Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не говори без світла.
Піфагорійская школа - Не достойний бути вченим той, хто думає про сите і спокійне життя.
КОНФУЦІЙ - Не задовольняйся поверхневим поглядом. Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність кожної речі, ні її достоїнство.
Марк АВРЕЛІЙ - Не засмучуйся тим, що люди тебе не знають, а засмучуйся тим, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Не застосовуй гармати щоб вбити комара”.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Пристав, як смола.
- Прилип до мене, як шевська смола до чобота.
- Прилип, як сліпий до тіста.
- Прилип, як до Гандзі Пилип.
- Як пявка впився.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сонний, як сова.
- Сонце усміхається, наче дівчина весною.
- Сопе, як ковальський міх.
- Сопе, як у мішку.
- Соромливий, як дівчина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Жінок слід або обожнювати, або залишити. Все інше — брехня.
Еріх Марія Ремарк - Ми так боїмося бути нав’язливими, що стаємо байдужими.
Еріх Марія Ремарк - Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу.
Еріх Марія Ремарк - Я стояв поруч із нею, слухав її, сміявся і думав, до чого ж страшно любити жінку і бути бідним.
Еріх Марія Ремарк - Важко знайти слова, коли справді є що сказати.
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- В районі так часто влаштовували урочисті зустрічі, що виникла проблема з хлібом-сіллю.
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - В сім'ї завжди хтось господар квартири, а хтось – господар становища.
Юрій РИБНИКОВ - В Україні професорів – скільки завгодно, проффесор – лише один.
Леонід КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Вiд слова до слави, а від слави до безсловесностi.
Ростислав ДОЦЕНКО - Важка ти, шапко Мономаха. Особливо для народу, якщо тебе натягне на себе якесь мономашеня.
Дмитро СВІНЦІЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Кохання — як вода — плавке та бистре,
рве, грає, пестить, затягає й топить.
Леся УКРАЇНКА
"Лісова пісня", 1911
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
