Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо душа бачить свої недоліки, яких колись не знала, це свідчить, що вона обернулася на краще.
СЕНЕКА - Якщо зробити суворими покарання, встановити систему взаємної відповідальності за злочини, то люди не зважаться випробувати на собі силу закону.
Шан ЯН - Якщо комусь таланить, не заздри йому, а порадій з ним разом, і його вдача стане й твоєю.
Езоп - Якщо лежать двоє, то їм тепло; а самому як зігрітися?
Екклесіаст - Якщо не бажаєш забагато, то й дещо здаватиметься тобі многим.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- З пустої пригоди вовк задрав вівцю.
- З пуху фортець на будував.
- З пшона й дурень каші наварить.
- З розкоші не йдуть в міхоноші.
- З розумним розуму набересся, а з дурним і останній загубиш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Собака, як вовк.
- Солодкий, як мед.
- Солодкий, як цукровий буряк.
- Солоний, як ропа.
- Сонний — як п'яний, а п'яний — як дурний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Фотографія зупиняє перебіг життя, тому кожне фото є флірт зі смертю.
Джон Берджер. - Фотографія муміфікує час.
Андре Базен. - Фраза — не стійке словосполучення, а стійка брехня.
Карел Чапек. - Фрази створюють за браком думок.
Жан Кондорсе. - Фундаментом кожної плітки є добре перевірена аморальність.
Оскар Уайльд.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сучасна сім’я — зазвичай клоачний осередок, на жаль, держави і суспільства.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Талановитим будеш — нездари не затопчуть твої сліди.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Там, де довго рахують, не платять вчасно зарплату і відстають від прогресу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Там, де немає пророків «у своїй Вітчизні», люди нездатні і мріяти про своє світле майбутнє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Телебачення — повернення до дописемних часів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих. Вітре днів, мої власні слова рознеси, на шляхах їх розвій стомилевих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить. Зникають речі, розвіваються довкола стіни. Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Над книжкою поезій", 1934 - До дна землі
й до дна цупкого слова вдираюся завзято і уперто і видираю в заздрісної смерті пісні, п'яніння, ночі й дні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Хліб насущний", 1936 - Література зберегла нам чисте сяйво найсвітліших українських морально-етичних традицій, але вона нічого не зрозуміла в проблемах свого часу і ніяк не ствердила українства на терезах світової історії.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Не мистецтво і не наука побудують Україну — а зброя і труд, політика і зброя. Але поки політика і зброя спрямовані на ідеали провінційності, вони означають тільки марні загибелі кращих людей. І тому сьогодні слово належить мистецтву і науці.
Юрій ШЕРЕХ "При битій дорозі", 1948
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|