Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де ліків та лікарів багато, там і хвороб багато, а де законів багато, тут і неправд багато.
Архесілай - Не діяння спрямовують правильність думки, а чистота розуму.
Климент - Коли ми були дітьми, батьки передали нас годувальникам і вчителю на навчання, щоб не зіпсувались ні від кого. Коли ж стали ми дорослими, Бог довірив нам совість на збереження, якою не можна нехтувати. Саме тому незадоволені та залежим від свого сумління.
Демокріт - Дивно мені, як людина, коли зіпсувала безумством набуте, може зазіхати на те, чого не має.
Демосфен - Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа дух є.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто знання має, той мур зламає.
- Хто зразу дав, той два рази дав.
- Хто кислиці поїв, а кого оскома напала.
- Хто кумить і свашить, додому не пташить.
- Хто людей питає, той і розум має.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся - дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло Тичина
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Щира мужність виражається в спокійному самовладанні й у незворушному виконанні свого боргу, незважаючи ні на які нещастя і небезпеки.
Джон Локк - Щира мужність небагатомовна: їй так мало варто показати себе, що саме геройство вона вважає за честь, не за подвиг.
А.Бестужев – Марлінський - Будь правдивий навіть до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до неправди.
Лев ТОЛСТОЙ - Будьте самі і людиною, і дитиною для того, щоб учити дитину.
В.Ф. Одоєвський - Бути правдивими і чесними з дітьми, не ховаючи від них того, що відбувається в душі, є єдиним вихованням.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніщо так не зближує двох жінок, як спільний похід у гараж по п’яних чоловіків.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Ніщо так не принижує посадову особу, як запропонований їй маленький хабар.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Носити камінь за пазухою — додаткове навантаження на серце.
Роман КРИКУН - Ну от чому наше законодавство гарантує обідню перерву, а обід — ні?!.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Обід чоловікові треба готувати так, аби він частіше водив вас у ресторан.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Холодна тиша. Місяцю надламаний,
Зо мною будь і освяти печаль мою.
Вона, як сніг на вітах, умирилася,
Вона, як сніг на вітах, і осиплеться.
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ
"Холодна тиша", 1932 - Листя пада, мов золото,
Крок дзвенить насторожено...
Я надвоє розколотий,
Я стократ розтривожений.
Михайло СИТНИК
"Осінь", 1946 - Світ заговорив про покинутість людини, про тривогу, як її основне почування, про тривогу, як про праматерію душі.
Микола Шлемкевич
"Загублена українська людина", 1954 - У безкрай, далечінь-дорогу
надломлено я закричу
про самоту і про тривогу,
про дні, яких я не лічу,
про дивовижну німоту
без слів та звуків,
про нечулу
німу, глуху, пусту, пусту —
що серце далечі жахнулось.
Оксана Лятуринська
"У безкрай, далечінь-дорогу...", 1955 - Як списаний папір сумного дня,
Упала ніч, мов кропля атраменту,
І ти ідеш у темінь навмання,
Розбитий і знівечений дощенту.
Михайло СИТНИК
"Ніч", 1956
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!"
Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.
- Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
