Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Схоже життя це на іподром, на ньому добрі нерідко гинуть, а гірші – кращі місця посідають.
Демокріт - Коли спитали його: "Який град добре стоїть?", він відповів: "Де за законом живуть, а кривдників карають".
Сократ - Дві причини спонукають людину до страху Божого: мука безчестя і відплата благочестя.
Демокріт - Великим трудом і потом виправляється в нас норов добрий і сталий.
І все ж можливо за одну мить порушити все, що многим потом здобули. - Цей удень свічку запалив та з нею ходив по місту і, коли хтось спитав його: "Навіщо робиш це, о філософе?", – відповів: "Людину шукаю!"
Діоген
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вовк, що спіткає, то зїсть (або: ще спіткає, то зїдає).
— Як вовк: що зустрів, то зїв.
- Землю поїла б, якби могла.
- Всього світа не забереш.
- Вовкові барана з горла не видереш.
- Хоче у вовка з зубів вирвати!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Трактор без палива, як кінь без корму.
- Треба біди так, як більмо в оці.
- Треба, як до трактора погонича.
- Треба, як п'ятого колеса до воза.
- Трохи, як комар наплакав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Причина завжди глибша за те, що вдається відкопати.
Леонід Леонідов. - Причина помилки — незнання кращого.
Демокріт. - Причина сміху виявляє рівень розвитку людини.
Мартті Ларні. - Прізвисько — аргумент, який спростовувати найважче.
Вільям Гезлітт. - Про ідеали нації можна довідатися з її реклами.
Норман Дуглас.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи потрiбне почуття лiктя тому, хто має мiцнi лiкті?
Ростислав ДОЦЕНКО - Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
- Чи потрібна правителю охорона, якщо він – улюбленець народу?
Юрій РИБНИКОВ - Чи прикрашають життя людини красиві обіцянки?
Юрій РИБНИКОВ - Чи солідно зараз дивитися у стелю, якщо всюди є телевізор?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кількісна вага еміграції супроти материка української людності зникома, може, одна сорокова частина. Але в балансі творчих сил і впливів вага ця далеко вища, і тільки майбутнє покаже наскільки.
Юрій ШЕРЕХ
"Не для дітей", 1964 - Одійде в морок підле і лукаве,
Холуйство у минувшину спливе,
І той ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Василь СИМОНЕНКО
"Пересторога славолюбцеві". 1964 - О, курде, бережи свої набої,
Але життя убивців не щади!
На байстрюків свавілля і розбою
Кривавим смерчем, бурею впади!
Василь СИМОНЕНКО
"Курдському братові", 1965 - Сталін не визнавав кібернетики. І все ж йому належить в цій галузі видатна заслуга: він винайшов запрограмовану людину. Сталін — творець Гвинтика.
Валентин МОРОЗ
"Репортаж із заповідника ім. Берії", 1967 - Лежать скелети без голів,
Німують, білені вітрами.
Чий вік дочасно відлетів,
Не ставши гробом під хрестами?
Яр СЛАВУТИЧ
"Лежать скелети, без голів...", 1968
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
