Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій - Чоловічій доброчинності за знак є не початок справ, а завершення.
Прокопій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Говори стовпу, а він стоїть.
- Година вранці варта двох увечері.
- Голка в стіжок упала — пиши пропала.
- Голодній кумі хліб на умі.
- Горбатого могила виправить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Виглянув, як горобець з сідла.
- Виглянув, як щур з борошна.
- Виграв, як Вільома на оренді.
- Виграв, як дурень на костюмі.
- Виграв, як Хома на вовні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ми можемо робити все що завгодно, поки це неважливо.
Теодор Качинський - Ми не маємо права споживати щастя, не виробляючи його.
Шоу - Ми не можемо прийняти світ таким, як він є. Щоранку ми повинні прокидатися з обуренням від несправедливості.
Хьюго Клаус - Ми не створені для щастя, є речі важливіші, ніж щастя.
Андрій Тарковський - Ми не хочемо церков, тому що вони навчають нас сперечатися про бога.
Індіанська мудрість
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Немає правил без спокуси їх порушити.
Юрій РИБНИКОВ - Не в грошах корінь зла — в засобах їх добування.
Юрій РИБНИКОВ - Стирається грань між подарунком і хабарем.
Юрій РИБНИКОВ - Хто обминає закон, той "у законі".
Юрій РИБНИКОВ - Повітряні пірати самі собі підписують судовий вирок.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хвилі не вір ти мінливій:
Вітер де віє, туди вона й б'є,
Берег твердий незрадливий —
Він тільки певний притулок дає.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898 - В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій,
Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
