Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Передавайте маєтки ваші і чиніть милостиню.
Євангеліє від Луки. - Перш ніж наказувати, навчися коритися.
СОЛОН, афінський законодавець (бл. 638-559 рр. до н. е.) - Пияцтво є вправляння в божевіллі.
Піфагор - Поважайте в іншому віру, навіть протилежну вашим переконанням.
Будда. - Погана та людина, що нiчого не знає, та й не прагне що-небудь дiзнатись. Адже у нiй об'єднались у єдине два пороки.
Абуль-Фарадж
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- І за холодну воду не візьметься.
- Сидить сиднем — щоб ти каменем сів!
– Сівбись там каменем.
- Сидить даремне день за днем.
- Як до діла так і сіла.
- Сиди небоже, а Бог бачить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Суддя, як тесляр: що схоче, те й вирубає.
- Сумно, як на похороні.
- Сунеться, як горохова копиця.
- Сухий, як гілляка.
- Сухий, як горіх.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Починають завжди з малого. В перший день Бог створив тільки небо й землю.
Еміль Кроткий. - Почував себе, як голосний серед шиплячих.
Андрій Книшов. - Поширювати правду можна було б усно, для популяризації брехні зазвичай використовують великий апарат.
Станіслав Єжи Лец. - Появі багатьох бестселерів можна було б запобігти, якби ми мали більше добрих учителів.
Фланнері О'Коннор. - Пояснений жарт перестає бути жартом.
Вольтер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Розумна людина приховує свою слабкість, а мудра уникає ситуацій, в яких вона може бути слабкою.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумний вказує на дурість, а мудрий використовує її мовчки.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розумний Заєць навіть у піст не прийме запрошення Лева пообідати разом.
Володимир СЛЄПЦОВ - Руки лижуть тим, хто може вкусити.
Борис РЕВЧУН - Рускоязичний — це кликуха.
Роман Лубківський
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- То літньої ночі було на Дніпрі...
Чудової теплої ночі!
Горіли брильянти в небеснім шатрі,
І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ
"Дніпрові спогади", 1902 - Холодні хмари залягли блакить,
Холодний вітер дме в степу потужно,
Гне очерет додолу, шелестить,
Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ
"Мандрівні елегії", 1902 - Тихо, легко і спроквола
Білий сніг паде, як з сита;
Вже ціла земля довкола
Ним прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Перший сніг", 1902 - Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,
Не губіть ви останньої слави;
Гріє здалека землю усмішка весни,
Пробиваються проліски, трави.
Олександр ОЛЕСЬ
"Ой не сійтесь сніги...", 1904 - І починається нічна
Хрестів і піль розмова,
І сповідаються поля,
А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Сповідь землі", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
