Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Іншим прощай часто, собі — ніколи.
Публій Сір - Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит - Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бреше, як радіво.
- Бросай кінці в воду.
- Був (була) у бувальцях.
- Був у приймах та хвоста збувся.
- Буде й на нашій вулиці празник (свято).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
- Прийшли Зелені святки - не ховайся в кутки.
- Прийшов липень до хати - нема коли спочивати.
- Серпень збирає, а зима поїдає.
- Туман вранці стелиться по воді - день буде сонячний.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Новини — це те, що добрий редактор обрав для оприлюднення.
Артур Мак'юен. - Новини прагнуть заповнити весь відведений для них ефірний час і всю відведену для них газетну площу.
Вільям Сефайєр. - Нові погляди через старі щілини.
Георг Кристоф Ліхтенберг. - Нові правила породжують нові винятки.
Борис Крутієр. - Новомова. Джордж Оруелл.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Від зміни кольору прапорців у руках олігархів ситуація в країні не зміниться.
Олександр ПЕРЛЮК - Від народних захисників народу нема ніякого спасу.
Олександр ПЕРЛЮК - Від торжества демократії, свободи слова, законності та правопорядку лишилося саме торжество.
Олександр ПЕРЛЮК - Відповідати нема кому: всі відповідальні посади займають свої люди.
Олександр ПЕРЛЮК - Влада безвладдю не перешкода.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ой полети, галко, ой полети, чорна,
да й на Січ риби їсти. Ой принеси, галко, ой принеси, чорна, від кошового вісти. Історична пісня - У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем. Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати! Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками: Хай не гине наша слава поміж козаками! Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде. Історична пісня
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|