Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Час — зразок вічності, що рухається.
ПЛАТОН - Час — кращі ліки від суму, він сам лікує душевні рани.
Ахілл Татій - Час — найдорогоцінніший з усіх коштів.
Теофраст - Час змінюється, а разом з ним змінюємося ми.
ОВІДІЙ - Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними.
Квінт Горацій Флакк
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не сто кіп за рибку, не сто кіп утрати.
- Іван не пан, а сто злотих не гроші.
- Гаман не свято, трястя не хороба.
- Не будуть за ним дзвони розбиватись.
- Я тобі не молюся, ти мене не помилуй.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
- Моргне, наче вогнем сипне.
- Мордується, як скажена пані.
- Мордується, як чорт в лопухах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Тільки герой знаходить мужність додержуватися своєї долі.
Гессе Герман - У мужності два головних вияви: презирство до смерті і презирство до болю.
Марк Тулій ЦИЦЕРОН - У ранньому дитинстві повинні бути вже закладені геройські почуття, що налаштовують душу на подвиги любові й шляхетності. І хіба історія представляє мало прикладів героїв?
Микола Шелгунов - Хто осмислено спрямовується заради добра в небезпеку і не боїться її, той мужній, і в цьому мужність.
АРІСТОТЕЛЬ. - Хто повний милосердя, неодмінно має мужність.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не шліть прокляття на нарід,
Де родяться борці завзяті.
Степан ГОРЛАЧ - Невмируща міць народа усе лихе переживе!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Легше б згинути враз було в борні,
Аніж тратити день за днем в журбі.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ - Неволя живої душі не уб’є...Павло ГРАБОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її Шпенглер оголосив "на закаті", не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа — Гете, Дарвіна, Байрона. Ньютона, Маркса і т. д.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Центральний Комітет партії ніде, ні разу жодним словом не говорить про те, ніби російська культура повинна стати за джерело розвиткові української культури, повинна стати насамперед передумовою для неї, маючи пріоритет, що українські письменники повинні насамперед перед усіма тягтися до досягнень російської культури як до свого рідного кубла.
Микола Скрипник
"Статті", 1926 - Але ж нація — нація, а не партія.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Побили себе ми самі.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Військово-хліборобський, козацько-шляхетський аристократичний клас, що відродився був і сформувався знов за Великого Гетьмана Богдана, — потім був демократією нашою вирізаний і винищений до коріння.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
