Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мужність робить нікчемними удари долі.
Демокріт - Мужність спостерігається в страхах і пориваннях, відповідних людині.
Арістотель - Нi в чому не помилятися — прерогатива богiв.
Демосфен. - На рідкість щасливий час, коли можна думати про те, чого хочеш, і говорити те, що думаєш.
Таціт - Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти.
Сенека
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Розірвись надвоє – скажуть, чому не начетверо.
- Розкидаємо хлівець та нарубаймо дровець
- Розлука веде до забуття.
- Розминувся з тюрмою, та зустрівся з сумою.
- Розсуньтеся, чиряки, хай болячка влізе.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти. Шляхів нема, немов хто витер, і важко проти вітру йти. Михайло Драй-Хмара "В село", 1925 - Солодкою стрілою пізній цвіт,
Скрадаючися, приморозок ранить. Дзвенить земля, як кований копит. Зима прийде - і серця не обманить. Максим Рильський "Людськість", 1929 - Чекає осінь винозора,
од багру й золота ясна: Як грона винні в неї груди, уста ж, мов келихи вина. Богдан Кравців "Чекає осінь", 1933 - Горять скрипки в весільній брамі,
на ній стобарвний прапор дня. Іду в захопленні й нестямі, весни розспіваної князь. Богдан-Ігор Антонич "Князь", 1934 - Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Богдан-Ігор Антонич "На шляху", 1934
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина ніколи не буває такою нещасливою, як їй здається, або такою щасливою, як їй хочеться.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Людина по своїй природі – тварина чиста й витончена.
СЕНЕКА Луций Антей (Молодший) - Людина по своїй природі є істотою суспільною.
АРИСТОТЕЛЬ - Людина повинна бути розумною, простою, справедливою, сміливою і доброю.
Паустовський - Людина поза суспільством – або бог, або звір.
АРИСТОТЕЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Усі вмирають, та не всі
По смерті вічністю живуть. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Краще в пеклі вікувати,
Ніж дати зайдам панувати. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Вмерти хто боїться дуже,
Попадає в небуття. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Найбільший біль – це той, що ми
Його ні з ким не розділили. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Мало зробить й той, хто може,
Якщо ХОЧУ не поможе. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Свобідний чоловік із розумом — то мій ідеал.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна". 1896 - Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|