Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людину видає влада.
Піттак - Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур. - Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
Цицерон - Ми співчуваємо завжди іншим у бідах, яких самі позбавлені.
Гельвецій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Постійте вареники — прийде на вас масниця.
- Аби рот не гуляв.
—... так вареником заткнути.
— Маківкою рот заткни, аби не гуляв.
- Вареники доведуть, що і хліба не дадуть.
- Були у мясниці вареники, та в піст на вербу повтікали.
- Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпіли!., а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.
— Вареники мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Панова ласка, як нічна пастка.
- Панщина, як гадюка, життя наше отруїла.
- Парубок, як з мотузка.
- Парубок, як звір.
- Парубок, як місяць молодий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Люби — і роби що хочеш.
Августін - Люби людство скільки тобі завгодно, але не вимагай взаємності.
Дон-Амінадо - Люби своїх, щоб чужим хотілося.
О.В. ІВАНОВ - Любити — жалюгідна звичка серця. Слово того, кого любиш, сильніше впливає на душу, ніж виявлення почуттів.
Жорж Санд - Любити — значить бачити чудо, невидиме для інших.
Франсуа Моріак
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нині керівники прорахунки в роботі називають аналізом проведених експериментів.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніколи не втрачав розуму, бо ніколи його і не мав.
Віктор ІГНАТЕНКО - Ніколи не змагайся із жінкою. Бо перемога чи поразка все одно будуть вашою ганьбою.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Ніколи не продавався ні за які гроші. Продавався тільки за їх кількість.
Василь КУРОВСЬКИЙ - Ніщо так не полегшує проблему вибору, як його відсутність.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лисий я, волосся спало,
Решта білая як сніг,
Недалеко моя яма,
Та я в яму ще не ліг;
Що збіліло — замалюю,
Ще й нового накуплю:
Полюби мене, дівчино,
То-то я тебе люблю.
Степан РУДАНСЬКИЙ
"Полюби мене", 1859 - Твої чари, дівчинонько,
Я по людях знаю;
Тому щастю, тому раю
Віри не діймаю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Гульвіса", 1861 - Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, —
Нема кращого на світі
Над дівочу вроду.
Пантелеймон КУЛІШ
"Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина
Не була, як інші, пані,
А була людина.
Василь МОВА
"На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"Виклик", 1883
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
