Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не кажи: "Чому це минулі дні були краще за нинішні?" — бо не від мудрості ти запитуєш про це.
Біблія, Екклезіаст, 7, 10 - Не помилитися — це вже успіх.
Хун Цзичен. - Не привертайте на себе погибель діяннями рук ваших.
Біблія: Премудрість Соломона, - Не радій тому, чого ще немає.
З трактатів Давнього Єгипту. - Не робити жодних поступок життю є ознакою нерозсудливості.
ДЕМОКРІТ, давньогрецький філософ (460 р. до н. е. — 370 р. до н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Помогло як тій бабі: то плювала на кош, а це вже на бороду.
- Понеділок – важкий день.
- Попав на ліки – пропав на віки.
- Попав пальцем у небо.
- Попливли літа за водою.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вік, як у зайця хвіст.
- Вільний, як вітер.
- Він без тебе, як риба без води.
- Він лізе, як рак.
- Він мене знає, як чоботи на своїх ногах.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Суть усякої вiри в тому, що вона надає життю такий смисл, який не знищується смертю.
Лев ТОЛСТОЙ - Сучасна цивілізація: обмін цінностей на зручності.
Станіслав ЛЕМ - Сучасні сукні – як колючий дріт: захищають територію, але дозволяють її оглянути.
Денні Кей - Так жити неможливо, а інакше ми не вміємо.
Борис КРУТІЄР - Таке враження, що всі ковалі щастя страйкують.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- І до правди можна дійти. Якщо туди не ступала нога людини.
Володимир ШАМША - І дурень знає, що треба робити, але тільки розумний знає, як.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - І кіт на посаді лева стає хижаком.
Юрій РИБНИКОВ - І на смітнику історії можна знайти щось корисне.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - І нова мітла наловчиться загрібати, як лопатою.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Над ставом місяць тихо став,
І ліс задумався на чатах. Бліді були твої уста, А в мене зацвіли шкарлатом. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Над ставом місяць тихо став...", 1934 - Палає ніч пташиним співом.
Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо У вікна місяць — чару келих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна ніч", 1935 - І, відділившись від юрби,br> загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби співзвучно й тужно затріпочуть. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Два серця", 1935 - Послухай: б'є весільний бубон
і клени клоняться, мов пави. В твоє волосся, моя люба, заплівся місяць кучерявий. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Весільна", 1935 - Радосте моя синьоока,
Моя радосте мила, Як зоря, що високо Наді мною спинилась. Юрій ЛИПА "До панни...", 1938
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|