Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли його спитали, хто ображає, сказав: "Хто відкидає закон".
Кір - Та влада тверда, при якій всі бояться закону, як вчителя.
Біант - Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Двом богам ніколи не молитись.
- Перед паном Хведором, розходився ходором (кланяється, та ще не
- знати перед ким).
- У свято дзвониш (догоджає значним).
- Цигане, якої ти віри?
— А тобі якої треба?
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Згинеш, як руда миша.
- Згинув, як березневий сніг.
- Згинув, як березовий сік.
- Здеруть, як із Сидорової кози.
- Здибав його, як чайку на гнізді.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чоловіки приходять і відходять, а аліменти залишаються.
Тамара Клейман - Чоловіки стільки б не брехали, якби дружини стільки не запитували.
Юзеф БУЛАТОВИЧ - Чоловіки схожі на квітень, коли залицяються, і на грудень, коли вже одружені.
Вільям ШЕКСПІР - Чоловіки тільки роблять вигляд, начебто не розуміють жінок. Це їм дешевше обходиться.
Яніна ІПОХОРСЬКА - Чоловіки цінують у жінки глибину тільки в її декольте.
Сарі Габор
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Демократії не було б ціни, якби не вибори.
Володимир ЧЕРНЯК - На виборах політики реалізують своє право бути обраними, а виборці – своє право на помилку.
Володимир ЧЕРНЯК - Якщо виборці не хочуть йти на вибори, ніщо не може їх зупинити.
Володимир Черняк - Якщо народ не обрав того єдиного і неповторного, призначеного йому долею президента, то такий народ себе врятував.
Володимир ЧЕРНЯК - Кожна країна має такий парламент, якого заслуговує її уряд.
Володимир ЧЕРНЯК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
- чим достатніша у народа література, тим тривкіше стоїть його народність.
Микола КОСТОМАРОВ "Дві руські народності", 1861 - Оживить живеє слово
Рідну Україну. Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав я: "Буде жити
Наше слово, буде!" Чи живе ж воно у тебе, Безталанний люде? Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861 - Ой співав би на ввесь голос —
Нікому співати! Пантелеймон КУЛІШ "Старець", 1861
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|