Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ерастофен Кіренайський сказав: "Юнацька міць подібна до весни, а середнього літами – осені, старість – до зими".
Фаворін - Старечий розум за сивину вагоміший.
Святий Василь - Приємно зістаритися з милим другом і з добрим вченням.
Нил - Коли плюнув на нього хтось, стерпів.
Та коли інший докоряв йому за це, сказав: "Рибалки вологість морську терплять риби заради, то невже - Образом добродійного життя люди більше, аніж проповіддю, на спасіння наставляються.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На проїжджій дорозі трава не росте. (нім.)
- Не навчай плавати щуку — щука знає свою науку. (нім.)
- Не побувши дзвонарем, не станеш пономарем. (нім.)
- Охочий кіт до риби, та води боїться. (нім.)
- Пізно прийшов — самі кістки знайшов. (нім.)
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Знає, як своїх п'ять пальців.
- Знається, як свиня на перці.
- Знайшов, як дома взяв.
- Знайшов, як сокиру під лавою.
- Знаю його, як облупленого.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Двоє хоробріше втроє.
Владислав Гженщик - Дворянські герби — це вивіски готелів, де не приймають мандрівників.
П. Декурсель - Де заборонено сміятися, там, за звичай, і плакати не можна.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Де щось приймається на віру, там часто сумніваються.
В. Швебель - Девіз фемінізму: Жінки здатні на все!
Жанна Голоногова
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Як людині не змізерніти з такою зарплатою?
Флоріан БОДНАР - Як мало в житті місця для життя.
Олександр ПЕРЛЮК - Як ставитися до телефонного права? Це нетелефонна розмова.
Володимир ШАМША - Як стати мільйонером, знає кожен, проте не кожен має доступ до державних коштів.
Олександр ПЕРЛЮК - Як це — гроші не пахнуть, якщо і демократія, і вибори, і суди, і футбол, і все інше наскрізь пропахло грошима? !
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не громом праведним, святим
Тебе уб'ють. Ножем тупим
Тебе заріжуть, мов собаку,
Уб'ють обухом.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти,", 1857 - Уб'ють,
Заріжуть вас, душеубійці,
І із кровавої криниці
Собак напоять.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Марія", 1859 - Не жди весни — святої долі!
Вона не зійде вже ніколи
Садочок твій позеленить,
Твою надію оновить!
І думу вольную на волю
Не прийде випустить... Сиди
І нічогісінько не жди!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минули літа молодії...", 1860 - Чи не покинуть нам, небого,
Моя сусідонько убога,
Вірші нікчемні віршувать
Та заходиться риштувать
Вози в далекую дорогу,
На той світ, друже мій, до Бога,
Почимчикуєм спочивать.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи не покинуть нам небого...", 1861 - Ходить жовняр молоденький на патролі,
Аж там летя, підлітають три соколи.
Ой соколи, ой бистрії, де бували?
В чистім полі романовім попасали;
Попасали білі руки, чорні очі,
А все тото буковинські парубочі.
Юрій ФЕДЬКОВИЧ
"У Вероні", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
