Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Докоряй другові наодинці, а хвали привселюдно.
СОЛОН - Досить, щоб слова виражали зміст.
КОНФУЦІЙ - Дружба задовольняється можливим, не вимагаючи належного.
ПЛАТОН - Дружба кінчається там, де починається недовіра.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- То такий, що знайде що їсти.
- То такий, що й каменя не дасть голову провалити.
- То такий, що не дасть і вилами по спині.
- То ще не біда, як у просі лобода, а тоді біда, як і проса нема.
- Тобі так хочеться робити, як старому псови в заверюху брехати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Зимове сонце, як удовине серце.
- Зимове тепло, як мачушине добро.
- Зимою деньок, як комарів носок.
- Зібрався, як швець на торг.
- Зігнувся, як верба над водою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- — Мені, звичайно, однаково, що ти про мене думаєш, але я хочу знати, якої ти про мене думки!
Костянтин Меліхан - "А я так радів!" — з докором говориш ти, коли твої надії не збулися. Ти радів — хіба цього мало?
Марія Ебнер-Ешенбах - "Ви молитеся за сенаторів, містер Хейл?" — "Ні, я дивлюся на сенаторів і молюся за нашу країну".
Едуард Хейл - …Пройшли роки, і в Тетяни вже не залишилося до Євгена ніяких почуттів, крім любові.
Михайло Генін - …Іронія — неодмінна естетична складова мислення.
Сальвадор ДАЛІ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поки бог спить, чорт розгортає бурхливу діяльність.
Юрій РИБНИКОВ - Старий баран нових воріт не визнає.
Юрій РИБНИКОВ - На ситий шлунок і вовк буває добрим, а на голодний — і вівця вовком виє.
Юрій РИБНИКОВ - Пригрів на грудях змію, тепер доводиться годувати зміїний виводок.
Юрій РИБНИКОВ - Знесла курочка яєчко: поки потрапило в магазин, ста¬ло золотим.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Вона (земля) підпливала нашою кров'ю і нашим потом. Кожна грудка, кожний ступінь може посвідчити, як наші крижі угиналися тяжко, дороблюючися її, як часто голодом і холодом ми годувалися, аби зароблене не йшло на кусник хліба, але на неї, на грудочки її!
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Я зрікся мрій. Поважний і спокійний,
Собі сказав: мені не треба їх.
Повинність — ось той владар добродійний,
Що збереже мене від мук і лих.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Монолог", 1903 - Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення.
Іван ФРАНКО
"Сойчине крило", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
