Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Відомо, на що здатна розлючена жінка.
Вергілій - Вільним я вважаю того, хто ні на що не надіється і нічого не боїться.
Демонакт - Вільним я вважаю того, хто ні на що не сподівається і нічого не боїться.
ДЕМОКРІТ - Віра запитує, розум виявляє.
Аврелій АВГУСТІН - Вірні слова не витончені, витончені слова не вірні.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай тебе не несе дідько, де людей рідко.
— ... а несе де густо, то не буде пусто.
- З сокирою не лізь туда, де пила не була
— ... де пила не втиснеться.
- Хто ходить поночі, шукає букової немочі.
- Лови рибку, де лопух є.
- Туди гладь, куди шерсть лежить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
- Сильний, як орел.
- Сильний, як слон.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Домагатися цілі потрібно навіть у тому випадку, якщо ти знаєш, що приречений на поразку.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Справжній самурай не думає про перемогу і поразку. Він безстрашно кидається назустріч неминучій смерті. Якщо ти вчиниш так само, то прокинешся.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Той, хто заздалегідь не вирішив прийняти неминучої смерті, усіляко намагається запобігти їй. Але якщо він буде готовий померти, хіба не стане він бездоганним?
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Коли пишеш лист, пиши його так, щоб його не соромно було повісити на стіну.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Якщо ти думаєш, що повинний спочатку вирішити свої справи, а потім вже помститися, то час для помсти ніколи не настане.
Ямамото Цунетомо
«ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Це не фортуна показує нам спину, це майбутнє підкралося ззаду.
Флоріан БОДНАР - Це скільки ж треба мати в гаманці «грушевських», щоб потрапити на Грушевського!
Борис РЕВЧУН - Цензура — та само тонзура, тільки ізсередини тімені.
Борис РЕВЧУН - Цікаво, скільки треба мати грошей, щоб зрозуміти, що не в грошах щастя?
П. ЄВГЕНЧЕНКО - Цікаво, чи почервоніли б раки, якби їм довелося зимувати в наших квартирах?
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919 - Ти давню праосінь нагадуєш мені:
Берегових грабів грезет і злотоглави,
Повітря з синього і золотого скла
І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров
"Праосінь", 1924 - Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Як князь ранений — день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит.
Рубіни крові бризнули на дахи,
І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган
"Вечір", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
