Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- На новий путівець шукай новi ноги.
Григорій СКОВОРОДА - Що з того, коли листок зовнi зелений, та корiнь позбавлений життєвого соку.
Григорій СКОВОРОДА - Чи не дивина, що один у багатствi бiдний, а інший у бiдностi багатий?
Григорій СКОВОРОДА - Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на паперi, коли зневажаєш те, гримить усерединi твого дому?
Григорій СКОВОРОДА - В усякому разi будьмо незлобивi!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Бога не гніви, а чорта не дрочи.
- Богом свідчиться, а чортові душу запродав.
- Богу — слава, а попу — шмат сала.
- Богу молись, та й чорта не забувай.
- Богу молися, а чорта не гніви.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Жметься, гнеться, як кукурудзяний дідько.
- Жовтий, як віск.
- Жовтий, як диня.
- Жовтий, як мертвяк.
- Журба в'ється коло серця, як гаденя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина, якій поталанило, — це людина, що робила те, що інші лише збиралися робити.
Ж. Ренан - Людину варто оцінювати не лише по її справах, але й по її прагненнях.
ДЕМОКРІТ - Людину легше за все з’їсти, коли вона хвора, або виїхала відпочивати.
Євгеній Шварц - Людину роблять старою не зморшки, а відсутність мрії і надії.
Хорхе Анхель ЛІВРАГА - Людину тямущу можна переконати майже в чому завгодно, важче переконати тугодума.
Том СТОППАРД
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Гуртове — чортове, то що ви чекаєте від електорату!!!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Далеко вже не пошлеш і не зашлеш — це тобі не Росія!
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дасть президент дурневі свободу, так він знов у тюрму сяде.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Дегенерація — порятунок молодої генерації.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Деградуємо, бо живемо без чесних ворогів.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Немов той Дант у пеклі,
стою серед бандитів і злочинців, серед пузатих, ситих і продажних, серед дрібних, помстливих, тупоумних, на купі гною жовчного, що всмоктує, затягує на дно: співай, поете, з нами в тон! Стою — мов скеля, непорушний. Павло ТИЧИНА "Відповідь землякам", 1922 - Співай, ненько, тихесенько,
як давно співала, коли мене маленькою до сну колисала!.. Уляна КРАВЧЕНКО "Співай, ненько, тихесенько...", 1925 - Митцем треба народитися...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Азіатський ренесанс — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925 - Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Камо грядеши", 1925
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|