Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія - Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.
Євангеліє від св. Марка - Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто про що, а він про Наливайка.
- Хто про Хому, а я про Ярему.
- Кому що, а курці просо.
– Голодній курці просо на думці.
– Курці і сниться просо.
– Що курці сниться? просо, а дівці? молодець.
- Нашій кумі все просо на умі.
- Голодній кумі, хліб на умі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Задумався, як собака на човні.
- Зажерливий, як свиня.
- Зажурена, мов у воду опущена.
- Зажурився, як явір над водою.
- Зажурилась, мов засватана.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Талант влучає у ціль, в яку ніхто не може влучити, геній влучає в ціль, яку ніхто не може побачити.
Артур Шопенгауер - Там, де зустрічаються двоє, там насправді зустрічаються шестеро: яким кожен себе уявляє, яким його бачить інший і який він є насправді.
Едуард фон Гартман - Тварини винайдені рослинами для переміщення їх насіння на великі відстані.
Теренс Маккена - Те, про що дійсно говорить порнографія, — це, в кінцевому рахунку, не секс, а смерть.
Сьюзен Зонтаг - Те, що ви шукаєте, теж шукає вас.
Румі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Війна – загальна примусова здача крові і духу ненависті.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Ніщо так легко не засвоюється пам’яттю, як думка, відлита в афоризм.
Володимир КАНІВЕЦЬ - І неправда є свідок.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Як помилуваний буде навісний убивця,
То й тебе при тому стануть мати за злочинця.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ - Краще вбогим голод-холод при правді пізнати,
Ніж володарем пробувши, все ж правди не мати.
Семен КЛИМОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І коли я чую обвинувачення за "Україну в огні" в націоналізмі, як же гірко, як тоскно робиться на душі. Боже мій, доки ти будеш боятися мене. Адже я майже смертельно хворий, у мене поламано всі сустави, з мене давно вже витекла трохи не вся кров.
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1943 - Світе мій, чому любов до свого народу є націоналізм? В чім його злочин? Які нелюди придумали отсе-от знущання над життям людським?
Олександр ДОВЖЕНКО
"Щоденник", 1944 - Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі,
такі до скарг і до благань глухі,
і тих пісень, які вже всім набридли,
від нас не вимагали владарі,
не їздили на людях, як на бидлі.
Юрій Клен
"Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ
Зустрічі з Заходом", 1950
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
