Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага.
Євангеліє від св. Матвія - Не годиться взяти хлiб у дiтей i кинути щенятам.
Євангеліє від св. Матвія - Син Людський... вiддасть кожному згiдно з дiлами його.
Євангеліє від св. Матвія - Вiд спокус горе свiтовi, бо мусять спокуси прийти; надто горе людинi, що вiд неї приходить спокуса!
Євангеліє від св. Матвія - ...Що Бог спарував, людина нехай не розлучує.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто хоче більше знати, треба менше спати.
- Хто хоче більше знати, треба менше спати.
- Хто хоче пса вдарити, кия завжди знайде.
- Хто частенько випиває, той під тином спочиває.
- Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Роз'їхався, як верша.
- Розказує, мов з книжки бере.
- Розказує, мов з книжки читає.
- Розквасив губу, мов капицю.
- Розквокталась, мов квочка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кохати –значить разом дивитися в одному напрямку? Можливо, але лише, якщо дивляться не в телевізор.
Жильбер Сесброн - Кохати – це не значить дивитися один на одного, кохати –значить разом дивитися в одному напрямку.
Антуан де Сент–Екзюпері - Краще бути рабом у коханої, ніж вільним у не коханої.
Ерік Берн - Кращий спосіб зберегти кохання чоловіка –не виходити за нього заміж.
Катрін Деньов - Лише раб кохання байдужий до користі та інших вад.
Румі
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Знайшли спільну мову. Віктор КОНЯХІН Вона виявилася іноземною.
Віктор КОНЯХІН - Золоте весілля — це коли все життя лаються і б’ються, але не розлучаються.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Золоте весілля влетіло в копієчку.
Віктор КОНЯХІН - Зоопарк — це місце, де всяк дивиться на себе звіром.
Володимир КОЛОДІЙ - Зробив великі гроші — шукай адвоката.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ
"Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами.
Чий вік дочасно відлетів,
Не ставши гробом під хрестами?
Яр СЛАВУТИЧ
"Лежать скелети, без голів...", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
