Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА - Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА - Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА - О солодкий шлях життя, коли совiсть чистa!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Де горілка, там і сльози.
- Де горілку чують, там і ночують.
- Де заробив, там і пропив.
- Де ледарі зійдуться, там вино і горілка знайдуться.
- Де ллється горілка і вино, дітям живеться сиротно.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пестить, як голубку.
- Пече, як місячний промінь.
- П'є горілку, як воду.
- П'є, як у лазні у піч ллє.
- П'є, як швець.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Не впевнений — не віддавай.
Максим Звонарьов - Розпродаж друзів — не ознака банкрутства, а ознака кар’єри.
Леопольд Новак - У нього всі риси собаки за винятком вірності.
Семюел Х’юстон - Хто раз вміє обдурити, той багато разів ще обдурить.
Лопе де Вега - Що може бути принизливішим для того, хто зрадив, ніж свідомість того, що його зрадництвом не зуміли, як слід, скористатися.
Фазіль ІСКАНДЕР
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- На слизькій дорозі сатири й гумору не кожний письменник утримається.
Юрій РИБНИКОВ - Жарт нейтралізує чвару.
Юрій РИБНИКОВ - Сміх визначає характер людини.
Юрій РИБНИКОВ - Філософ сумнівається, а поет римує сумніви.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб книга стала раритетом, потрібно випустити її мі¬зерним тиражем.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто постелю нам постеле
У світлиці запашній? Максим РИЛЬСЬКИЙ "На порозі гість веселий...", 1919 - Любиш чи не любиш,
Се мені байдуже! Ввік я вірна буду, Мій сердечний друже. Уляна КРАВЧЕНКО "Любиш чи не любиш...", 1925 - Моя!.. Й немає слів — слова в полоні,
Коли душа горить, діждавшись жнива. Цілує жниці стиглі груди нива, Пестить колоссям, мов ніжні долоні. Богдан КРАВЦІВ "Три сонети", 1930 - Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Чорний колір — колір зради,
А червоний — то любов, Очі в мене — два свічада І палка татарська кров. Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА "Вогонь і попіл", 1934
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|