Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший - Як байка, так і життя: цінується не за тривалість, а за зміст.
СЕНЕКА - Як же свідомість прикріплюється до тіла?
Арістотель - Якби нам змовитися про те, щоб жінок не чіпати,—
Жінки самі, клянуся, чіпати б почали нас.
Овідій - Якби тебе усиновив цар, твоя зарозумілість не знала би меж. Чому ж ти не пишаєшся свідомістю, що ти син Божий?
Эпіктет
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Звон до церкви скликає, а сам в ній не буває.
- Здох як пес — кром души святої.
- З єдного дерева хрест і лопата.
- Зла іскра все поле спалила і сама згасла.
- Зо злої трави не буде доброго сіна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Розуміється, як теля на пирогах.
- Розумний, як Беркові штани.
- Розумний, як сало.
- Розумний, як Сидорова коза.
- Розумний, як твого батька діти.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щастя – не в тих жінках, з ким хочеш спати, а в тих, з ким хочеш прокидатися.
Отто Вейнінгер - Як тільки жінки удаються до міркувань загального характеру, вони віддаються коханню, не помічаючи цього.
Фрідріх НІЦШЕ - Володіння - це імпорт тьми,
Самовіддача - це експорт світла.
Шрi ЧИНМОЙ - Людина знає, як обвинувачувати Бога,
Бог знає, як приборкувати людину.
Шри ЧИНМОЙ - Людське в мені плаче і гине,
Боже в мені співає й літає.
Шрi ЧИНМОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Важко зірватися з цепу, якщо він золотий.
Борис РЕВЧУН - Вважається, що надмірна маса тіла — це вада. А якщо моя маса — не фізичний стан, а світогляд?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Великий поет і мудрець Омар Хаям написав: «Я знаю лише те, що нічого не знаю». А от я точно знаю, що не знаю ще більше, аніж не знав Хаям!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Великим вухам — велику локшину!
Борис РЕВЧУН - Весілля — це як вибори, а сімейне життя — то Верховна Рада.
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В неволі, в самоті немає,
Нема з ким серце поєднать.
То сам собі оце шукаю
Когось-то, з ним щоб розмовлять,
Шукаю Бога, а находжу
Таке, що цур йому й казать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"В неволі, в самоті немає..." - Немає гірше, як в неволі
Про волю згадувать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Г. З." ("Немає гірше, як в неволі...") 1848 - Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
