Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА - Дружина — сімейний тиран. Подружнє ложе — вічний театр безперервних чвар, там не знають сну. А коли дружина з особливою ретельністю мучить чоловіка? Коли їй потрібно сховати зраду або обдурити його.
ЮВЕНАЛ - Думати, що безсилий ворог не може шкодити — це думати, що іскра не може зробити пожежу.
Сааді
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Недосіль на столі, пересіль на чолі (або: на хребті).
- Солоне, як ропа.
- Не солоне, як трава.
- Не дасть того добра родина, що зла городина.
- Ой недобрий хтось, тер хрін!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Довгий, як тичка.
- Довгий, як тополя.
- Довгонога, як жирафа.
- Довгонога, як та чапля.
- Довгоногий, як журавель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Всі чоловіки однакові, тільки зарплата в них різна.
М. Аршевський - Джентльмен — не більш як терплячий вовк.
Хенріетта Тайаркс - Джентльмен зваблює даму своїми достоїнствами, а донжуан — своїми пороками.
Костянтин МЕЛІХАН - Джентльмен має вивчати латину, але знати її він не зобов’язаний.
Джек Лондон - Джентльмен ніколи не вдарить жінку без приводу.
Генрі МЕНКЕН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Для дурня i мудреця умовiдвiд зайвий.
Богдан ЧЕПУРКО - Для пана найвартiснiший — комплекс меншевартостi (у раба).
Ростислав ДОЦЕНКО - Для поневоленого народу найкращою є боротьба, бо у цiй боротьбi вiн себе зберiгає вiд знищення.
Євген Коновалeць - Для того ми й створюємо кумирів, щоб на них можна було перекласти відповідальність.
Юрій РИБНИКОВ - Для того, щоб сіре сьогодні здавалося світлим, дехто вважає, що достатньо лише очорнити минуле.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ах,
нікого так я не люблю, як вітра вітровіння, його шляхи, його боління і землю, землю свою. Павло ТИЧИНА "Вітер з України", 1923 - Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Думки проти течії", 1925 - Тільки коли існує об'єднуюча спільна ідея української національної незалежності, можемо говорити про існування української нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ "Листи до братів хліборобів", 1926 - України ще нема, але ми можемо створити її в нашій душі.
Дмитро ДОНЦОВ "Націоналізм", 1926 - Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу і бруд Велику віру — й на руїнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|