Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добро діючи, не надійтеся ні на що добре.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Якщо вам Бог зм'якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути.
"Слово о полку Ігоревім" - В княжих крамолах віки вкоротилися людям.
"Слово о полку Ігоревім" - З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Носив вовк овець, — понесли вже і вовка.
- Дали зілля від похмілля. Бий забий на нього.
- Души, як чорта у верші!
- Души вражу бабу за (або: як) цибулю.
- Знай по чому в Константинові гребінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Біду і грім не розіб'є.
- Біжи від тієї води, яка не дзюрчить і не біжить.
- Бійся блискавки ясного дня.
- Бійся тихої ріки, а не шумливої річки.
- Біла зима й чорне сіно з'їсть.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Будь–якій долі любов дає відсіч.
Сервантес. - Закохані часто сумніваються в тому, у що найбільше вірять.
Стендаль. - Кохання може змінити людину до невпізнанності.
Теренцій. - Бути коханим – це більше, ніж бути багатим, бо бути коханим – значить бути щасливим.
Тільє. - Кохати – значить бути людиною.
Феєрбах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Де воля спить, її ще й приколишуть.
Ліна КОСТЕНКО - Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить.
Ліна КОСТЕНКО - Єдиний, хто не втомлюється, – час.
Ліна КОСТЕНКО - Самотнім добре – жодної розлуки.
Ліна КОСТЕНКО - Я знаю грамоту свободи – її підписують мечі!
Ліна КОСТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дехристиянізація, колективізація, індустріалізація, масове переселення з села до міста — усе це було небаченим в історії України розбиттям традиційних структур, катастрофічні наслідки якого виявились ще далеко не повністю.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - Людина нашого часу пройшла цілу революцію відчужень, селянство ще й досі не отямилось від ланцюгового розпаду старих форм життя і майже біблійних випробувань, з яких кожне саме по собі — Історичне. Відчуження землі. Відчуження продуктів праці. Відчуження релігії, звичаїв і вірувань. Відчуження мови...
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
