Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вiд кожного, кому дано багато, багато вiд нього й жадатимуть.
Євангеліє від св. Луки - ...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.
Євангеліє від св. Луки - Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!
Євангеліє від св. Луки - Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.
Євангеліє від св. Луки - Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Через ваші вівці та в кошару не заглядати?
- Через власну тінь ще ніхто не перестрибнув.
- Через дорогу навприсядки — Василь бабі тітка.
- Через низький тин усі собаки скачуть.
- Череп'я довше живе, як цілий глек.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Плеще, як риба хвостом.
- Пливе човен, як місяць у небі.
- Пливе, мов лебідка (мов лебідь).
- Пливе, як жаба.
- Плигає, як коза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Задача громадянина не затуляти свого рота.
Гюнтер Грасс - Зазвичай, чим більше в людини розуму, тим менше значення вона йому надає.
Мерсьє - Заздрiсть найдурнiша з усiх вад, адже вона не дає нiчого.
Оноре де БАЛЬЗАК - Заздрісники смертні, але заздрість — вічна.
Жан Батист Мольєр - Заздрість не знає вихідних.
Френсіс Бекон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Краще вчасно братися за розум, ніж хапатися потім за голову.
Леонід СУХОРУКОВ - Щоб виховати янгола, потрібне диявольське терпіння!
Леонід СУХОРУКОВ - Нелегко бути Богом серед атеїстів.
Леонід СУХОРУКОВ - Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
Леонід СУХОРУКОВ - Погано, якщо думка залишає слід тільки на папері.
Леонід СУХОРУКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На розпутті хрест дрімає,
На хресті ворона кряче,
Осінь стернями блукає
І за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ
"В'януть квіти...", 1902 - То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави;
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ой не сійтесь сніги...", 1904
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
