Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - П’яному все одно не переконати тверезого, як тверезому не вмовити п’яного.
Эпіктет - Пам’ятайте, що діти ваші будуть поводитись з вами так, як ви поводитесь зі своїми батьками.
Фалес - Перед людиною три шляхи до розуму: шлях міркування — найшляхетніший; шлях наслідування — найлегший; шлях особистого досвіду — найважчий.
КОНФУЦІЙ - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Іван носить плахту, а Настя булаву. (Скоропадський гетьманував 1708-1722р. а його жінка Настя була з роду Марковичівна).
- Отто-то, що била жінка чоловіка, та ще й пішла позивати.
– Била жінка чоловіка, пішла позивати: присудили чоловікові, ще жінку прохати. - Чи не бє лиш тебе жінка? — Якщо жінка побє, чи свиня зїсть — то все рівно.
- Не хвались жінкою за сім днів, а за сім літ.
- Не вір жінці, як чужому собаці.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Дошкулив, як батогом по воді.
- Дощ ллє, як з бочки (як із діжки).
- Дощ, як з відра.
- Дощ, як залива.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Прийняти рішення легше, коли у вас немає вибору.
Нарасімха Рао - Прийоми роблять для тих, кого не запрошують.
Сальвадор ДАЛІ - Прийшла смерть і говорить: "На вихід. Без речей!"
Леонід Крайнов-Ритов - Прикрашає жінку те, що робить її більш красивою, але робить її такою не золото, смарагди і пурпур, а скромність, благопристойність і соромливість.
ПЛУТАРХ - Припустимо, що я у своїй кімнаті. Я існую, і моя кімната існує, але чи існує «в»?
Бертран РАССЕЛ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи варто починати життя спочатку, якщо не впевнені, що знову не підете тим же самим шляхом?
Василь МОМОТЮК - Чи знаєте ви, що секрет надійного та архішвидкого схуднення дуже простий. Але хто ж вам його розкриє? Секрет — це ж... секрет.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Чим більша чарка, тим коротше життя.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше випускників вишів, тим освіченіший стає базар.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Чим більше свят, тим більше є шансів похмелитися.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють, А у серці чорні верби
- Вінки смерті в'ють.
Лавро Миронюк "Стали чорні виночерпи...",1920-1940 - Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Умру, а жить не перестану,
Любов'ю буду вічно тліть... Важким я колосом устану Із грудки рідної землі. Михайло СИТНИК "Умру, а жить не перестану...", 1946
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|