Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Знання деяких принципів легко компенсує незнання деяких фактів.
К. Гельвецій - Зроби крок уперед — і ти зрозумієш, що багато чого не так страшне саме тому, що більше всего лякає.
СЕНЕКА Луцій Анней Молодший - Зроби перший крок і ти зрозумієш, що не все так страшно.
СЕНЕКА - І в справах не губитися, і в речах не розтікатися, і в уявленнях не блукати, душею не стискатися раптом, або ж із себе вискакувати.
Марк АВРЕЛІЙ - І знайшов я, що гірше смерті жінка, тому що вона — сітка і серце її — сільця, руки її — окови.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Усі хочуть свого, лише жінка — чужого.
- Усім біди від дурних, мені від розумних.
- Утікав од вовка, а натрапив на ведмедя.
- Хай би щось, аби дармове.
- Хай буде борщ хоч ріденький, аби смачненький.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вітер не віє - листя не колихається.
- В кожній троянді є свої колючки.
- Вовка боїтеся - овець не тримайте.
- Вовк бере і пораховані вівці.
- Вогнище ніколи не вгомониться дровами, а земля - дощами.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо ти кохаєш, не викликаючи взаємності… то твоє кохання безсиле, і воно – нещастя.
Маркс. - Завжди продажна – куплена вірність.
Сенека. - Лицемірна любов гірше ненависті.
Пліній. - Прагнення подобатись ставить в залежність від судження; прагнення бути коханим звільняє від нього.
Сталь. - Головний ворог кохання – байдужість, а не ненависть.
Льюїс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люби Батьківщину не як жінку, а як син — матір.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люби дружину міцніше, ніж любить її коханець, і зневажай набагато менше.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люби правду — менше брехатимеш.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Люби правду не лише про інших!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Любиш добре поїсти — люби і кухарок, які керують державою.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Бо хто матір забуває,
Того Бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...". 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
