Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ми не знаємо, чи продовжиться життя до ранку.
Так спішіть же ви сіяти зерна добра!
І любов у тлінному світі до друзів бережіть
Кожен світ більше золота і срібла.
Омар Хайям - Ми не стільки жадаємо допомоги друзів, як впевненості, що ми її одержимо.
ДЕМОКРІТ - Ми усі розумні, коли йдеться про те, щоб давати поради, але коли треба уникати промахів, ми не більш як діти.
Менандр - Минуле божевілля рідко розкриває людям очі на їхнє теперішнє божевілля.
Гельвецій - Мовчання — вірний друг, що ніколи не зрадить.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З панами не сідай їсти, з панами і не говори багато: сказав слово, та й мовчи; хто що говорить, ти слухай.
- З панським свого язика не рівняй: бо як довгий, то утнуть, а як короткий, то витягнуть.
- З паном не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть; як короткий, то витягнуть.
- Ніколи з паном не міряйся руками; бо як довгі — відріжуть, а короткі — витягнуть.
- Ліпше з ведмедем борікатись, ніж з паном рахуватись.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Крутиться, як навіжений.
- Крутиться, як риба в ополонці.
- Крутиться, як сите порося.
- Крутиться, як собака на прив'язі.
- Крутиться, як тріска в ополонці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люди, люди — зірки надвисокі! Долетіти я хочу до вас.
Расул Гамзатов. - Люди не купують у клоунів.
Клод Гопкінс. - Люди, нічим не примітні, звісно, мають рацію, проповідуючи скромність, їм так легко мати цю цноту.
Генріх Гейне. - Люди обмежені не зауважують різниці між людьми.
Блез Паскаль. - Люди пересічні мислять стереотипно й навіть відчувають стереотипно.
Ян Парандовський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Досяг вершини — заліз на сусідську грушу.
Іван МАРТИШКО - Думки приходять і відходять, головне, щоб голова залишалась на місці.
Микола ПАСЬКО - Дурні бувають двох видів: одні не думають, що говорять, інші говорять усе, що думають.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Є над чим подумати, адже ми над безоднею.
Флоріан БОДНАР - Є розумні жінки. І немало. Лиш не всім удається їх зустріти.
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Все за мід я дать готовий,
Над усе я мід люблю!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло,
І шасть-прасть! В сильце спіймавсь.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями
Лисової підійшли.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
