Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА - Коли велика справа – нувати над тiлами, то ще бiльша – керувати душами.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Правда в постолах, а неправда в чоботах.
- Пустився в бійку — чуба не жалій.
- Пшеничку по ячмені сіяти — ні молотити, ні віяти.
- Рівно йшла, та в рів зайшла.
- Родина — кумового наймита дитина.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жаднючий, наче ніколи його не бачив.
- Жаліє, як кота об лаву.
- Жалує діток, як мачуха.
- Жахається, як заєць.
- Жахається, як зо сну.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не верещи поперед плюралізму!
Віктор КОНЯХІН - Поділяючи чужі думки, можна залишитися без власних.
Віктор КОНЯХІН - Думок стільки, що ніякого плюралізму не вистачить.
Віктор КОНЯХІН - Коли немає цензури, що ж то за мистецтво?
Воно ж не підтверджене державою! Віктор КОНЯХІН - Шлях до слави повинен бути з перепонами, бо визнають недійсною.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А коли в пеклі закінчується опалювальний сезон, воно стає раєм?
Флоріан БОДНАР - А король-то мільйонер!
Олександр ПЕРЛЮК - А може, вже час спитати з тих, хто ні з кого ні за що так і не спитав?
Олександр ПЕРЛЮК - А може, свобода півслова ще й вигіднiша: на вдвiчi довше її вистачить?
Ростислав ДОЦЕНКО - А судді хто? А прокурор їх знає...
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх. Повинність — ось той владар добродійний, Що збереже мене від мук і лих. Борис ГРІНЧЕНКО "Монолог", 1903
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|