Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас.
Епіктет. - Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим.
Вислів давнини - Добрий товар легко знаходить покупця.
Плавт. - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.) - Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Туди брехнею перейдеш, а назад трудно.
- Брехнею світ перейдеш (пройдеш), та назад не вернешся.
— ... а правдою і перейдеш і вернешся.
- З брехні не мруть, та більше віри не ймуть.
- Брехнею хліба не їсти. Не на брехні світ стоїть.
- Душі не вбивай, правду виявляй. Аби душа чиста!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сорока на хвості принесла.
- Телят боїться, а воли краде,
- Тремтить, як миша перед котом.
- Яйця курей не вчать.
- Перевага ослячих вух: можна більше навішати локшини.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Самовбивством журналістики, рівно ж — науки, є відокремлення фактів від вартостей.
Йосип Лось. - Самокритика — найскладніший вид самообслуговування.
Віктор Жемчужников. - Самостійність — це коли робиш помилки без сторонньої допомоги.
Андрій Готовський. - Сатира — гумор, якому терпець урвався.
Артур Васильєв. - Сатира — найгостріша зброя, коли поблизу нема іншої.
Данило Рудий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Головне в житті – не втратити здатність радіти життю.
Володимир ЧЕРНЯК - Мудрість полягає в здатності не надавати значення тому, чому не варто надавати значення.
Володимир ЧЕРНЯК - Складність життя полягає в умінні відрізнити те, чому варто надавати значення, від того, чому не варто надавати значення.
Володимир ЧЕРНЯК - Я існую в світі, а світ існує в мені; я існую в часі, а час існує в мені.
Володимир ЧЕРНЯК - Тканина нашого життя зіткана з ниток часу.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО
"Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині,
Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
Дай і мені!
Іван ФРАНКО
"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
