Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер. - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.) - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Ціцерон - Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека. - Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Аби охота була!
— ... от, як уже нема охоти? - Минувши дзвіницю, хоч на шибеницю.
- З Богом Парасю, коли люди трапляються.
— ... коли тебе люди хотять. - З Богом Марусю, по Морозцю!
- До милування, нема силування.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Витріщив очі, як сова.
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
- Вихватився, як на щолопок.
- Вихопився, немов шершень з дупла.
- Вишептався, як рак у торбі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ніколи не варто говорити: "Ви мене не зрозуміли". Краще сказати: "Я погано висловив свою думку... ".
М. Робер. - Ніколи не варто добре говорити про себе. Варто це друкувати.
Жуль Валле. - Ніколи не вистачає часу на те, чого не хочеш робити.
Володимир Брюґґен. - Ніколи не виходь назустріч неприємностям. Сиди спокійно, й дев'ять з десяти неприємностей просто не дійдуть до тебе.
Кальвін Кулідж. - Ніколи не вір дзеркалам і газетам.
Джон Осборн.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Відмінивши смертну кару за вбивство, чи не пора вже віддати в розпорядження вбивць найкращі курорти світу?
Юрій РИБНИКОВ - Відповідати нема кому: всі відповідальні посади займають свої люди.
Олександр ПЕРЛЮК - Вік живи і вік учись, як об’єгорити ближнього.
Олександр НОВАЧЕНКО - Влада безвладдю не перешкода.
Олександр ПЕРЛЮК - Влада оновлюється, адже у наших можновладців підростають діти, племінники, брати...
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся І вмреш! Василь СИМОНЕНКО "Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь. Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій, Належать вічна рань і сонця височінь. Михайло Орест "Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся. Віяли вітри. Пройшло життя. Все змело, й нічого не збулося. Марина Приходько "Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром. Василь СТУС "Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|