Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чим горшок накипів, тим буде смердіти.
- Чим мудрий встидаєцця, тим дурний величаєцця.
- Чого Бог не дасть, того й коваль не викує.
- Чого Івась не научицця, того й Іван не буде вміти.
- Чого липень і серпень недоварять, того і вересень не досмалить.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Калина достигла, а листя на ній зелене - осінь буде тепла.
- Листя верби виділяє краплини вологи - перед дощем. Часом вони капають так рясно, що земля під деревом за годину до дощу мокріє.
- Ліщина вродила рясно - зима буде багата на сніги та морози.
- Рясні шишки внизу на ялині - морози будуть ранні, вгорі - зима буде коротка.
- Сухі гілки падають із дерев тихої погоди - на негоду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Самобутній плагіатор.
Андрій Крижанівський. - Самовбивством журналістики, рівно ж — науки, є відокремлення фактів від вартостей.
Йосип Лось. - Самокритика — найскладніший вид самообслуговування.
Віктор Жемчужников. - Самостійність — це коли робиш помилки без сторонньої допомоги.
Андрій Готовський. - Сатира — гумор, якому терпець урвався.
Артур Васильєв.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Несмак показує, який має бути ідеал.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Коли не пишеться – все заважає.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Слово у вірші – це нота музичного твору.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Ворожнеча міцніша за дружбу.
Володимир КАНІВЕЦЬ - Питань нескінченна безліч, а відповідь одна: усі смертні.
Володимир КАНІВЕЦЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В суботній час серед вітрів і піни
Так уродилась пісня України, — І в дальнє море — у суботній час — Вона зове і пориває нас. Максим РИЛЬСЬКИЙ "В суботу грає море...", 1926 - За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Листи", 1928 - Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Той не поет,
Хто не відчує спраги змагання. Хто затаїться в башті мовчання, Як анахорет. Микола ВОРОНИЙ "Ода до поетів", 1929
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|