Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Всiх подарункiв дружніх миліше сам друг тому, хто взаємно є друг.
Григорій СКОВОРОДА - Я належу до тих, хто настiльки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів... найлiпшою прикрасою життя.
Григорій СКОВОРОДА - ...як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і мiж негідними людьми не виникає дружби.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горiх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не всякому слуху вір.
- Ще ся не уродить, а вже по світі ходить.
- Люди-собаки.
– ... чого не набрешуть. – ... вони скажуть, що й на вербі - грушки ростуть!
- Люди зложуть і смоляну кобилу.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розбирається, як баран на зорях.
- Розбирається, як муха у пиві.
- Розбирається, як свиня в гнилому гарбузі.
- Розбрелись, як вівці без пастуха.
- Розвісив вуха, як осел.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Благородство й принциповість у деякі епохи в собі несуть насіння людського нещастя.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Найкраща картина та, за яку хоч один раз вимагатимуть душу від художника.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Генії відрізняються від звичайних літераторів і тим, що в їхніх дзеркалах люди будь-яких часів пізнають власні пристрасті.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - У деяких письменників і красунь одна біда: всі, для кого вони недосяжні, лають їх.
Константіне ҐАМСАХУРДІА - Фатум водить людину своїми темними коридорами.
Константіне ҐАМСАХУРДІА
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо жінка задоволена своїм чоловіком, значить, у неї нікудишні коханці.
Олександр ПЕРЛЮК - Кожен безробітний має право на працю!
Олександр ПЕРЛЮК - Ви самі нам допоможете, чи вам допомогти?
Олександр ПЕРЛЮК - Що ж іще реформувати, якщо вже нічого розкрадати?
Олександр ПЕРЛЮК - Вони так служать Вітчизні, що народу вже нічого не залишилося.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю. Володимир САМІЙЛЕНКО "Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край. Іван МАНЖУРА "Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку, А сидітиму собі Краще потихеньку. Борис ГРІНЧЕНКО "Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки Та ще вишиванії дома Бере він на ніч сорочки. Борис ГРІНЧЕНКО "Українець", 1892
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|