Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Авва-Отче, - тобi все можливе: пронеси мимо мене цю чашу...
Євангеліє від св. Марка - I, прийшовши, пiдiйшов вiн негайно та й каже: "Учителю!" i поцiлував Його. (Iудин поцiлунок.)
Євангеліє від св. Марка - Для Бога нема неможливої жодної речi!
Євангеліє від св. Луки - Слава Богу на висотi, i на землi мир, у людях добра воля!
Євангеліє від св. Луки - Не спокушай Господа Бога свого!
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Петро з Марійкою пов’язані горілкою.
- Пий, брате, пий, отримаєш на старість торбу й кий.
- Підвів під пень кашлять.
- Пізно берегти вино, коли бочка порожня.
- Пішла б Векла танцювати, та ціпок став заважати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кисне, мов солоний огірок.
- Клаповухий, мов Осел.
- Клює, як дятел.
- Клятий, мов собака.
- Кожушана латка, як рідная матка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Фанатик – людина, яка робить те, що, на її думку, робив би Господь Бог, якби знав всі обставини справи.
Фінлі Пітер Данн - Фарбу і туш на віка і вії вона поклала під девізом "а ліс стоїть загадковий".
Володимир Орлів - Фахівець — людина, що знає все про дещо й нічого про все решту.
Амброз БІРС - Фіговий листок – найстародавніша етикетка.
Лешек КУМОР - Філантроп – людина, яка відкрито роздає накрадене.
Леонард Левінсон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Справедливо, що скрізь і завсіди хліб дешевший за вино, бо радість дорожча за життя.
Володимир ДЕРЖАВИН - Найбільше схильні вірити чужим обіцянкам ті, хто ніколи не додержує своїх власних...
Володимир ДЕРЖАВИН - Немає відразливіших людей, ніж ті, що сприймаються нами, як живе дзеркало наших власних недоліків і криве дзеркало наших власних вальорів.
Володимир ДЕРЖАВИН - Найпростіше мірило культурного рівня людей та народностей це – наскільки вони, розмовляючи, обходяться без допомоги рук.
Володимир ДЕРЖАВИН - Справжній учений – не той, хто здатний займатись своєю наукою, а той, хто зовсім нездатний займатись абичим іншим.
Володимир ДЕРЖАВИН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917 - Я прийду до тебе, доле,
На страшне криваве поле,
На останній смертний бій.
Григорій ЧУПРИНКА
"Перемога", 1918 - І тим, що згинули в зорі весінніх літ,
Хрестів поставити в свій час ми не зуміли.
Одна вечірняя вітає їх могили,
Одна вечірняя віта їх заповіт.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"Спить ряд могил", 1924 - Голодна я і жити вже не годна,
і смерть іде...
Ах, се ж душа, душа моя голодна
без корму мре.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Голодна я і жити вже не годна", 1925 - Стали чорні виночерпи,
Вино чорне ллють,
А у серці чорні верби
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
