Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон - Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон - Навіть у товаристві двох чоловік я неодмінно знайду, чому в них повчитися. Достоїнствам їх я постараюся наслідувати, а на їхніх недоліках сам буду вчитися.
КОНФУЦІЙ - Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ - Навчися слухати, і ти зможеш добути користь навіть від тих, хто говорить погано.
ПЛУТАРХ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ей, того ти дуже вже розпестився.
- Набравсь юхи.
- Набрався у Юхима юхи.
- Він так намоскалився, що і з під живого пяти ріже.
- Юшки московської ухватив.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Липне до мене, як муха до меду.
- Лисий, як бубон.
- Лисий, як макогін.
- Листя шелестить, наче хтось шепче угорі.
- Лиха, як мачуха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ти народився, ти плакав, а світ сміявся. Живи так, щоб, вмираючи, ти сміявся, а світ плакав.
Індіанська мудрість - Коли ти правий — ніхто не запам’ятовує. А коли помиляєшся — ніхто не забуває.
Мохаммед Алі - Коли у мене з’являлося небагато грошей, я купував книги. І якщо щось залишалося — купував собі харчі.
Еразм Ротердамський - Коли хочеш пошити в дурні весь світ — говори правду.
Бісмарк - Коли я була маленькою, у мене були дві подруги і обидві уявні. І вони ніколи не брали мене в гру.
Ріта Раднер
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим ледачіша людина, тим більше її праця схожа на подвиг.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найбільше вільних місць – для подвигу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Йому так мало платили, що він мусив бути свідомим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Геній – це маяк, котрий світить нащадкам тих, для кого був більмом на оці.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Похвали людину за її спиною – і вона повернеться до тебе обличчям.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Возьміть мене на топори,
Занесіть мя в Чорні Гори.
В Чорну Гору занесіть мя,
На дрібний мак посічіть мя.
Пісня про смерть Довбуша - Не плач, мамо, не журися,
Бо вже твій син оженився.
Та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.
Історична пісня - Бо як трудно-нудно,
Тяжко та важко недолугому чоловіку
Против сили важкий камінь зняти,
Так же трудно на чужій стороні
Без родини сердешної помирати.
"Дума про від'їзд козака" - Мій пан лежить у лузі,
У Базалузі,
Постріляний,
Порубаний,
І на рани смертельні незмагає.
Та прошу я вас всенижающе
У луг-Базалуг прибувати,
Та тіло молодецькеє поховати,
Та звіру, птиці
На поталу не дати!
"Дума про Федора Безрідного" - Ой якби мене отцівська, материна молитва
Од смерті вборонила,
На Чорному морі не втопила,
Як буду я до отця, до матері,
До роду прибувати,
І буду отця та й матір
Штити, шанувати й поважати.
"Дума про Олексія Поповича"
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
