Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До яких порокiв призводять здоров'я з багатством? Цiлi республiки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не ро6ить. Чи не бачиш i тепер, скiлькох багатство, як навiдь свiтового потопу, пожерло, а душi їхнi вiд надмiрних затiй, як млинове камiння, самi себе з'їдаючи, без зерна крутяться.
Григорій СКОВОРОДА - Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.
Григорій СКОВОРОДА - Збери перед собою живописцiв та архiтекторiв i пізнаєш, що живописна iстина мало де iснує, а найбiльшу юрбу їхню посiло невiгластво i немистецтво.
Григорій СКОВОРОДА - Без бажання все важке, навiть найлегше.
Григорій СКОВОРОДА - Землеробство вдесятеро лiпше всiх кручених наук, тому що воно для всiх найпотрiбнiше.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На воду не спирайся, на олігарха не покладайся.
- На все свій час.
- На всяке хотіння треба мати терпіння.
- На всякий пчих, не наздоровкаєшся.
- На всяку ріку є брід.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Скажений, як собака.
- Сказав, як відрубав.
- Сказав, як гвіздком прибив.
- Сказав, як зав'язав.
- Сказав, як на лопаті вивіз.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Самоіронія, відмовлення від ілюзій і забобонів, напевне, роблять нас вільнішими, але не сильнішими.
Анрі Ам’єль - Самоподолання людини означає, що вона виходить за межі, надані їй миттю.
Георг Зіммель - Самотнє серце скоріше вистигає.
“Пшекруй” - Самотня людина завжди перебуває в поганому товаристві.
Поль Валері - Сатира ніколи не пройде по конкурсу, — у журі сидять її об’єкти.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А які прийоми самозахисту застосовувати проти ударів долі?
Дмитро АРСЕНИЧ - Не стрибай на радощах, коли надто низька стеля.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Афорист не повинен ставити крапку над “і”. Нехай якесь зусилля зробить і читач.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Доконавши людину, хвороба і собі підписує вирок.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938) - Знайдений ідеал втрачає привабливість.
Дмитро АРСЕНИЧ (Літератор; р. н. 1938)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люде: Святи її, хрести її — Все свинею буде. Степан РУДАНСЬКИЙ "Свиня свинею", 1859 - Та гей, бики! Чого ж ви стали?
Чи поле страшно заросло? Чи лемеша іржа поїла? Чи затупилось чересло? Степан РУДАНСЬКИЙ "Гей, бики!", 1859 - Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись, Ти рости та рости, Не хились, не кривись... Степан РУДАНСЬКИЙ "Нехай гнеться лоза...", 1859 - До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна; А молодість не вернеться, Не вернеться вона! Леонід ГЛІБОВ "Журба", 1859 - Оживуть степи, озера,мІ не верствовії,
А вольнії, широкії Скрізь шляхи святії Простеляться; і не найдуть Шляхів тих владики, А раби тими шляхами Без ґвалту і крику Позіходяться докупи, Раді та веселі. І пустиню опанують Веселії села. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ісаія. Глава 35", 1859
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Шануймося!
- Давайте вип’ємо за те, що незважаючи нi на що п’ємо, що б там не сталось!
- – Ну, розум, прощавай! Зустрiнемось завтра!
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|