Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Йому я негiдний, нагнувшись, розв'язати ремiнцi вiд взуття Його.
Євангеліє від св. Марка - Легiон менi ймення, бо багато нас.
Євангеліє від св. Марка - Були "немов вiвцi, що не мають ластуха".
Євангеліє від св. Марка - Хто зло ричить на батька або матiр, нехай смертю помре.
Євангеліє від св. Марка - Мавши очi - не бачите, i мавши вуха - не чуєте. I не пам'ятаєте.
Євангеліє від св. Марка
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Доброго потрошки.
— Не все ж разом: хорошого по трошки.
- Дайте мені, ще й дитині моїй.
- Обідре до шнурочка, до шерстиночки.
- Вовк, що спіткає, то зїсть (або: ще спіткає, то зїдає).
— Як вовк: що зустрів, то зїв.
- Землю поїла б, якби могла.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Пилка, як сокира, хоч дрова коли.
- Пильнуй, як ока.
- Писав писака, не розбере а собака.
- Пишається, як заєць хвостом.
- Пишається, як кіт на глині.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина походить від мавпи, яку Бог створив по своєму образу й подобі.Тимур Гагін
- Людина скоріше забуде втрату батька, ніж втрату майна.
Нікколо МАКІАВЕЛЛІ - Людина схильна зловживати всім, зокрема своїми найкращими рисами.
Теофіль Готьє - Людина така, яке її уявлення про щастя.
Василь Сухомлинський - Людина! Це – чудово! Це звучить... гордо!
Максим Горький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усяк знає, як вони «заробили» свої мільйони, а прокурор — ні.
Олександр ПЕРЛЮК - Уява не для того, щоб себе уявляти, а щоб виражати.
Богдан ЧЕПУРКО - Фiлософiя "якось" — це нiяка не якiсть, а просто рослинне виживання.
Ростислав ДОЦЕНКО - Фiлософами стають тодi, коли перестають виголошувати фiлософеми.
Богдан ЧЕПУРКО - Факти найкраще перетравлюються у смаженому вигляді.
Володимир ШАМША.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І пощо ж весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925 - Наші едеми
Тільки фантоми...
Хто скаже, хто ми?
Дмитро Загул
"Наші едеми", 1925 - Скільки літ не пройде — все на скелі сидітиме
З золотим гребінцем Лореляй
Із очима зеленими і дивно-розкритими,
Обіцяючи рай і одчай.
Максим РИЛЬСЬКИЙ
"Скільки літ не пройде", 1926 - Аксіоматичний характер ідеалу (який він завдячує своїй "емотивності") згори виключає всякий розумовий аналіз, робить ідеал нетикальним, оточує його міцним муром "фанатизму", якого не розвалити найтяжчим гарматам переконувань, глуму або провокації.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Безсила є та ідея, яка обмежується лиш "альтруїзмом" до себе, а позбавлена "скаженої злоби" проти чужого світу.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
