Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого поганого в тім, щоб зазнати змін, як немає нічого хорошого в існуванні завдяки їм.
Марк АВРЕЛІЙ - Немає нічого сильніше слова.
Менандр - Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не роби з губи холяви.
— Не годиться з писка халяву робити.(Пообіцяв, та й не дає).
- Не вір губі, бо вона часом бреше.
- Губа не заперта і в того!
—... чоловіка.
- Брехали твого батька діти.
— ... батька сини, та й ти з ними.
— ... твоєї мами дочки, та й ти з ними мовчки.
- Аж обридло слухаючи!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прездоровий, як дубовий пень.
- Преться, як віл на рогатину.
- Привітна, як сонце, що сходить.
- Приївсь, як сухий ячмінь беззубій кобилі.
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Починаєш палити, щоб довести, що ти чоловік. Потім намагаєшся припинити, щоб довести, що ти чоловік.
Жорж Сименон - Жінка повинна бути настільки розумною, щоб подобатися дурним чоловікам, і настільки вульгарна, щоб подобатися розумним.
Жанна Моро - Чоловік заклопотаний тим, що про нього думають; для жінки важливіше, що про неї говорять.
Теодор Готліб Гіппель - Мірою гідності жінки може бути чоловік, якого вона кохає.
Віссаріон Григорович Бєлінський - Актор – щось менше, ніж чоловік; акторка – щось більше, ніж жінка.
Річард Бартон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому кожна нація вирізняється з-поміж инших, усвідомлюючи себе самодостатнім та самочинним суб'єктом історії.
Ольга ФЕДИК - Мова росте елементарно, разом з душею народу.
Іван ФРАНКО - Мовчати можна i на весь голос.
Ростислав ДОЦЕНКО - Можна іти й правильною дорогою, але хто на це дасть кредити?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та відкіля ж вас, мій таточку, виглядать,
Та відкіля вас і визирать?
Чи вас з поля, чи вас з моря,
Чи з високої гори,
Чи з чужої чужини?
Голосіння - Мамко моя, зозулько моя!
Нащо-сте свої очі зажмурили,
Що-сте свої ніжки зложили,
Нащо-сте свої ручки навхрест склали?
Голосіння - Катеринко моя срібненька,
Катеринко моя одненька!
Ти вже мені ватерку не накладеш,
Ти вже мені водиці не внесеш,
Ти вже мені дровець не принесеш,
Їсточки не приставиш...
Голосіння - І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить,
І не пом'яне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Косар", 1847 - Може, мені на чужині
Лежать легше буде,
Як іноді в Україні
Згадувати будуть!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
