Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран - Ми — джерело веселощів — і скорботи рудник.
Ми вмістилище скверни — і чисте джерело.
Людина — мов у дзеркалі світ — багатолика.
Вона незначна — і вона ж безмірно велика.
Омар Хайям - Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо задля того, щоб жити.
СОКРАТ - Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Яка мама — така сама.
- Що то вже одиначка: пестунка у матері.
- Як одна, то й нема талана.
- З бабиного сина і дочки, нічого людяного не буде.
- Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зима біла, та не їсть снігу, а все - сіно.
- Зима з снігами - літо з хлібами.
- Зима засніжена - літо дощове.
- Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
- Зимою день такий: сюди тень, туди тень, та й минув
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань!
Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
Олександр Олесь. - О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями.
Олександр Довженко. - Обережний редактор. Навіть таблицю множення друкує в дискусійному порядку.
Еміль Кроткий. - Обережно: коли ти в блиску слави, твої вороги мають перевагу — вони підстерігають у затінку. Станіслав Єжи Лец.
- Об'єкти, видимі через забарвлене скло, здаються такого самого кольору, що й скло.
Георгій Кониський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не досить вичавити з себе раба, треба його ще працевлаштувати.
Юрій МЕЛІХОВ - Жінки люблять слухати, якщо це не заважає їм розмовляти.
Юрій МЕЛІХОВ - Найкращий п’єдестал для бюсту – стрункі ноги.
Юрій МЕЛІХОВ - Щоб іти в ногу з часом, потрібні не ноги, а голова.
Юрій МЕЛІХОВ - Декому, щоб пізнати себе, досить здати аналізи.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я духові серцем сказав:
"Навіщо ти будиш мене серед ночі?
Навіщо сі тихі уста розв'язав
І речі надав їм пророчі?
Оспалі тут люди, в них в'ялі серця,
Народ сей не вдавсь на борця".
Леся УКРАЇНКА
"Пророк",1906 - О правда! Мій народ смішний безкрає...
Сліпий, горбатий і чудний,
Він старцем з лірою блукає
І навіть — хто він, — він не знає, —
Такий... безпам'ятний такий!
Олександр ОЛЕСЬ
"О правда! Мій народ смішний безкрає...", 1907 - Духом все молоді, тілом дряхлі діди —
Ми верстаєм дорогу сліпцями;
Йдем вперед навмання і вступаєм в сліди
Тих, що нарід вели манівцями.
Петро Норманський
"Духом все молоді...", 1917 - Я — невгасимий Огонь Прекрасний,
Одвічний Дух.
Вітай же нас ти з сонцем, голубами.
Я дужий народ! — з сонцем, голубами.
Павло ТИЧИНА
"Золотий гомін", 1918 - Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні
Любити свій Єрусалим...
Олександр ОЛЕСЬ
"Народе-страднику, навчи і нас в вигнанні...", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
