Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Аби не було в людях заздрощів, то всі б рівними були.
Агатон - Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- У гурті й комар сила.
- У друга вода солодша від вражого меду.
- У жирної вівці — одна дорога.
- У здоровому тілі здоровий дух.
- У його грошей, як у жаби пір'я.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, як ціпом молотить.
- Говорить, як шовком гаптує.
- Говорить, як шовком шиє.
- Говорять, як віл реве.
- Годи панові, як лихій болячці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо людина впевнена у своїх основах, дрібні невдачі і справи, що не виправдали його чекань, не завдадуть йому турбот.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Робити щось для себе завжди дріб'язкове і недостойно; такі вчинки завжди обертаються злом.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Благо — це терпіти страждання. Той, хто не вміє терпіти, ніколи нічого не досягне.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Якщо в серйозних справах, що стосуються його самого, людина не буде діяти рішуче і без зволікання, вона ніколи не досягне успіху.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая - Досить бути одержимим і готовим у будь-який момент проститися з життям.
Ямамото Цунетомо «ХАГАКУРЕ» Книга Самурая
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чи не через те, що влада так напружено працює, в суспільстві така напруженість?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи обов’язково жінці, щоб бути легкою на спомин, важити сорок шість кілограмів?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи поділитися радістю з ближнім, чи нехай живе спокійно?
Віктор ІГНАТЕНКО - Чи потрібні пастуху почесті і слава від свого стада?
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Чи пройшла Україна точку неповернення кредитів і депозитів?
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой летить бомба з московського поля,
та посеред Січі впала. Ой хоть пропали славні запорожці, та не пропала їх слава. Історична пісня - Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти. Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від кошового вісти. Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем. Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати! Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками: Хай не гине наша слава поміж козаками! Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|