Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА - Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід - Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Нащо й та шаноба, як нема доброго слова.
- Рана згоїться, але зле слово ніколи.
— ... слово іноді вовік не згоїться. - Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи.
- Слини не підіймеш, а слово назад не вернеш.
- Слово не горобець, назад не вернеться.
— Слово не горобець: вилетить — не піймаєш. — Вже слово не вернеться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В хаті, як у загаті.
- Важке, як каменюка.
- Вбрався, як чорт.
- Велика, як гора.
- Великий, як ведмідь.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Критики, як і загалом усі люди, знаходять те, що шукають, а не те, що справді є перед ними.
Джордж Бернард Шоу. - Критикувати — значить пояснювати авторові, що він робить не так, як робив би я, якби вмів. Карел Чапек.
- Критикувати автора легко, важче оцінити.
Люк де Вовенарґ. - Критикувати може будь-який дурень, і багато хто з них саме це й робить.
Сиріл Гарбетт. - Круглі числа завжди брешуть.
Семюель Джонсон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Якщо у тебе не здохне корова, я тебе посаджу!!!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Якщо уряд і помиляється, то лише за рахунок народу.
Василь КРАСНЮК - Бійся того, хто нічого не боїться.
Юрій БЕРЕЗА - Заробляєш гроші — втрачаєш здоров’я, поновлюєш здоров’я — втрачаєш гроші.
Роман КРИКУН - Звів райський куточок, продавши дияволу душу.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Ніхто не відчував так глибоко зависимого нужденного положення жінки, як я.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Царівна", 1896 - Як на силу ти багатий,
Не єднайся ти з гуртом: Буде силу він спиняти, Сам іди своїм шляхом! Борис ГРІНЧЕНКО "Зернятка", 1898 - Тоді юрба переконається, що незаміжня жінкa — то не предмет насміху й пожалування, лише істота, що розвинулася неподілено.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала І про щось невідоме Серцю промовляла. Пантелеймон КУЛІШ "Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|