Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА - Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Григорій СКОВОРОДА - Хiба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ходi не дотримує мiри?
Григорій СКОВОРОДА - Як купцi вживають застережних заходiв, аби у виглядi добрих товарiв не придбати поганих i зiпсутих, так i нам варто якнайретельнiше пильнувати, щоб, обираючи друзiв, цю найлiпшу окрасу життя, бiльше того, – неоцiненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Должен — не спорю, оддам не скоро, а будете докучать — не будете получать.
- Друга жінка — як другий свят-вечір.
- Дурні голоса не йдуть на небеса.
- Дурному дурне й сниться.
- Женихів – мов у собаки перелазів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Потрібний, як чорту ладан.
- Потрібно, як лисому гребінець.
- Потрібно, як сліпому дзеркало.
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Людина рідко помиляється двічі: зазвичай, разів зо три або й більше.
Джон Перрі Барлоу - Людина щаслива, лише коли вона на своєму місці.
Люк де ВОВЕНАРГ - Людина, що говорить те, що думає, — кінчена людина; а людина, що думає те, що говорить, — закінчений ідіот.
Рольф Хоххут - Людина, що знає "як", завжди знайде роботу; а людина, що знає "чому", буде її начальником.
Дайана Рейвіч - Людина, що розорилася, може перерахувати своїх друзів на мізинці однієї руки.
Амер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- — Ура!!! Канікули!!! — радісно стрибаючи по кімнаті й розмахуючи щоденником, кричать батьки першокласника.
Наталія ІВАНКІВ - «Є брехня, є велика брехня і є статистика», — сказав Марк Твен. Розумний був чоловік, а у політтехнології нічого не тямив.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - «Усі ми люди», — виправдовують себе ті, хто чинить не по-людськи.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - «Хлопця моєї мрії» нерідко зустрічають у подруг.
Василь МОМОТЮК - А от чому в таблиці Менделєєва йод є, а зеленки немає?!
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто знає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Іван ФРАНКО
"Зів'яле листя"("Епілог"), 1896 - Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
