Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
Григорій СКОВОРОДА - Тінь яблуні не заважає.
Григорій СКОВОРОДА - Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Випив чарку, випив дві, зашуміло в голові.
- Випив, аж денце показав.
- Випий до дна: на дні мелодія одна.
- Випити би ся випило, з’їсти би ся з’їло, коли б ще по тому полежати дали, тож-то би добрі були.
- Від п’яного і чорт утікає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Годи панові, як лихій болячці.
- Годить, як болячці.
- Гола, як бубон, а гостра, як бритва.
- Гола, як мата; гостра, як бритва.
- Гола, як терменський ліс, де чоловіків бере біс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Любов, подібно вогневі, не знає спокою: вона перестає жити, як тільки перестає сподіватися або бороти.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Любити – значить невпинно боротися з тисячами перешкод у нас самих і навколо нас.
Жан Ануй - Любов настільки всесильна, що перероджує і нас самих.
Федір Достоєвський - Любов – це взаємна зміна закоханих, зміна обох назустріч один одному.
Данило Гранін - Велика таємниця злиття двох люблячих душ: кожна бере від іншої найкраще , але лише потім, щоб повернути цей дарунок, прикрашений любов’ю.
Ромен РОЛАН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не володіючи Відвагою, не вирушай у дорогу відважних: живи і працюй там, де Відвага не потрібна.
Лев СИЛЕНКО - Народ, який звик до невільницького розуміння Справедливості, боротися за волю не здатний.
Лев СИЛЕНКО - По-чужому осправедливлений народ не є народом – є людністю без власного духовного обличчя.
Лев СИЛЕНКО - Хто по-чужому справедливий, той по-рідному несправедливий.
Лев СИЛЕНКО - Якщо людина зрадила чесність, якою дорожила, то це означає, що вона зрадила себе.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ах ти, тоска проклята! О докучлива печаль!
Гризеш мене ізмлада, як моль плаття, як ржа сталь.
Григорій СКОВОРОДА
"Ах ти, тоска проклята!", 1760-і рр. - Ти зозуле сивенькая,
Закуй ми сумненько,
Най розпука та й лютая
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Три літа", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
