Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов'ю і добрими справами.
Марк Аврелій - Страх є очікування зла.
Зенон - Суміш істини з вигадкою має на меті підступність, а підступність призводить до смути.
Гуань-Цзи. - Та людина чарівна, коли вона дійсно людина.
Менандр. - Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
КАЛІГУЛА, римський імператор(I ст. н. е.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чорзнащо — щоб і посудини не поганило.
— Як чорзнащо, — не чіпати, щоб і посуди не запаскудити.
- Не займай гною, не буде воняти.
- Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіти.
- Не руш, бо завоняє.
- Не займай гида, не каляй вида.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вишкірив зуби, як циган до макухи.
- Вівця, як клубок.
- Відважний, як тигр.
- Відкидає, як пружина.
- Відмовляється, як стара дівка гарного жениха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Кожен хоче, щоб його інформували чесно, неупереджено, правдиво — і цілком відповідно до його поглядів.
Ґільберт Честертон. - Кожен, хто пише, пише автобіографію і що менше він це усвідомлює, то більше автобіографічний.
Фрідріх Геббель. - Кожен, хто повторив фразу Шекспіра, стає Шекспіром.
Хорхе Луїс Борхес. - Кожен чує лише те, що розуміє.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Кожен шматочок критики ховай між двома великими шматками похвали.
Мері Еш.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Лабіринт – це змова глухих кутів.
Андрій КОВАЛЬ - Пам’ятай про смерть, адже вона завжди про тебе пам’ятає.
Андрій КОВАЛЬ - Зброя честь береже.
Андрій КОВАЛЬ - Важко бути жінкою, уподібнюючись жінкам.
Андрій КОВАЛЬ - Немає захопливішого видовища для натовпу, ніж публічна страта колишніх кумирів.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О рідна земле, люба моя нене!
Чому, припавши до твоїх грудей,
Я тільки плачу, як дитя нужденне,
А сил не набираюсь, як Антей?
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Коли скінчиться той полон великий,
що нас зайняв в землі обітованій?
І доки рідний край Єгиптом буде?
Коли загине новий Вавилон?####Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904
- І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя! Сам Бог поставив
супроти тебе силу невблаганну
сліпої долі.
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...", 1904 - Чи довго ще, о Господи, чи довго
ми будемо блукати і шукати
рідного краю на своїй землі?
Леся УКРАЇНКА
"І ти колись боролась, мов Ізраїль...",1904 - Розкішний край мій у ярмі,
Мій люд — невольники німі,
На їх устах — печать.
Микола ВОРОНИЙ
"Соловейко", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
