Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зісталася.
– ... тільки пані стара зосталася, та ще хвіст і язик: простяглась, та й лежить. - Суха ложка рот дере.
— ... сухий кавалок хліба. - Треба підмазати, щоб не рипів.
- Де не мажуть, там дуже скрипить.
- Хто мастить, тому віз не скрипить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
- Старому піч, як малому колиска.
- Старший Гриць, як Парася.
- Степ, як дим.
- Стережись тих вечорниць, як мати тебе від вогню стерегла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Моральний стрижень без розваги — це пропаганда, а розвага без морального стрижня — це телебачення.
Рита Мей Браун - На екрані телевізорів показують стільки зґвалтувань, що порядні жінки вже бояться виходити на вулицю.
Сергій Бесчастний - На телевізійних екранах знову спалахнула багатосерійна епідемія.
Борис Андрєєв - Найсерйозніший недолік телевізора в тому, що у нього немає другої сторінки.
Арт Бухвальд - Насильство з екрану ріже нас, а гучна реклама добиває.
Георгій Александров
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Ринок — це коли є все, крім совісті.
Олександр ПЕРЛЮК - Ріки шампанського впадають в океан кохання.
Олександр ПЕРЛЮК - Рух — це життя, а сидіння в парламенті — це гарне життя!
Олександр ПЕРЛЮК - Сам ти демократ!
Олександр ПЕРЛЮК - Світле майбутнє перетворилось на темне сьогодення.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|