Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніхто ні друг, ніхто ні брат: про себе кожен дбає. Та тим самим своє відкидаємо, немічні легко піддаємось і людям, і дияволу – адже не захищаємо одне одного. Адже і в бою, і в поході, як воїн лише про те мислить, якби міг один утекти, то усіх інших з собою погубить. Якщо ж ні себе, ані зброї не щадить за себе й за військо, той сам вирятується і всі друзі його.
Златоуст - Краще один праведник, ніж тисяча грішників.
Аристотель - Хто вірує в Мене, якщо й помре, живим буде, і усякий живий, хто вірує в Мене, не умре повік.
Євангеліє - Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Хто не годує малих дітей, той не матиме великих.
Франц. - Хто не знає міри, тому немає віри.
Болг. - Хто не кохає, враз забуває.
Кубинськe - Хто не працює на себе, той працюватиме на інших.
Ірланд. - Хто не шанує гроша, той не гідний талера.
Hім.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Ганяє, як кота.
- Ганяє, як куций по череді.
- Ганяє, як чорт по болоту.
- Ганяють, як солоного зайця.
- Гарна дівка, як маківка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Шляхетна мета облагороджує діяльність в ім'я цієї мети.
Карл Лібкнехт - Шляхетне серце не може бути зрадливим.
Оноре де БАЛЬЗАК - Розумне і моральне завжди співпадають.
Лев ТОЛСТОЙ - Розумний — це діагноз, дурень — вирок.
Анатолій Рас - Переконаному переконувати інших не важко.
Фрідріх ШИЛЛЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Одноголосний плюралізм.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ - Павук інтриг не плете, він плете гамак для мухи.
Флоріан БОДНАР - Парадокс: локшина на вухах, а ми лижемо п'яти.
Флоріан БОДНАР - Перший млинець кавалком. Другий — цілою макітрою.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Потрапив пiд локомотив iсторії.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В історії української нації інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, інтригувала, але ніколи не служила своєму народові...
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Ми востаннє виходимо на історичну арену і або поборемо, або вмремо.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900 - Через увесь час свого історичного існування нація наша з найбільшими усиллями пильнує вилитись у форму держави самостійної і незалежної.
Микола МІХНОВСЬКИЙ "Самостійна Україна", 1900
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|