Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Камiнь, що його будiвничi вiдкинули, той нарiжним стане каменем.
Євангеліє від св. Марка - Вiн є Бог не мертвих, а живих!
Євангеліє від св. Марка - Вдовиця... поклала двi лепти, тобто грiш.
Євангеліє від св. Марка - Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Марка - А що Я кажу, то всiм Я кажу: Пильнуйте!
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Від помірної їжі — сила, від розкішної — могила. (яп.)
- Вітер не прив’яжеш, тінь не схопиш. (яп.)
- Вітер, що дме на сусіда, не обмине й тебе. (яп.)
- Глибокі річки течуть повільно. (яп.)
- Де правда за силою, там безсиле право. (яп.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Живемо, як птиці: де сядемо, там і ночуємо.
- Живеш, як у решеті: вітер
- Живий, аж шкура на ньому горить.
- Живіт, як барило.
- Живуть між собою, як голубів пара.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гроші є зло, яке винищують, купуючи добро.
Геннадій Малкін. - Гроші коштують занадто дорого.
Ральф Емерсон. - Гроші не завжди роблять людей щасливими. Людина, яка має десять мільйонів доларів, анітрохи не щасливіша, за людину з дев'ятьма мільйонами. .
Говбарт Браун. - Гроші не пахнуть.
Веспасіан. - Гумор — емоції, сатира — дія.
Борис Лєсняк.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Відкритість нашої влади забезпечується закритими списками депутатів.
Олександр ПЕРЛЮК - Вільний ринок є, демократія є, свобода слова є...а життя немає!
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Вірять тому, хто перший збреше.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Влади завжди мало тим, хто не вміє нею розпорядитись.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Все в наших руках! Лише прибутки — в кишенях олігархів.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Коли німують людські живі душі,
тоді і роси кам'яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Тодось ОСЬМАЧКА "Сонет", 1929 - Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою. Вона, як сніг на вітах, умирилася, Вона, як сніг на вітах, і осиплеться. Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ "Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено... Я надвоє розколотий, Я стократ розтривожений. Михайло СИТНИК "Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич "Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу про самоту і про тривогу, про дні, яких я не лічу, про дивовижну німоту без слів та звуків, про нечулу німу, глуху, пусту, пусту — що серце далечі жахнулось. Оксана Лятуринська "У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|