Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
Сенека - Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо.
Арістотель. - Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих.
Антісфен. - Деякі неписані закони твердіші усіх писаних.
Сенека. - Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого.
Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай не буде від Бога гріху, від людей сміху.
- То буде на більший гріх та на сміх.
- Перед Богом гріх, а перед людьми сміх.
- Від Бога гріх, а від людей сором.
- Що не потрібно, то і в горнець не класти.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван Франко
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван Франко
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван Франко
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків Щоголів
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків Щоголів
"Пляц", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чим помститися своєму ворогу? Намагатися робити йому якомога більше добра.
Епіктет - Щоб жити в дружбі з тими, з ким живеш постійно, треба поводити себе з ними так, наче ви бачитесь всього раз на три місяці.
Ренар - Я пройшов би двадцять миль, щоб вислухати мого найгіршого ворога, якби я міг що–небудь у нього довідатись.
Лейбніц - Якби ти був іншою людиною, хотів би ти бути своїм другом?
NN - Якщо ворог не здається – його знищують.
Максим Горький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Дитина, вихована не рідною мовою, ніколи не буде для свого народу національно сильною й морально міцною.
Іван Огієнко - Кожний батько, особливо ж інтелігент, мусить говорити в своїй родині тільки літературною мовою, мусить вияснювати рідномовні гасла й обов?язки, завжди даючи добрий приклад своїй дружині та дітям і завжди вимагаючи від них уживати чистої мови.
Іван Огієнко - Кожний батько повинен завжди пам?ятати, що найголовніший учитель рідної мови для своїх дітей — то він сам із своєю дружиною.
Іван Огієнко - Найсвятіший і найперший обов?язок кожної матері — навчати своїх дітей рідної мови й защепити їм правдиву любов до неї.
Іван Огієнко - Кожна мати перші п?ять літ віку дитини повинна розмовляти з нею не йнакше, як тільки своєю рідною мовою.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Людино, що твої водіння,
віками значені сліди?
Оце впокоєне струміння
прозрінь, радіння і біди.
І що усі твої напасті,
і сподівання, і жалі,
як по Вітчизні вічні страсті
горять, як зорі на шпилі.
Василь СТУС
"Земля гойдається...", 1977 - Ярій, душе. Ярій, а не ридай!
У чорній стужі сонце України,
а ти шукай — червону тінь калини,
на чорних водах тінь її шукай.
Василь СТУС
"Пам'яті Алли Горської", 1977 - Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
