Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато покликаних, та вибраних мало.
Євангеліє від св. Матвія - Видайте кесаревi кесареве, а Боговi - Боже.
Євангеліє від св. Матвія - Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться.
Євангеліє від св. Матвія - Не залишиться тут камiнь на каменi, який не зруйнується.
Євангеліє від св. Матвія - ...Повстане народ i царство - на царство.
Євангеліє від св. Матвія
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто в світі не бував, той чуда і дива не видав.
- Хто високо літає, тот низько сідає.
- Хто два заяці гонить, жадного не здогонить.
- Хто любить світ, той любить правду.
- Хто не був ніколи підданим, той не буде добрим паном.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Водить, наче кота за ниткою.
- Водиться, як дурень з коровою.
- Возиться, як кіт з оселедцем.
- Волос міцний, як дріт.
- Волохатий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Наша любов завжди повинна бути сильніше нашої ненависті. Потрібно любити Росію і російський народ більше, ніж ненавидіти революцію і більшовиків.
Микола БЕРДЯЄВ - Російський характер — це безперестанні приливи й відливи, і суто російське слівце "Нічого!" добре виражає фаталізм цих нескінченних коливань.
Д. Ґолсуорсі - Росіяни довго запрягають, але швидко їздять.
Отто БІСМАРК - У нас немає середини: або в рило, або ручку подаруйте!
Михайло САЛТИКОВ-ЩЕДРІН - Більше від усього росіяни захоплюються силою, і немає нічого, до чого б вони відчували менше поваги, чим до військової слабості.
У. ЧЕРЧІЛЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо вже намірилися грішити, то оберіть такий гріх, котрий приносить насолоду.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви вважаєте, що гірше не буває, то у вас просто бідна фантазія.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви втратили свій шанс, не журіться, він не останній: будуть ще й інші шанси, які ви втратите.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви думаєте, що моя статура далека від ідеалу, то ви помиляєтеся. Це ваш ідеал далекий від моєї статури!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Якщо ви нікому нічого не винні, то ви й нікому ні на що не потрібні.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893 - Живу я розумом, а серце тихо спить.
Пантелеймон КУЛІШ "Шукання — викликання", 1893 - Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти? Нікчемних мрій ті пориви гарячі... Як їх забуть? Куди від них втекти? Павло ГРАБОВСЬКИЙ "Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. Іван ФРАНКО "Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани, І кажуть всі: варт віл свого ярма, Дивіться, як покірно тягне рало! Ні, ймення слов'янина недарма Синонімом раба між людьми стало! Леся УКРАЇНКА "Slavus-sclavus", 1895
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|