Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Народу багато, а людей мало.
Діоген. - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ, давньоримський історик (I ст. до н. е. ) - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр - Не швидко вершиться суд над поганими справами; від цього і не страшиться серце синів людських чинити зло.
Біблія. - Не бійся змій, страшись жінок.
апостол Павло
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Маюся як в терню. Бюся як риба об лід.
- Тиняється як старець попід тином.
- Дожився до самого краю.
- Кажуть, що з лиха вмреш — отже ні!
- А правда наша пяна спить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарячий, як присок.
- Гепнуло, мов довбнею.
- Гине, мов риба без води.
- Гине, як риба за водою.
- Гірка, як редька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина, що досконало не володіє своєю мовою, ніколи не володітиме іншою.
Бернард ШОУ - Людина, як птах – може співати гарні пісні й одночасно гадити.
Стас Янковський - Людина, яка дійшла до усвідомлення своєї гідності, чинить по-людськи тому, що їй так чинити природніше, легше, властивіше, приємніше, розумніше.
Герцен - Людина, яка настирливо повторює, що вона не дурна, зазвичай має якісь сумніви щодо цього.
Мізнер - Людина, яка не володіє досконало власною мовою, ніколи не оволодіє іншою.
Бернард ШОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Девіз крадія: «Не залишай на завтра те, що можна поцупити сьогодні».
Юрій РИБНИКОВ - Демократія — це влада народу, тому можновладці за все, що скоюють, ніякої відповідальності не несуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це влада олігархів плюс лохалізація всієї країни.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли вся влада належить народові, а всі органи влади — олігархам.
Олександр ПЕРЛЮК - Демократія — це коли за кого не проголосуй, країною будуть правити олігархи.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
