Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.) - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Ціцерон - Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека. - Життя коротке, мистецтво ж - вічне.
Гіппократ - З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Борони Боже від поганого сусіда і молодого скрипаля.
Італ. - Боротися в сумо в чужій фундосі (пов'язці).
Япон. - Борсуки з однієї нори.
Япон. - Боязливому і корч – ведмідь.
Білорус. - Брехливий любить божитися.
Італ.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Багато шишок на соснах та ялинах - на холодну зиму.
- Багато павутиння - на довгу суху осінь.
- Отава добра - погана озимина.
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Той, хто творить для нащадків, великий оптиміст, якщо гадає, що нащадкам більше не буде чого робити.
Габрієль Лауб. - Той, хто шукає у свободі щось інше, крім неї самої, створений для рабства.
Алексис Токвіль. - Ток-шоу — це спілкування, доведене до абсурду.
NN - Тому, хто має геніальність, талант, освіту і т. ін. , знадобилося б також і нахабство. Тому, хто має нахабство, такі дрібниці вже не потрібні.
Станіслав Єжи Лец. - Тому, хто пише, краще недомовити, ніж сказати зайве. Принаймні жодного базікання.
Альбер Камю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Завжди знайдуться мерзотники, готові вивести на чисту воду.
Олександр ПЕРЛЮК - Зайва гривня ніколи не буває зайвою.
Олександр ПЕРЛЮК - Зараз вона тобі розповість, як ти її кохаєш.
Олександр ПЕРЛЮК. - Зараз на Колиму вже не відправляють, нині й тут не гірше.
Олександр ПЕРЛЮК - Зараз усе купується — не за зарплату, звичайно.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
