Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ні в тин ні в ворота, судариня криворота.
- Пироги — шлункові вороги.
- Пиши хоч в ООН, а приходить у район.
- Пішла баба по масло, і в печі погасло.
- Пішов Назар на базар корову купити, а жінка стоїть у хліві з відром, щоб її доїти.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гарний, як павич.
- Гарний, як перепічка.
- Гарний, як пес базарний.
- Гарний, як сіно в годину.
- Гарний, як спить та ще й лицем до стіни лежить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Комп'ютерна цивілізація перетворює знання на інформацію, а пізнання — на інформування.
Назип Хамітов. - Кому вдалося раз збрехати, Тому вже віри більш не ймуть.
Левко Боровиковський. - Конструктивна критика — коли я критикую вас; деструктивна — коли ви критикуєте мене.
Е. Маккензі. - Конфіденційність — найнадійніший спосіб розголошення.
Едуар Ерріо. - Конфлікт доброго з кращим.
Газета "Правда".
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хоть вовк линяє,
Та норов не міняє. Левко Боровиковський - Як Смерть далеко,
О Смерті думать легко, А стане за плечима, – У всіх нас страх з великими очима. Левко Боровиковський - Хто сам собі дає зарік –
Пропащий чоловік. Левко Боровиковський - Хто робить – той мовчить; а вірять Крикунам.
Левко Боровиковський - Чобітку!..
З ногою не сварись, Бо Чобіт без ноги ні к чорту не годиться. Левко Боровиковський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І мене не мине,
На чужині зотне, За решоткою задавить, Хреста ніхто не поставить, І не пом'яне. Тарас ШЕВЧЕНКО "Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде, Як іноді в Україні Згадувати будуть! Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим Тебе заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці, І із кровавої криниці Собак напоять. Тарас ШЕВЧЕНКО "Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи Садочок твій позеленить, Твою надію оновить! І думу вольную на волю Не прийде випустить... Сиди І нічогісінько не жди!.. Тарас ШЕВЧЕНКО "Минули літа молодії...", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|