Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Отче мiй, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене...
Євангеліє від св. Матвія - ...Всi, хто вiзьме меча, - вiд меча й загинуть.
Євангеліє від св. Матвія - Йому дали тридцять срiбникiв.
Євангеліє від св. Матвія - Усi закричали: "Нехай розп'ятий буде!"
Євангеліє від св. Матвія - Пiлат... набрав води та й перед усiма умив свої руки й сказав: "Я не винний у кровi його! Самi ви побачите".
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- От біда — та й годі!
— Лихо та й годі!
- Біда боками преться (зі всіх боків).
- З бідою, як з рідною мамою.
- Куди мах, туди мах, то все біду по зубах.
- Більшому більше й треба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Білий сніг, та смаку - ніякого.
- Біля бурхливого потоку довго не всидиш.
- Біля вогню соломи не тримають.
- Біля води дерево швидко росте, та швидко й старіє.
- Біля жару - й камінь трісне.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніч несе спокій старцям та надію молоді.
Джордж Бернард ШОУ - Нічого не робити і побільше увірвати — такий наш ідеал від хлопчика до можновладця.
Б. Дізраелі - Ніщо не може так сильно розчарувати, як перемога.
Теодор РУЗВЕЛЬТ - Ніщо не надихає так, як свідомість свого безнадійного становища.
Альбер КАМЮ - Ніякий розвиток знань і блиск матеріальної культури не може компенсувати занепад віри.
С. Булгаков.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Невже, дивлячись на голодного вчителя, можна когось переконати в тому, що знання збагачують?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Незважаючи на всі успіхи медицини, врешті-решт, людей вмирає рівно стільки, скільки народжується.
Флоріан БОДНАР - Незнання не доказ невизнання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Неконституційна Конституція.
Олександр ПЕРЛЮК - Некролог — нарис про позитивного героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже!
Ввік я вірна буду,
Мій сердечний друже.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива.
Цілує жниці стиглі груди нива,
Пестить колоссям, мов ніжні долоні.
Богдан КРАВЦІВ
"Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов,
Очі в мене — два свічада
І палка татарська кров.
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"Вогонь і попіл", 1934
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
