Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Господь золотою різкою свариться, (як грім з блискавкою, то кажуть так дітям, щоб не пустували).
- Бозя свариться.
— Бог гримається. - Моргни, моргни моргавко! дам тобі огірок і пупянок (казав старець огірки крадучи у ночі).
- Дощ іде як відром ллє, а зі стріх біжить як цівкою.
- Дощ ллє як з бочки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА. - Вітер узимку повіяв з півночі - на великий холод.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Концерт на стадіоні — це мистецтво чи спорт?
А. Рубан. - Копії завжди мають перевагу над оригіналом: їх більше.
Цаль Меламед. - Коректор: людина, яка на чужих помилках не вчиться, а заробляє.
Костянтин Меліхан. - Короткий шлях — найдовший.
Бальтасар Ґрасіан. - Короткі вислови врізаються в розум людей, пускають корені, дають квіти, приносять плоди й не
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Наша історія легендарна: легенди ми приймаємо за дійсність.
Юрій РИБНИКОВ - Ідоли байдужі: їм все одно, хто їм б’є поклони, і на політичній арені чесність найчастіше зазнає по¬разки.
Юрій РИБНИКОВ - Найкращі мрії ті, що залишаються мріями.
Юрій РИБНИКОВ - Чи можемо ми захистити старих, якщо немає захис¬ту від парламенту ?
Юрій РИБНИКОВ - Народу обіцяють пряник, а підкорюють батогом.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори. В Чорну Гору занесіть мя, На дрібний мак посічіть мя. Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився. Та взяв собі паняночку, В чистім полі земляночку. Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку Против сили важкий камінь зняти, Так же трудно на чужій стороні Без родини сердешної помирати. "Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі, Постріляний, Порубаний, І на рани смертельні незмагає. Та прошу я вас всенижающе У луг-Базалуг прибувати, Та тіло молодецькеє поховати, Та звіру, птиці На поталу не дати! "Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила, На Чорному морі не втопила, Як буду я до отця, до матері, До роду прибувати, І буду отця та й матір Штити, шанувати й поважати. "Дума про Олексія Поповича"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки! - Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|