Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого дурнішого за дурний сміх.
Катулл. - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт, давньоримський історик, 58 – 117 рр. до н.е. - Немає рабства ганебнішого, ніж рабство добровільне.
Сенека - Немає такого закону, що задовольнить усіх.
Катон. - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сар
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Заднім розумом кожний розумний.
- Аби болото, а жаби будуть.
- Аби болото, а чорти знайдуться.
- А весняночка вам каже, щоб кидали сани, брали віз — і їхали по рогіз.
- Аж шпари зайшли — такий мороз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. - Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо хочеш, щоб тебе вважали брехуном, завжди говори правду.
Логан Пірсол Сміт. - Якщо художня література — це висловлювання старих істин у вічно нових формах, то газети — це висловлювання нових істин у формах вічних і незмінних.
Карел Чапек. - Якщо це не цілковита дурниця, то цього не можна покласти на музику.
Джозеф Аддисон. - Якщо це не ясно — значить це не по-французькому.
Антуан де Ривароль. - Якщо це реальний факт, тобто те, що відбулося в житті, то він не може бути ні спростований, ні підтверджений.
Володимир Здоровега.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Політичним кухарям безробіття не загрожує.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Полковник ДАІ теж може бути винний у аварії — якщо його автомобіль зіткнувся з автомобілем генерала СБУ.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Половину свого життя людина витрачає на сон, решту — мріє про те, аби прийти додому та відіспатися.
Олександр ПЕРЛЮК - Порятунок України — у порятунку од її рятувальників.
Володимир ШАМША - Послуга ХХІ століття: платна стоянка первісної людини.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя,
Ненавиджу любов, чуття, —
Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Я не дивлюся на подружжя як на одиноку цілі женщини, т. є. не дивлюся як на головну ціль свого життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896 - Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зріючим у тисячних красках.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
