Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли ховається сонце, все тьмяніє, так само і бесіда без зухвалості йде не на користь.
Плутарх - Колишні покоління лишили нам не стільки готові рішення питань, скільки самі питання.
Луций Анней Сенека, 4 р. до н.е., давньоримський філософ - Корисне розумно брати собі з чужого досвіду.
Теренцій. - Король повинен пам’ятати три речі: він керує людьми, він зобов’язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно.
Евріпід. - Краще боротися серед небагатьох хороших людей проти більшості поганих, ніж серед більшості поганих проти небагатьох хороших.
Антісфен.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
- Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
- Христом не відмолився і батогом не відбився.
- Христом не відмолився і батогом не відбився.
- Хрін дешевий, але й він колись може приїстися.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Сині хмари - на тепло.
- Сій вчасно - вродить рясно.
- Сонце гріє, сонце сяє - вся природа воскресає.
- Сухий березень, теплий квітень, мокрий май-буде
- Травнева роса краща вівса.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У корисного громадянина одна заслуга: звикнути до подвигів безвісного героїзму.
Буамонт - Вся проблема цього світу в тому, що дурні та фанатики завжди впевнені в собі, а розумні люди постійно сумніваються.
Бертран Рассел - У нас немає ніякої різниці між державними засобами масової інформації та приватними засобами масової інформації. Податки одні й ті ж, підходи адміністративні одні й ті ж.
Володимир Путін - У нас рабська душа, а ніщо так не розбещує владу, як довготерпіння народу.
Луфар Фаткудінов, філософ - У політиці важливі не слова, а голос, яким вони вимовляються.
Жюль Ромен
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- А чи було б життя прекрасним, якби не смерть?!
Олександр ПЕРЛЮК - Абетка сімейного життя: завжди своє "я" ставити на визначене алфавітом місце.
Юрій РИБНИКОВ - Аби не грім, мужик розучився б хреститися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Аби побачити все тверезими очима, треба гірку чашу випити до дна.
Флоріан БОДНАР - Аби щось купити, треба спочатку вигідно продатись.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Пребудь в мені! Вже ближче ночі тінь
І тьма густіша. Боже, в далечінь Відходять блага й сили помічні, — Безпомічному поможи мені! Юрій ЛИПА "І прийде час", 1938 - Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі. В день такий — віддатись поцілункам! В день такий цілим натхненням жить! - Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий, як ніж. Щоб мав ти в залізнім свисті Для крику і для мовчань — Уста рішучі, як вистріл, Тверді, як лезо меча. - Та знай: з усіх "сьогодні" і "тепер"
лиш сила таємничої любові тебе несе до вічних стратосфер. Юрій Клен "Попіл імперій", 1946 - Малюнком не назвеш її краси,
Бо сніг розтанув, а вона, як мрія: Кладе вінок на щедрий сплет коси І зором воскрешати світ уміє. Олег Зуєвський "Отут їі...", 1958
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|