Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто живе повсюди, не живе ніде.
Марціал. - Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ. - Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У пяти вступило.
- Оре носом.
- Пяний, як чіп.
- Пяний, як земля.
- Ложки до рота не донесе.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лепече, як порожня машина.
- Лепече, як той порожній млин.
- Летить літо, як крилами.
- Летить, як метелик на вогонь.
- Летить, як стріла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Письменник — це не той, хто багато пише, це той, кого багато читають.
Михайло Генін. - Письменник дорівнює читачеві.
Йосиф Бродський. - Письменник завжди буде в опозиції до політики, доки сама політика буде в опозиції до культури.
Михайло Булгаков. - Письменник зовсім не вважає свою працю засобом. Вона — самоціль; вона такою мірою не є засобом ні для нього, ні для інших, що письменник приносить у жертву її існуванню, коли це потрібно, своє особисте існування.
Карл Маркс. - Письменник має багато писати, але не повинен поспішати.
Антон Чехов.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За канібалізм з людським обличчям!
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Можна іти й правильною дорогою, але хто на це дасть кредити?
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Такий ми уже народ: з будь-якого табу можемо зробити шоу.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - На відміну від розуму, який може бути і штучним, дурість завжди натуральна.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Дехто й на гілках влади поводиться так, ніби ніколи не злазив з дерева.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841 - Може, верну знову
Мою правду безталанну,
Моє тихе слово.
Може, викую я з його
До старого плуга
Новий леміш і чересло.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чигирине, Чигирине...", 1844 - Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
