Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як полум'я i рiка, так думка повнiстю не вiдпочиває. Вогонь гасне, рiка спиняється, а безтiлесна і безстихiйна думка рух свiй припинити (чи в тiлi вона, чи поза тiлом) не може анi на мить і продовжує своє стрiмке лiтання через необмеженi вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Думки, наче повiтря; його годi побачити, але воно твердiше землi i сильнiше води: ламає дерева, руйнує будiвлi, жене хвилi й кораблi, їсть залiзо i камiнь, гасить і роздуває полум'я. Так i думки сердечнi – начебто немає їх, але вiд цiєї iскри пожежа, хвилювання i руїна, вiд цього зерна залежить цiле дерево нашого життя.
Григорій СКОВОРОДА - Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Багато два гриби в борщ!
- Не в кождій воді мило розпуститься.
- Дудка знає, нащо грає.
- Чого чорт не придумає.
- Чого наші не вигадають!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сльози, як горох.
- Сльози, як перли.
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У лунанні голосу, в очах і в усьому вигляді того, хто говорить, міститься не менше красномовства, ніж у доборі слів.
Франсуа де Лярошфуко. - У людях більше істини, ніж у словах.
Карел Чапек. - У людях не стільки смішні ті риси, що вони мають, скільки ті, на які вони претендують.
Франсуа де Лярошфуко. - У мене невибагливий смак: мені цілком достатньо найкращого.
Оскар Уайльд. - У мене праця негайна — для нащадків.
Жуль Ренар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мову стративши свою, звикся з їхнім ділом –
Осквернився навіки і душею й тілом. Климентій ЗИНОВІЇВ - Як поваги навзаєм мати не зуміють,
З двору муж, а чи жона, утікать воліють. Климентій ЗИНОВІЇВ - Нерозважливо батьки вельми учиняють,
Як одружувать дітей силоміць бажають. Климентій ЗИНОВІЇВ - Тверезий і п’яний не живуть у згоді,
Споконвіку правду цю кажуть у народі. Климентій ЗИНОВІЇВ - Потішають молодих дзеркала принадні.
Климентій ЗИНОВІЇВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ "Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі... Як їх забуть? Куди від них втекти? Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО "Строфи", 1895
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За ваше здоров’я – за наше багатство!
- Давайте вип’ємо за гарних людей: їх у нас так мало залишилось!
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|