Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхiй одежi, часом ховається премудрiсть, якої не знало людське серце, i то така, що її жодна коштовнiсть недостойна.
Григорій СКОВОРОДА - Бачити гаманця i не знати, шо в ньому,– це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрiзь дивитися подвiйно: одне брати в душу, а друге у розум.
Григорій СКОВОРОДА - I мудрий часто спотикається.
Григорій СКОВОРОДА - Чи є щось необхiднiше людинi, як дихати. I на те повсюди є повiтря...
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто високо носа задирає, об одвірок ґулі набиває.
- Хто вороном народився, соловейком не затьохкає.
- Хто по повній випиває, той під тином спочиває.
- Через ваші вареники в макітру не можна подивитись.
- Чоловік помер, бо жити не хотів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Потрібно, як сліпому дзеркало.
- Потяг, як Тарас лозами.
- Похмурий, як туман.
- Походжає, як пава.
- Почервонів, як мак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Витонченість ще не доводить розуму. Дурні і навіть божевільні бувають диво тонкими.
Олександр ПУШКІН - Від дурості ліків немає.
С. Стальский - Відверта дурість може бути непереборною в жінках.
Айріс Мердок - Відніс дурість майстрові: чи не можна переробити на мудрість? Майстер відповів: можна, ще й залишиться.
Станіслав Єжи ЛЄЦ - Вона? Навіть головний лікар не прочитає в її очах нічого, окрім трьох діоптрій.
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Косметикою можна обдурити чоловіка.
Юрій РИБНИКОВ Тільки не свого. - Про відвертість: "Яка нестриманість !"
Юрій РИБНИКОВ - Міркування путани: "Чим частіше роздягаєшся, тим краще одягаєшся".
Юрій РИБНИКОВ Словник любові складається з одного слова, але з багатьох вигуків. - На пляжу нудистів бути одягненим — непристойно.
Юрій РИБНИКОВ - Чому все, що було між нами, стало надбанням народу ?
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Україна — то народ,
А народи не вмирають,
А живуть із рода в род.
Василь МОВА
"Не пустуй, моя голубко", 1876 - Той наймит — наш народ, що поту ллє потоки.
Над нивою чужою.
Іван ФРАНКО
"Наймит", 1876 - Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий,
Знеможений і темністю сповитий,
Що вже забув і поважать себе,
Потративши свої колишні сили...
Як я люблю твої сумні могили,
Україно! Як я люблю тебе!
Михайло СТАРИЦЬКИЙ
"До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п'яниць та розбишак великих!
Пантелеймон КУЛІШ
"До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний,
Приблуда степовий, наслідник розбишацький,
Що й досі чествує свій путь і дух козацький?
Пантелеймон КУЛІШ
"До Шекспіра". 1882
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
