Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ - Насолода тлінна, честь безсмертна.
Менандр - Наш страх — це джерело хоробрості для наших ворогів.
Мани - Наша доля залежить від наших звичаїв.
Корнелій НЕПОТ - Наших недоліків ми не бачимо, а чужі помічаємо одразу.
Федр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не вчений, та товчений.
- Не вчи орла літати, а рибу плавати.
- Не гляди, що п'ятниця: тоді бери, як трапицця.
- Не голодна корова, що під ногами солома.
- Не дав Бог свині вгору глянуть.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- В полі пашня, як лава.
- Всіх справ - на один день, а турбот - на місяці.
- Всяка людина цінується за працею.
- Всякий двір господарським оком тримається.
- Всякий доход не обходиться без турбот.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Єдино справжня розкіш – розкіш людського спілкування.
Антуан деСент–Екзюпері - Жити щасливо і жити згідно з природою – одне і теж.
СЕНЕКА - Життя все розставляє на свої місця так, що дехто опиняється не на своєму місці.
Севрус - Життя для мене не танення свічки. Це щось схоже на чудовний факел, який потрапив мені до рук на мить, і я хочу змусити його палати якомога яскравіше, перш ніж передати наступним поколінням.
Бернард Шоу - Життя серця, життя душевне, радiсть, надiя i любов – ось iстиннi багатства.
Бічер
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Простить мучителів... я не відчую в собі сили!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні, Як одна душа!.. Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Як гірко трупом почуватись,
Безслідним полум’ям згоріть… Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Нема нічого гірше,
Як буть живим і вмерти за життя! Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902)Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902) - Рід людський за правду стане
Хоч неправді “потура”! Павло ГРАБОВСЬКИЙ (Поет; 1864 – 1902)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ "Вишні", 1935 - Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри. Як знайти Тебе, Україно, Серед злоби й нікчемної гри? Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "І на місяці...", 1937 - Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина, Тихі зорі, ясні води — Моя Україна. Володимир СОСЮРА "Україна", 1939 - І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.
Олександр ДОВЖЕНКО "Україна в огні", 1943 - І над полями вітряки...
Знов невідкличність і руїна... О, казнь незримої руки! О, четвертована Вкраїно. Юрій КЛЕН "Україна", 1943
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|