Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Належить основі храму й корабля твердій бути, так і початку справи – істинним та вірним.
Сократ - Має те, що писано, твердим бути, а справам – світлими, і рівним будеш з Богом, та не створи нічого, що його недостойно.
Демокріт - Його хтось спитав, чому без стін місто Спарта, – відповів той: "Праві ви, обгороджене добротою взаємною мешканців.
Лакон - Сліди від славних мужів не згладжує час, велич з померлими сяє.
Еврипід - Належить благочестя зберігати, і з громадянами кращими радитись, і з насолодою керувати; жодних насильств не чинити; людського ворога за свого ворога мати; служок п'яних не карати, а як сам живеш так, то набудеш слави п'янюги.
Ліодій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Роди Боже, на всякого долю!
- Дай Боже того часу діждати: хай Бог хліб родить та скотину плодить.
- В кого в руках, в того і в устах.
- Доброму за добрість, а злому за злість.
— Нехай піде лихому на шкоду, а нам на добро!
- Дай Боже щоб молоді любилися, а старих, щоб і колом не розважити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, як засватана.
- Бігає, як кінь.
- Бігає, як курка з яйцем.
- Бігає, як Марко по пеклі.
- Бігає, як Настя в коноплі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Життя може бути зрозумілим тільки прожите, але воно повинне бути прожите наперед.
Кьєркегор - Життя не вимагає, щоб ти був послідовним, жорстоким, терплячим, уважним, раціональним, стрімким.
Однак життя вимагає, щоб ти усвідомлював наслідки кожного свого вибору. - Життя стискається або розширюється в міру нашої мужності.
Анаіс Нін - Життя схоже на 10-швидкісний велосипед. Більшість передач ми ніколи не використовуємо.
Чарльз Шульц - Життя це не пошук себе. Життя це створення себе.
Бернард Шоу
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- “Ні” жінки торує до неї битий шлях.
Роман КОВАЛЬ - Українські демократи подібні до дітей. Бажанням весь час на когось рівнятися.
Роман КОВАЛЬ - Тільки невдахи шукають еталон за межами власних кордонів.
Роман КОВАЛЬ - Життя нації – у дії, безсмертя – у слові.
Роман КОВАЛЬ - Культура пахне землею, цивілізація – смітниками мегаполісів.
Роман КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Край світу проруб. Тиша довсібіч.
Усесвіт твій німує і німіє,
і сонце, в душу світячи, не гріє:
в змертвілих лицях — відумерла ніч.
Василь СТУС
"Стань і вдивляйся...", 1977 - Я вже не можу словом. Тишина,
Мов реквієм, відлунює у скроні,
І мертвим птахом падає в долоні
Моє замерзле слово. Тишина.
Мойсей Фішбейн
"Зречення митця", 1984 - Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"М. N."("Мені тринадцятий минало"), 1847 - Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода,
Минула молодость моя.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Огні горять, музика грає...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
