Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
Григорій СКОВОРОДА - То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до філософії.
Григорій СКОВОРОДА - Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть.
Григорій СКОВОРОДА - Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Треба це в комині записати!
– Оце ви сказали те, що хоч у комині записати. - Хоч сядь, та й руки склади.
- І сміх і біда, і людям сором казати.
— І стид говорити, і гріх таїти. - І в своїй хаті не вільно.
- Наробили предки, що — померли від редьки.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Довга, як миля козацька.
- Довгий, як жердка.
- Довгий, як тичка.
- Довгий, як тополя.
- Довгонога, як жирафа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Газетні качки і без м’яса дають навар.
Валентин Доміль - Газетні оголошення містять більше правди про те, що відбувається в країні, чим газетні передовиці.
Генрі Уорд Бічер - Газету "Комерсант" за вуха Березовського, що з неї стирчать, варто було б перейменувати в "Гешефтер".
О.В. ІВАНОВ - Для старого Рокфеллера видавали спеціальну газету, заповнену вигаданими новинами. Деякі країни в змозі видавати такі газети не тільки для мільярдерів, але для всього населення.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Є думки чоловічі, жіночі і невизначеного роду. Останні — не діти двох перших. Звичайно їх підкидають загорнутими в газету.
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Заробляти сміхом — це дуже смішно.
Віктор ІГНАТЕНКО - Здатність ухвалювати правильні рішення з’являється з досвідом, а досвід з’являється, коли ухвалюєш неправильні рішення.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Земля і совість не продаються.
А більше немає вже чим торгувати. - Знайти винних не важко, важко зрозуміти, чому вони й досі на волі.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - І президент, і депутати, і вся влада на боці народу. А хто ж тоді на його спині?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує спраги змагання. Хто затаїться в башті мовчання, Як анахорет. Микола ВОРОНИЙ "Ода до поетів", 1929 - Будь проклята, співуча мово
Сльозавих і слизьких пісень, Бо кожен чин пожерло слово, Бо зміст заїла передмова І в ніч лягає кожен день. Євген МАЛАНЮК "Павза", 1929 - Не сховатись, дарма, під наметом краси,
в чаді п'яному строф кришталевих. Вітре днів, мої власні слова рознеси, на шляхах їх розвій стомилевих. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Суворий вірш", 1934 - Слова, що вимріяні у безсонні, довгі ночі,
коли стріла натхнення, вбита в серце, їддю точить. Зникають речі, розвіваються довкола стіни. Тремчу над книжкою у вічності холодній тіні. Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Над книжкою поезій", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|