Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт. - Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пришви пришив.
- Ману пустив (напустив).
- Підвів наче під монастир.
— Так мене підвів, як дурну під монастир.
- Підвів під пень кашляти.
- В свої чоботи хоче його взути.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Старий, як чорт.
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
- Старому піч, як малому колиска.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вираз обличчя може бути нецензурним.
Олег Келлер. - Вирішили не припуститися жодної помилки. Провели двадцять коректур, і все одно на титулі було надруковано: Британська енциклопудія.
Ілля Ільф. - Висловиш хибну думку ясно, і вона сама себе спростує.
Люк де Вовенарґ. - Висловлена думка вже не ваша.
Олег Келлер. - Висміювати дурнів —надійний спосіб перетворитися на дурня.
Томас Фуллер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Без грошей і при сонці темно.
Микола КУЛІШ - Холодному й голодному не до школи.
Микола КУЛІШ - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ - Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
Микола КУЛІШ - Оживить живеє слово рідну Україну.
Пантелеймон КУЛІШ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - Столоначальники, убивці, сутенерики,
Раби раба і служники слуги,
Сини російської імперської істерики,
Самодержавної нещадної нудьги,
Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
Здихайте у своїй зачиненій конурі!
Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
Вкраїна інша й інша Русь...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - В нашому Радянському Союзі тепер хіба лише якісь історико-літературні іхтіозаври можуть заперечувати самостійність української літератури та культури в її історичному минулому, в її теперішньому і в її прийдешньому розвиткові.
Микола Скрипник
"Статті", 1929 - Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
Микола КУЛІШ
"Минa Мазайло", 1929 - Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб.
Б. К. А я й досі на знала.
М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте.
Микола КУЛІШ
"Мина Мазайло", 1929
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
