Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Краще голий та правий, нiж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Тiлом ми нiщо, але думкою щось, та ще й велике.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совiсть, а потiм одежу, залиш усi свої хиби i пiдiймайся!
Григорій СКОВОРОДА - Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
Григорій СКОВОРОДА - Наступний, весело освiтлений день – вiд учорашнього, так само як добра старiсть – нагорода хорошої юностi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поганий той колектив, де є до пляшки актив.
- Погано п’ється, тільки у чарці не зостається.
- Поки було в мішку жито, то гуляла знамените.
- Поки не суддя, доки й не п’яниця.
- Приймак-гультяй не хоче робити, бере люльку у кишеню, йде до корчми пити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кожен кулик своє болото хвалить.
- Коня кують, а жаба ногу підставляє.
- Крутиться, як білка в колесі.
- На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
- Не страши кота салом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Слова — це те єдине, що залишається на віки.
Вільям Гезлітт. - Слова — як гроші, їх не можна друкувати в надмірній кількості. Виникає інфляція.
Володимир Брюґґен. - Слова мають свою власну душу.
Бертольт Брехт. - Слова мов хамелеони: міняють забарвлення залежно від оточення.
Лернед Ганд. - Слова розплоджуються мов кролики й пожирають усю зелень світу.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не подобає вам бути тільки іменем пастирями, а в річі самій хижаками...
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Хіба коли правда оголошувала себе фальшем і брехнею?
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Неплідному дереву в огні мук згоряти.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Одкрийте сердечні очі ваші і пізнайте самих себе, пізнайте родителя і родительку ваших, усвідомте, в чиїм і в якім домі ви народилися.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Хто жив довго та пусто, не давши нічого,
Для добра прожив мало, лиш був дуже много.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вирве ми серденько.
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Розпука", 1837 - Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Олександр Афанасьєв-Чужбинський
"Є. П. Гребінці", 1841 - І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу, й не співаю,
А вию совою.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Три літа", 1845 - Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Минають дні, минають ночі...", 1845 - А то горе, що душа — наче птиця без крил хоче піднятися над землею, а туча до землі й пригнітає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1856
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
