Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина підкріплюється зором і часом, а неправда поспішністю і невизначеністю.
Тацит - Істинно людяний чоловік домагається всього власними зусиллями.
КОНФУЦІЙ - Керуй своїм настроєм, бо він якщо не кориться, то велить.
Квінт ГОРАЦІЙ Флакк - Кожен вартий того, чого варте те, про що він клопоче.
Марк АВРЕЛІЙ - Кожен здатний добре робити лише те, до чого його надихає муза.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Від слова до діла — сотні шинків.
- Від слова до діла — як від землі до неба.
- Від слова "мед" язикові не посолодшає.
- Від хвалька-базікала — робота ніяка.
- Він і за косою мерзне.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Маленький, як у чорта назимок.
- Малює, як художник.
- Манить, як горобця на полову.
- Манить, як кота мишею.
- Материне серце, як літнє сонце.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мало у бiдняка ворогiв, але ще менше у багатiя друзiв.
Мейданi - Марнославство змушує нас діяти всупереч нашим смакам набагато частіше, ніж того вимагає розум.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Масова культура – анальгетик, а не наркотик.
Станіслав ЛЕМ - Мати — єдине на землі божество, яке не знає атеїстів.
Е. Легуве - Мета влади — влада.
Дж. Оруел
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Короткі в добродійності подвиги вічною нагороджуються радістю.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Для відшукання слави у вічності ніякого найтяжчого труду, ніякого довгого часу шкодувати не треба.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Коштовні перла – в глибині дна ховаються, а простий камінь скрізь розшукати можна.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський) - Одне – бути істориком, друге – тлумачем, інше ж – навчальником.
Данило ТУПТАЛО (Дмитро Ростовський)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Поки Рось зоветься Россю,
Дніпро в море ллється, Поти серце українське З панським не зживеться. Пантелеймон КУЛІШ "Кумейки", 1862 - Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю, Збагати насущним хлібом Убогу Вдовицю. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм, А ми, її рідні діти, По степах блукаєм. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє. Як згадаю Україну, Серденько заниє. Пантелеймон КУЛІШ "Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля - Іззивай їх, моя думо, На ріднеє поле. Пантелеймон КУЛІШ "Сам собі", 1862
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|