Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон - Ненависті гідне та огуди неробство, що робить людину гіршою за бджолу, адже одвіку створена і в рай введена була людина поліпшувати і зберігати його. Оце й відомо, що в людини своє призначення, бо єство надане їй, щоби про справу турбуватись, а неробство поза єством суть.
Фокіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Наварив каши, та й не ззіси.
- Нагадав козі смерть.
- Нагинай гілляку, доки молода.
- Нагрів в пазусі гадюку.
- Надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Приймаці, як собаці.
- Прийшов, як вогню вхопив.
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
- Прилип до мене, як смола до чобота.
- Прилип, як до Ганни Пилип.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Щасливий, хто може дружину кохати як коханку, і нещасний, хто коханці дозволяє кохати себе, як чоловіка.
Ключевський. - Коли чоловіки неповажно ставляться до жінки – це майже завжди свідчить, що вона першою забулась в своєму поводженні з ними.
Дідро. - Там, де у жінок не розвинуте почуття честі і гідності, процвітає моральне невігластво чоловіків.
Сухомлинський. - Гарна жінка, виходячи заміж, обіцяє щастя, погана – чекає його.
Ключевський. - Моральність народів залежить від поваги до жінки.
Гумбольт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Бог приходить у засуху зливою.
Андрій КОВАЛЬ - Людина добра, поки не трапиться нагода довести протилежне.
Андрій КОВАЛЬ - Якщо не маєш Вчителя, вчись у своїх учнів.
Андрій КОВАЛЬ - Сила мистецтва не в правді, а в тому, що понад неї.
Андрій КОВАЛЬ - Ідеали – п’єдестали для вождів.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Наступала чорна хмара — настала ще й сива:
Була Польща, була Польща, та стала Росия. Історична пісня - Ой горе тій чайці, ой горе небозі,
Що вивела діток да при битій дорозі. Історична пісня, приписувана гетьманові Мазепі - Що на Чорному морі,
На камені біленькому, Там стояла темниця кам'яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони вже тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного в вічі собі не видають. "Дума про Марусю Богуславку" - Тікало три братики рідненькі,
Три товариші сердешні. Два кінних, третій піший, піхотинець За кінними біжить-підбігає, Кров сліди заливає, За стремена хватає, Словами промовляє... "Утеча трьох братів із города Азова" (дума) - Дай же, Боже, щоб козаки пили та гуляли,
Хороші мислі мали, Од мене більшу добичу брали І неприятеля під нозі топтали! Слава не вмре, не поляже, Од нині довіку! "Дума про козака Голоту"
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|