Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скромність — мати великих діянь.
Оноре де БАЛЬЗАК - Слово, керуючись яким, можна прожити все життя — поблажливість.
КОНФУЦІЙ - Сміливий у справі слів не злякається.
Софокл - Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Слізьми ворога не зупиниш.
Груз. - Сліпий не боїться змій.
Япон. - Сльози — жіноча зброя.
Груз. - Смачно було, та близько дно.
Білорус. - Собака бреше, караван іде.
Іран.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Став, як статуя.
- Став, як укопаний.
- Ставився, як лев, а загинув, як муха.
- Стар, як яр.
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- ЗАКОН ГРОЯ:
По-справжньому зараховується лише те, чого ми навчилися після того, як уже знаємо все це.
- ЗАКОН ГУТЬЄРРЕСА:
Єдина справжня Свобода — це свобода від необхідності робити вибір.
- ЗАКОН ҐІЛЬБЕРТСОНА:
Нічого не можна вважати захищеним від дурня, якщо цей дурень достатньо талановитий.
- ЗАКОН ДАГГАНА:
Найважливішою цитатою виявиться та, джерело якої ти не можеш знайти. Джерело цієї цитати буде зазначено в найбільш критичній рецензії на твою працю.
- ЗАКОН ДАННА:
Найретельніша підготовка зовсім на заміняє сліпого талану.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Стань спершу сам чистішим душею, а потім намагайся, щоб інші були чистіші.
Микола ГОГОЛЬ - Афоризм – це добре відредагований роман.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Афоризм має перевагу над романом: його завжди дочитують до кінця.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Мовчання нестерпне, коли за нього отримуєш копійки.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Принципова критика з усіх боків – це вже цькування.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
