Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ні знань без єства і праці втілити неможливо, ані єство не вдосконалюється без навчання і праці, ані праця не укріплюється, яка не заснована на єстві та навчанні.
Філон - Яке єство людини, такі й слова її.
Філон - Ліпше на собі узду носити та іншим вправним наїзникам коритись, ніж інших загнуздати і вершником бути.
Іван Богослов - Тіло росте трудом помірним, душа ж – мудрою ретельністю.
Філон - Він же казав, що слово – образ є справи.
Солон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Так робиш, як мені на злість.
- Або чорт розбив, або Німець.
- Козак не боїться ні тучі, ні грому.
— ... ні хмари, ні чвари. - Зроду-звіку козак не був і не буде катом.
- Де козак, там і слава.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Горобці в пилюці купаються - на дощ.
- Готуй влітку сани, а взимку воза.
- Діждала Луки (16 червня) - ні хліба, ні муки.
- До серпня рослина зріє, а після нього в'яне.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Форма є найвищий зміст.
Фрідріх Геббель. - Формалізм починається там, де кінчається думка.
Василь Симоненко. - Формулу геніальності вивести неможливо, бо геніальність є порушення формул.
Євген Євтушенко. - Фотографії в журналах: максимум життєподібності, мінімум життя.
Кароль Іжиковський. - Фотографія — це правда. А кіно — це правда 24 кадри на секунду.
Жан-Люк Ґодар.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сто днів нашому уряду завжди вистачає, щоб і себе показати, і людей насмішити.
Володимир ШАМША - Судячи з кількості мільйонерів — у нас уже комунізм.
Олександр ПЕРЛЮК - Схоже, єдиний наш порятунок — звільнитися від своїх рятувальників.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Схопити крадія за руку не пізно, навіть коли у нього все схоплено.
Володимир ШАМША - Там, де ворог не пройде, ми йому допоможем.
Володимир ШАМША
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну, Моє тихе слово. Може, викую я з його До старого плуга Новий леміш і чересло. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|