Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з посад;
головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них доведеться застосовувати міру покарання.
Сюнь-Цзи. - Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi.
Марцiал. - Мужній той, хто зумів добрим в нещасті бути.
Марціал - Мужність — доброчинність, в силу якої люди в небезпеці роблять чудові речі.
Арістотель - Мужність робить нікчемними удари долі.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Чуже добро боком вилізе.
– ... добро, бере за ребро.
– За чуже добро вилізе ребро.
- Хто чуже бере, того Бог побє.
- З чужим і насеред села розставайся.
- З чужого коня серед дороги злазь.
- З чужого воза хоч серед калюжі злазь!
– ... по середині болота злізти мусиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Липне до мене, як муха до меду.
- Лисий, як бубон.
- Лисий, як макогін.
- Листя шелестить, наче хтось шепче угорі.
- Лиха, як мачуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Сила волi, принциповiсть, чеснiсть — все у нас є, але їх не проявляємо — час iще не прийшов.
Михайло Жванецький - Сила слабка тим, що вірить лише у силу.
Поль Валері - Силкування вдавати, що ти завжди маєш рацію,— достеменна ознака дурості.
Шарль де МОНТЕСК’Є - Сильніший за всіх той, хто володіє собою.
СЕНЕКА - Сильно заважає бути розумним старанне прагнення здаватися таким.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Гроші не пахнуть, але скільки від них буває смороду!
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Демократичні вибори — під пильним контролем олігархів.
Юрій РИБНИКОВ. - Демократія тим сильна, що кожний новий режим себе дискредитує.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Депутати у нас народні, а пенсії вони собі зробили антинародні.
Олександр ПЕРЛЮК - Держава так надійно охороняє наші права, що доводиться лише обов’язки виконувати.
Василь КРАСНЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848 - У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"У нашім раї на землі...", 1849 - І станом гнучким, і красою
Пренепорочно-молодою
Старії очі веселю.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І станом гнучким, і красою...", 1850 - Ти не моя, дівчино молодая!
І не мені краса твоя;
Віщує думонька смутная,
Що ти, дівчино, не моя!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Ти не моя...", 1854 - Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі...
Повій, вітре, з полуночі!
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Повій, вітре, на Вкраїну", 1856
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
