Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Непорушна основа держав — справедливість.
Піндар - Непохитна вдача найшвидше здається.
Софокл - Нерозумно боятися неминучого.
Публій Сір. - Несподіване трапляється в житті частіше, ніж очікуване.
Плавт - Нестачу розуму не слід пояснювати нестачею пам'яті.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Глянь на вид, та й кажи, що Свирид.
- Видно ззаду, що Мартин.
- В очах мигтить, а в головi свистить.
- Глузду нема. Збився з пантелику.
- Дивуєцця, як теля на новi дверi.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Прилип, як смола до штанів.
- Прилип, як солома до чобота.
- Прилипли, як мухи до меду.
- Приліпився, як п'явка до тіла, а не сидить без діла.
- Примостився, як кіт на сонці.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дорожні знаки не полегшують хресного шляху.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Доторкнувся до табу — воно вже твоє. А платять за нього головою.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Думки переінакшують власний розум.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Дурість ніколи не переходить кордонів: де ступить, там і її територія.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Дух бездушности набирає тіла!
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Пожежу не зупинити, коли у багатьох хата скраю.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Поки зрозумієш, що життя чудове, й жити не схочеш.
Олександр ПЕРЛЮК - Поки кухарка вчилась керувати державою, еліта вчилась заварювати кашу.
Флоріан БОДНАР - Поки ми ходили по лезу бритви в кирзових чоботях, гостроти не відчувалось.
Флоріан БОДНАР - Поки олігархи на волі — народ у тюрмі.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тут і кості зотліють твої
На взірець і для страху
Всім, що рвуться весь вік до мети
І вмирають на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
