Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ» - Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо стерти його і кров пролити негайно.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА - Й малими ділами можна заслужити милість Божу.
"ПОВЧАННЯ" Володимира МОНОМАХА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Я наче той попихач: куди пхнуть, туди і йду.
– Це вже за попихача обібрали: куди не піпхнуть, туди й поточишся.
- Сам, як билинка в полі.
- Сам душею.
- Одні очі і плачуть, і сміються.
- Сам — один, як палець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Глибоко — жабі по око.
- Глухий, як пень осиковий.
- Глухий, як пень; німий, як риба.
- Глухий, як тетеря.
- Глухому, як дурному: бовкне, як козел у воду.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо я колись помру через жінку, так хіба що зі сміху.
Жуль Ренар - Якщо я міркую логічно, це значить тільки те, що я не божевільний, але зовсім не доводить, що я правий.
Іван Павлов - Якщо я повинна говорити, хто я, це значить, що я ніхто.
Уолліс, герцогиня Віндзорська - Ясність — річ двозначна. Ясність — це те, про що, з одного боку, нічого сказати, а з іншого боку — можна говорити до безкінечності.
Ролан БАРТ - Ясність — це не атрибут письма, це само письмо.
Ролан БАРТ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мало подавати надії. Треба ще знати, кому їх подавати.
Іван ТОКАРЧУК - Мало того, що називають Хохляндією, то ще й норовлять зробити Лохландією!
Борис РЕВЧУН - Матеріалісти продаються тоді, коли їм це вигідно, ідеалісти — навіть собі.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Маючи волохату руку ТАМ, можна усе дозволити собі ТУТ!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - Ми не такі дурні, аби знов і знов наступати на одні й ті ж граблі, поки нас добряче не взують.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня - Жили ми з тобою, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
