Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пяниці брязь-брязь! буде бігти через грязь.
- Де пиво чує, там і ночує.
- Пиття — пожиття.
- Це зілля кожне вживає.
- Хто коршму минає, той щастя не має.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гада, наче батька побачила.
- Газета для людини, як вікна для хатини.
- Ганяє, як вітрів батько.
- Ганяє, як кота.
- Ганяє, як куций по череді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожна втрачена мить – втрачена справа, втрачена користь.
Ф. ЧЕСТЕРФІЛД - Кожна зміна, навіть зміна на краще, завжди пов'язана з незручностями.
Р. Хукер - Кожна його комедія ставала драмою для режисера і трагедією для глядача.
Еміль Кроткий - Кожна проблема має рішення — просте, привабливе і. . . хибне.
В. М. Ґаршин - Кожне справжнє знання переходить в переживання.
Швейцер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб розмовляти українською, потрібна мужність, російською — досить нахабства.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я вивчив російську тільки тому, що з українською до вузу не приймали.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Я щасливий, що на моїх дітях природа відпочиває. Хай нарешті, бідна, відпочине!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як важко бути чесним, недурним і бідним!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Як люди добрішають, коли захоплюють місце в громадському транспорті!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать. Тарас ШЕВЧЕНКО "Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди — І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. Тарас ШЕВЧЕНКО "Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|