Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Князеві належить володіти: у скруті – розумом, з ворогом – міццю, а до дружини – любов'ю.
- Коли хочеш над іншими володарювати, то перш учись сам собою володіти.
- Велику владу приймати – великий належить розум мати.
Платон - Муж розумний і мудрий хай не відступить од влади. Беззаконство є розумного віддалити, а беззаконного наблизити. Нерозумні ті, що злою владою володіють. Люто є і гірко, як злі добрими володіють, а нерозумні – розумними.
Платон - Влада нерозумна – причиною зла буває.
Демосфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чи буде таке ж сирітське, як чоловіцьке.
- Божа скотина.
- Скотина — то ворог.
- Пошануй (або: пожалій) худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
- В дорозі, у гостині, памятай о худобині.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сидить, мов ідол.
- Сидить, мов у гаю.
- Сидить, як гість на покуті.
- Сидить, як засватана.
- Сидить, як квочка на яйцях.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Цитувальник — людина, яка вживає чужі слова для підтвердження чужої думки.
NN - Цитувати легко, важко ставити лапки.
Євген Тарасов. - Цифри не брешуть, а цифрами — дуже часто.
Максим Звонарьов. - Цифрові пристрої дозволяють дезінформувати з недосяжною раніше точністю.
Закон Кромера. - Ці акробати пера, ... ці віртуози фарсу, ці шакали ротаційних машин.
Ілля Ільф і Євген Петров.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не суперечу, сьогодні черг за вершковим маслом нема, але чи можна те, за чим сьогодні нема черг, назвати вершковим маслом?
Олександр ПЕРЛЮК - Незамінних людей нема, є діячі, яких неможливо відірвати від своїх крісел.
Олександр ПЕРЛЮК - Нелегко скинути з себе кайдани, але ще важче зняти зі своїх вух локшину.
Олександр ПЕРЛЮК - Ніхто на свободу слова не наступає, позаяк не можна наступати на те, чого нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Об’ївся чорної ікри? Нічого, спишемо на світову фінансову кризу!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає І сонце спатоньки зове У синє море: покриває Рожевою пеленою, Мов мати дитину. Очам любо. Тарас ШЕВЧЕНКО "За сонцем хмаронька пливе...", 1849 - Верховино, світку ти наші
Гей, як у тебе та мило! Як ігри вод, плине тут час, Свобідно, шумно, весело. Микола Устиянович Верховинець", 1889 - Ходжу берегами,
Та й не находжуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся. Пантелеймон КУЛІШ "Lago Маggirе", 1862 - Ми сподівались, ждали, ждали,
Ждемо й тепер... Весни нема, А перед нами і за нами Холодна, темная зима! Олександр КОНИСЬКИЙ "Сподівання", 1876 - Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван ФРАНКО "Дивувалась зима...", 1880
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|