Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Найважче — пізнати самого себе, найлегше — давати поради іншим.
Фалес Мілетський - Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У мене (каже Циган) три сини та всі три угадьки: як скажуть — один що буде дощ, другий що сніг, третій що соняшно — то якраз котрийсь вгадає.
— Так циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч соняшно. - Знаєш ти курячу цицьку!
— ... за курячу цицьку! — ... піпку. - Він знає, що король обідає (як хто удає, що все знає).
- Ніхто не зна, не віда, як хто обіда.
— Ніхто того не відає, коли кума обідає. — Що король обідає. — Хто відає, як хто обідає. - Ніхто того не відає, хто що робить на самоті.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
- Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде
- Травнева роса краща вівса.
- Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.
- У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нас мучить не стільки бажання щастя, скільки бажання вважатися щасливчиками.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наскільки люди розуміють свої помилки, бачимо з того, що, розповідаючи про свою поведінку, вони завжди вміють показати її у шляхетному світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наша подяка іноді буває настільки великою, що, розплачуючись з друзями за зроблене нам добро, ми ще залишаємо їх у боргу.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наша щирість здебільшого викликана бажанням поговорити про себе і показати свої недоліки у вигідному для нас світлі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наше каяття – це, звичайно, не стільки жаль про те, що ми вчинили, скільки острах зла, яке можуть заподіяти нам у відповідь.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Можна боротися з мафією — не можна чипати мафіозі.
Олександр ПЕРЛЮК - Можна було б піднятися з колін, але як же тоді жити?
Олександр ПЕРЛЮК - Можна не вірити людині — не можна не вірити її грошам.
Олександр ПЕРЛЮК - Мої дірки від бубликів — моє багатство!
Олександр ПЕРЛЮК - Мужики, не чекайте милостині від слабкої статі!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Віщуванням новим
Серце моє б'ється, — Через край із серця Рідне слово ллється... Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1862 - Чи довіку ж, браття,
Будемо мовчати? Благословіть мені кобзу Німую узяти! Пантелеймон КУЛІШ "До братів на Вкраїну", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|