Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР - Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ - Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА - Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст - Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе! СОКРАТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Воробець на себе смерті не має.
- Жив-жив-жив! (Лають так горобців. Ніби як мучили Ісуса на Хресті, Жиди подумали, що він вже умер і покинули мучити. Так горобець ніби прилетів і почав: "жив-жив-жив!, — і вони знов стали мучити).
- Півень крізь ніч за своїм господарем побивається.
- Кури сокочуть, у міх не хочуть.
- Без когута хата сумна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Павук щосили плете павутиння - на суху погоду.
- Перший туман літа - перша грибна прикмета.
- Пізнє цвітіння горобини - на пізню осінь.
- Після Олени (3 червня) царствуй зелений, тобто буйнотрав'я.
- Прийде літо - все розмаїте, прийде зима - нічого нема.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Осли аплодують вухами.
Аркадій Давидович. - Особистості, не товптеся!
Григорій Яблонський. - Особливо небезпечна Божа іскра в голові, набитій тирсою.
Борис Крутієр. - Останнім словом багатьох письменників мало б стати мовчання.
Александр Кумор. - Остання стадія адаптації продукту до ринку — це адаптація ринку до продукту.
Клане Джеймс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Живучи для сусідів, полегшуєш життя своїй корові.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Життя — складна річ: почнеш себе поважати — з’явиться манія величності, не поважати — манія нікчемності.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жінка так влаштована, що до неї можливий будь-який підхід.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жінка, коли бачить грошовитого чоловіка, почуває себе повією.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Жінки так входять у мистецтво й науку, що жодна з них не наважиться про це розповісти.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Шукати лиш суть, лиш голе буття шукати — суть буття. Відчувати простір: літ чорних птахів далеко, відчувати час: чіткі рисунки в чорних печерах і абсолютним вітром розуміти свій день, поете.
Богдан Рубчак
"Аrs роеtіса", 1956 - Мистецтво починається з чесності... Чесність — чеснота митця, але вона — тільки передумова.
Юрій ШЕРЕХ
"Про чесність і про правду", 1956 - Тьмяно горять спокійні лампади,
голос хрустить наддертим крилом.
Твої слова — глибока стежка,
якою часом проходить Бог.
Женя Васильківська
"Поет", 1959 - Я — за чисте мистецтво,
А мистецтво чисте тоді,
Коли роблять його
І руками, й думками чистими.
Віталій Коротич
"Чисте мистецтво", 1961 - Поезія — рідна сестра моя.
А правда людськая — наша мати.
Ліна КОСТЕНКО
"Доля", 1962
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
