Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уживання вина за мірою та потребою – на користь тілу. Це у відповідь сказав: "Лоза три паростки родить: перший – солодощів, другий – пияцтва, третій – божевілля".
Софокл - Влада надає словам відбитку правди.
Соломон - Краще свої гріхи викривати, ніж чужі.
Демокріт - Ворог, який істину каже, ліпший від лицемірного друга.
Демокріт - Коли в думі він говорив не солодке, а корисне, і Дімад сказав: "Уб'є народ тебе, коли розлютиться!" – відповідав він: "А тебе уб'ють, як не розлютяться".
Фокіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Краще вмирати в полі, аніж в баб’ячому подолі.
- Кров не вода, розливати шкода.
- Кров не водиця, проливати не годиться.
- Куди козакова доля не закине, — все буде козак.
- Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Схопився, мов ошпарений.
- Сяє, наче сонце.
- Сяють очі, як зорі вночі.
- Так біжить, аж земля дрижить.
- Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зачарування – це здатність змусити іншого вірити, що ви обоє зовсім чудові.
Анатоль Франс - Зберігати вірність некоханій людині — значить зраджувати самому собі.
Костянтин Меліхан - Звання і титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною беззаперечні, але народу цієї країни невідомі.
Джордж Бернард ШОУ - Звивини мають бути досить прямими, щоб думки не плуталися.
Євген КАЩЕЄВ - Звичайна форма егоїзму, справедливо засуджувана, — нескінченний розвиток людиною теми розмови.
Герберт СПЕНСЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Безгрішні, покайтеся!
Олександр ПЕРЛЮК - Безкарність — запорука подальших успіхів!
Олександр ПЕРЛЮК - Безплідні дискусії — то хліб політика.
Олександр ПЕРЛЮК - Безробітні раби.
Олександр ПЕРЛЮК - Безсмертним все одно, де і як їх поховають.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Та вже що буде, те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть;
Не ангели — такії ж люди,
Колись нам треба всім пропасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Панів за те там мордували
І жарили зо всіх боків,
Що людям льготи не давали
І ставили їх за скотів.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - З людьми на світі так буває:
Коли кого міх налякає,
То послі торба спать не дасть.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати
Ноги чиєїсь постола.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
