Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- До волі веде лише одне: зневага до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - До свободи веде лише одна дорога: презирство до того, що не залежить від нас.
ЕПІКТЕТ - Доблесть миліша вдвічі, якщо доблесний тілом прекрасний.
Вергілій - Доблесть не знає непрохідних шляхів.
ОВІДІЙ - Добрі справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства — і часто, і багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам ніякого розуму, ніж такий згубний розум.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Мудрий мед їсть, а дурень мульки ковтає.
- На бджолу з вилами не йдуть.
- На всякий медок є їдок.
- На вустах – мед, а в душі – дьоготь.
- На діжку меду – ложка дьогтю.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Любить, як собака старця.
- Любить, як собака цибулю.
- Люблю свою любку, як голуб голубку.
- Люблю, як чорт суху грушу.
- Любляться, як голуби.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Виходячи заміж, дівчина змінює увагу багатьох чоловіків на неуважність одного.
Хелен Роуленд - Вища розсудливість — це прийняти важке рішення залишити цей світ у такому виді, у якому ми його застали.
Бальтасар ҐРАСІАН - Вищим результатом утворення є терпимість.
Хелен Келлер - Від матері я успадкував здатність зберігати гроші, а від батька – нездатність їх заробляти.
Лоренс Пітер - Від мене пішли чотири дружини, бо я помилково приймав їх за свою матір.
Кері Грант
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо намилюють шию, значить, розраховують, що ти будеш на них горбатитись.
Флоріан БОДНАР - Якщо намічається підвищення зарплат, значить, незабаром усі залишаться без штанів.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо нема свого ума, чужого не додаси.
Галина КАМЕНСЬКИХ - Якщо обіцянки сягнули неба, виборцю, знай — згадали про тебе.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ - Якщо олігархи скажуть: «Треба!» — їхня партія відповість: «Так!»
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний,
Я — овечий патріот!
Думка в мене — розбудити
І з неволі слобонити
Весь овечий наш народ.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода,
Голос правди занімів.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Тарасе! попроси там Аполлона,
Хай зупинить він легкий каюк Харона,
Щоб довго не возив на той бік Ахерона
Народу без пуття, без честі і закона,
Що з вовчого на світ приходить лона.
Пантелеймон КУЛІШ
"До Тараса", 1893 - Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі,
Повинен стратить риси рідні,
Безслідно стертися з землі!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Поетам-українцям", 1894
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
