Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Через вороги тяжко до пекла дістатись.
- На ворога і собака бреше.
- Важкий ворог, як у себе дома та у своїм роді.
- Як ти тішишся, вороги смутяться!
– Як ти смутишся, то вороги тішаться.
- Поти не будеш ворога мати, поки його зовсім хлібом не нагодуєш.
– Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
– Не накорми, не напій — ворога не побачиш.
– Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Миліша душка, як подушка.
- Милує, як вовк барана.
- Міцний будь, як сталь — не буде страшна ніяка даль.
- Міцний, як алмаз.
- Міцний, як граніт.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чого хоче жінка, того хоче Бог.
Франц. - Чоловіка Природа створила, будучи підмайстром, жінку — уже зрілим майстром.
Едвард Шарпхем - Чоловіки мають настільки ж перебільшене уявлення про свої права, як жінки – про своє безправ’я.
Едгар Хау - Чому жінка трудиться десять років, щоб змінити звички чоловіка, а потім скаржиться, що він — не та людина, за яку вона виходила заміж? Barbаra Streіsand
- Чому жінки набагато більше цікавлять чоловіків, ніж чоловіки — жінок? Вірджинія Вулф
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Еволюція українського політика: прийшов, побачив... перебіг в іншу партію.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Економити слід тоді, коли ще багато, а не тоді, коли вже мало.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Епоха розвинутого дерибанізму.
Олександр ПЕРЛЮК - Є проблеми настільки важливі, що з приводу їх можна лише жартувати.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Європейський вибір визначається за запахом євро.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастовським полковником
Гетьмана єднали.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іржавець", 1847 - "Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?"
"Почорніло я од крові
За вольную волю".
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ой чого ти почорніло...", 1848 - Коли
Ми діждемося Вашингтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Юродивий", 1857 - Амінь тобі, великий муже!
Великий, славний! та не дуже...
Якби ти на світ не родивсь
Або в колисці ще упивсь...
То не купав би я в калюжі
Тебе преславного. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби то ти, Богдане п'яний...", 1859 - Будем, брате,
З багряниць онучі драти,
Люльки з кадил закуряти,
Явленними піч топити,
А кропилом будем, брате,
Нову хату вимітати!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Світе ясний! Світе тихий!", 1860
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
