Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І святі грішать.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Kончина смертна з’являє, яке життя було.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Ліпше вмерти в чистоті, аніж вмерти у скверні.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней» - Мзда неправді допомагає.
Дмитро ТУПТАЛО,
«Четьї Міней»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Замкнули вовка межи вівці — нехай тюрму знає.
- Запишалася свиня, що об панський тин чухалась.
- Захвалений борщ надвір виливають.
- На вершині і ворона скидається на орла.
- Хто з псами лягає, той із блохами встає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Літає, як ластівка.
- Літо розгорялось, як сирі дрова в печі.
- Ловить, як кіт шпака.
- Любить його, як брата.
- Любить роботу, як кріт сонце.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дурень не може бути добрим: для цього в нього занадто мало мізків.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Дурень той, кого губить надлишок розуму.
Бальтасар ҐРАСІАН - Дурість – рушійна сила історії.
Станіслав ЛЕМ - Дурість і марнославство — нерозлучні друзі.
П'єр Огюстен Бомарше - Дурість стає попереду, щоб її бачили, розум стає позаду, щоб бачити.
Кармен Сільва
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніхто не знатиме своєї літературної мови добре, відповідно не вчившись її.
А знання місцевої мови — то не знання мови літературної. - Нікому не вільно виправдувати незнання своєї літературної мови нефаховістю або ненавченням її в школі.
Іван Огієнко - За основу української літературної мови стала київська говірка, почасти полтавська, взявши трохи з говірок і інших.
За основу літературної російської мови стала говірка московська, а сучасної польської — говірки голо - Своє найміцніше коріння літературна мова завжди бере з мови живої народньої, але вона завжди й далека від неї.
Іван Огієнко - З бігом часу можна літературна мова стає до певної міри штучною й ніби мертвою, далекою від своєї живої народньої мови, а тому її треба відсвіжувати цією останньою.
Іван Огієнко
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни,
Путь життя, темну путь
Проясняють вони.
Іван ФРАНКО
"Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те!
Світе, та не гріє
Сонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ
"Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни,
Зелений берег, ліс таємний,
Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ
"Пляц", 1883 - Вечоріє і темніє,
По землі лягає мла,
І не зійде срібний місяць:
Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ
"Вечір", 1887 - Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
