Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Слiпi очi, коли затуленi зiницi.
Григорій СКОВОРОДА - Як лiки не завжди приємнi, так i істина буває сувора.
Григорій СКОВОРОДА - Все минає, але любов після всього зостається.
Григорій СКОВОРОДА - Кому душа болить, тому весь свiт плаче.
Григорій СКОВОРОДА - Тодi лише пізнається цiннiсть часу, коли вiн утрачений.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не вродив мак, пробудем і так.
- Не все добре, що смакує.
- Не все їсти скором — колись буде і піст.
- Не все те золото, що блищить.
- Не все теє зробицця, що на думці згодицця.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прилип, як смола до чобота.
- Прилип, як смола до штанів.
- Прилип, як солома до чобота.
- Прилипли, як мухи до меду.
- Приліпився, як п'явка до тіла, а не сидить без діла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Досвід — ім'я, яке людина дає своїм помилкам.
Олександр Сухомлин. - Досвід дозволяє нам розпізнати помилку щоразу, коли ми її повторюємо.
Франклін Джонс. - Досвідчений редактор не дочитує до кінця навіть афоризм.
Костянтин Меліхан. - Досить однієї помилки, щоб із неї виріс довгий ланцюг помилок.
Володимир Брюґґен. - Досконалим визнають витвір мистецтва, коли в ньому нема нічого зайвого, крім нього самого.
Григорій Ландау.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мистецтво зради полягає в тому, щоб і зрадити, і одержати орден "За вірність".
Володимир ШАМША - Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - М'яко стелять, та тягнуть ковдру на себе.
Леонід ЗАБАРА - На жаль, країна дурнів ніколи не мала чітко визначених державних кордонів.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - На кожного вовка знайдеться вовкодав..
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Мрії розвіяні і недомріяні,
Радості бачені в сні, Квіти столочені, сльози розкочені Я переллю у пісні. Богдан ЛЕПКИЙ "Мій спів", 1902 - Поете, тям, на шляху життьовому
Тобі перлини-щастя не знайти, Ні захисту від бурі, злив і грому. Іван ФРАНКО "Поете, тям, на шляху життьовому...", 1904 - Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!
Я хочу вам про рідний край казать... Олександр ОЛЕСЬ "Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!", 1906 - О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх! Олександр ОЛЕСЬ "О слово рідне! Орле скутий!", 1907 - Лишу я співи про красу,
Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі. Олександр ОЛЕСЬ "Лишу я співи про красу...", 1908
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|