Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Важкий білий хліб.
- Василь брат бабі в перших.
- Ваша Катерина нашій Орині — двоюрідна Одарка.
- Ваше і шило — голило, а наша й бритва — не хоче.
- Вали кулем — потім розберем.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гуде, як у п'яного в голові.
- Гуде, як чотири вітри в лісі.
- Гудуть, як бджоли у вулику.
- Гудуть, як джмелі.
- Гудуть, як жуки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Деякі люди читають, щоб думати; таких дуже мало. Другі читають, щоб писати; таких багато. А треті читають, щоб говорити; і їх величезна більшість.
Чарльз Калеб Колтон. - Деякі письменники всього тільки на двадцяти сторінках можуть передати те, для чого мені іноді потрібні аж цілі два рядки.
Карл Краус. - Деякі письменники засмучуються, що їх забули, в той час, як їх просто не знали.
Володимир Брюґґен. - Деякі письменники лише тоді здаються великими, коли спустишся до їхнього рівня.
Жан Ростан. - Деякі телеведучі на екрані мають просто жахливий вигляд. Але якщо вам доведеться познайомитися з ними ближче, ви побачите, що в житті вони ще неприємніші.
Аллен Сміт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Вовка годують не ноги, а зуби.
Віктор ІГНАТЕНКО - Вовки обіцяють провести вибори чесно — прозоро оберуть, кого з’їсти.
Віктор ІГНАТЕНКО - Вони доповнювали один одного своїми недоліками.
Олексій РОВЕНКО - Вони доповнювали один одного своїми недоліками.
Олексій РОВЕНКО - Все гарно в міру. Але гарна жінка — гарна без міри.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Прийде старість, і радість уся пропаде,
І зостанешся з горем самим. Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Смерте, бабо-сповитухо,
Лікарю людський останній, Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899 - Завжди терновий вінець
буде кращий, ніж царська корона. Завжди величніша путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. Леся УКРАЇНКА "Завжди терновий вінець...", 1900 - Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожійВ славі й шані пробувати! Микола ВОРОНИЙ "Євшан-зілля", 1902 - Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху Всім, що рвуться весь вік до мети І вмирають на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|