Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає нічого хиткішого і більш минущого, ніж чарівність могутності, яка на не спирається власну силу.
Таціт - Немає такої небезпеки, якої можна було б уникнути, не наражаючись на іншу небезпеку.
Публілій Сір - Необхідно не лише опановувати мудрість, але і вміти користуватися нею.
ЦИЦЕРОН - Нерозумно боятися того, що неминуче.
Публій Сір - Нерозумно рвати на собі волосся від горя, начебто горе зменшиться від того, що Ваша голова стане лисою.
ЦИЦЕРОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Поволі хлопчику, раз хліба, два рази борщику.
- Лакома їда — животу біда.
- Який ти пшенишний. (як хто пшенишне любить).
- Не пшикай (або: Не булькай), (як хто просить щось пшенишного, булки).
- Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сльози, як перли.
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
- Сміється, аж заливається.
- Сміється, мов дурень.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо б природа мала стільки законів, як держава, сам Господь не в змозі був би керувати нею.
Людвіг БЕРНЕ - Якщо держава – це ми, то хто тоді вони?
Флоріан БОДНАР - Якщо дружина тебе зрадила, то радій, що вона зрадила тебе, а не вітчизну.
Антон ЧЕХОВ - Хай батьківщина явить себе матір'ю усіх громадян;
хай вигоди, якими користуються вони в своїй вітчизні, зроблять її для них дорогою;
хай уряд залишить їм в суспільному управлінні частку, достатню для того, щоб вони відчували, що вони у себе вдома;
хай закони будуть в їхніх очах лише запорукою загальної свободи.
Жан Жак Руссо - – А що я буду мати, якщо залишуся людиною? – Залишишся людиною.
Аркадій Давидович
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Важко бути отаманом з такими розбійниками!
Володимир ШАМША - Важко втриматись на плаву тому, хто не вміє плавати.
Флоріан БОДНАР - Важко говорити правду, якщо не знаєш – яку.
Володимир ШАМША - Важко продиратися вiд послуху до поступу.
Ростислав ДОЦЕНКО - Важко рубати вікно в Європу, живучи в землянці.
Василь ТИТЕЧКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ
"Народний Малахій", 1928 - На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Українче, спізнай самого себе!
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
