Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина людині вовк.
Плавт. - Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.
Конфуцій - Людину видає влада.
Піттак - Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- День неначе рік. (Можна багато зробити).
- Не журись, та ділом поспішай.
- Коли взявся за гуж, не кажи, шс недуж.
- Недуж — не берись за гуж.
- Де руки і охота, там скора робота.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Паляниця, як дух.
- Паляниця, як милеє щастя.
- Паляниця, як пір'ячко.
- Паляниця, як пух.
- Пан з паном, як Іван з Іваном.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Велике мистецтво навчитися багато чому — це братися відразу за щось.
Люкк - Великий чистий прибуток — ознака нечистих справ.
Пилип Леонідов - Великі обіцянки зменшують довіру.
Горацій - Великою нацією нас робить не наше багатство, а те, як ми його використовуємо.
Теодор Рузвельт - Весь секрет бізнесу в тім, щоб знати щось таке, чого не знає більше ніхто.
Аристотель Онасіс
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Прожитковий мінімум для населення має бути настільки маленьким, щоб ні в кого не лишалось грошей на мегафони, транспаранти та походи на столицю! Олександр ПЕРЛЮК
- Прокурори не задарма їдять свій хліб, а за свою бездіяльність.
Олександр ПЕРЛЮК - Радій життю, поки воно не стало ще кращим! Олександр ПЕРЛЮК
- Раніше дефіцитом були: ковбаса, кришталь, килими, а сьогодні: правда, совість, людяність.
Олександр ПЕРЛЮК - Раніше нам втовкмачували в голови, що комунізм — це чудово, тепер втовкмачують, що дикий капіталізм — це ще краще!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову з своїми ворогами. Нехай житом-пшеницею, як золотом, покрита, нерозмежованою останеться навіки од моря і до моря — слав'янськая земля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Передмова"), 1841 - О милий Боже України!
Не дай пропасти на чужині,
В неволі вольним козакам!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гамалія", 1842 - А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати,
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати.
Тарас Шевченко
"Розрита могила", 1843
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
