Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожному — своє.
Цицерон. - Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Коли не звертають уваги на критику і похвалу народу та спокійно миряться з втратою його симпатій — це погане управління країною.
Сюнь-Цзи. - Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Любов минеться — гіркота зостається.
- Людей питай, а свій розум май.
- Людей питай, а свій розум май.
- Люди — жать, а ми на межі лежать.
- Люди — орать, а він — досипать.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Уперся, як баран у сіно.
- Упертий, як баран.
- Упертий, як осел.
- Упертий, як свиня.
- Упертий, як цап.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У наш час люди втратили інтерес до життя: вони не сумують, не плачуть, лише чекають, коли пройде час. Вони відмовилися від боротьби, а життя відмовилося від них. Це загрожує і тобі: дій, сміливо йди вперед, але не відмовляйся від життя.
Пауло Коельо - У невідомого художника такі ж нещастя і печалі, як і у великого художника, і він при цьому не великий художник.
Гертруда Стайн - У першому абзаці завжди хапайте читача за горло, в другому здавіть пальці так, щоб аж дух перехопило, тоді затисніть у кутку і не відпускайте до останньої крапки.
Пол О’Ніл - У рекламі одні білявки, красуні, сім’ї щасливі, на дорогах немає пробок, все сяє, їжа неймовірно смачна. Я запитую себе “Ну не йолопи ми?”
Тоскані - У світі немає слаборозвинених країн, але є тільки слабокеровані країни.
Пітер Друкер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Прагнення до безмежної влади – свідчення обмеженості політика.
Володимир Черняк - Чим більше заслуг у вождя, тим небезпечніший він для народу.
Володимир Черняк - Воля вождів стає долею народів.
Володимир ЧЕРНЯК - Диктатори підбирають владу на вулиці; там, де рідко підмітають вулиці, існує загроза диктатури.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо політик говорить про насущні потреби народу, він думає про майбутні вибори.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843 - Ой Богдане, Богданочку!
Якби була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Розрита могила", 1843 - Це той П е р в и й, що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Сон"("У всякого своя доля..."), 1844 - За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Бо в день радості над вами
Розпадеться кара.
І повіє огонь новий
З Холодного Яру.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Холодний Яр", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
