Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Будь-яка істинна наука, відлучена від правди та іншої благодаті, то не наука, а лукавство.
Платон - Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають.
Сократ - Якийсь філософ мав двох учнів, одного тупого, але книголюбця, а іншого кмітливого, але ледащого, то й каже: "Йдіть обидва під землю, бо ти хочеш вчитись, та не можеш, а ти можеш, та не хочеш". Коли спитали його, яку користь отримав він від філософії, відповів: "Як самовільно чинити те, що дехто чинить зі страху перед законом".
Сократ - Ліпше пізно навчитись, ніж ненавченим бути.
Філістіон - Хлібороб землю м'якшить, а філософ – душу.
Філістіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Аж на небі чути, як мухи кашляють.
- Архієрей — не Бог, а прокурор — не правда.
- Баба з дому — а дід з глузду.
- Баба кається, а дівка сподівається.
- Бабу гріє не кожух, а веселий теплий дух.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Верблюда ложкою не напувають.
- Вербові дрова і козиний кожух - випре дух.
- Веселе дерево весело й співає.
- Весняна земля солодша за траву.
- Вимете помазком, а вивезе повним возом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Тисячі років ледве достатньо, щоб створити державу, однієї години досить, щоб вона розвіялась в прах.
Дж. БАЙРОН - Саме найпростіші істини людина осягає найпізніше.
Людвіг Фейєрбах - Сварки з дружиною виганяють чоловіка з власного дому.
Джефрі Чосер - Свідома любов до свого народу не сумісна з ненавистю до інших.
Д. Лихачов - Світ – це божевілля одного Супермозку, який сам через себе зійшов з розуму.
Станіслав ЛЕМ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- «Всі люди на одне лице», — подумала табуретка.
Роман КРИКУН - «Лежачого не б’ють». Мабуть, ще не всі пенсіонери полягли!
Йосип БІЛОСКУРСЬКИЙ - «Не розумію цих чоловіків: навіщо, щоб отримати насолоду, їхати на риболовлю?»
Віктор ІГНАТЕНКО - Xто сліпий, тому скрізь нiч. Якщо ти темрява — скрiзь для тебе пекло.
Григорій СКОВОРОДА - А ви б хотіли, щоб ми нічого не хотіли?
Борис РЕВЧУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Отакий-то Перебендя,
Старий та химерний!
Заспіває весільної,
А на журбу зверне.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Перебендя", 1839 - Я не одинокий, я не сиротина,-
Єсть у мене діти, та де їх подіти?
Заховать з собою? — гріх, душа жива!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Теплий кожух, тілько шкода —
Не на мене шитий,
А розумне ваше слово
Брехнею підбите.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Єсть ще і такі паничі, що соромились свою благородну фамілію (Кирпанучкошиєнков) і надруковать в мужицькій книжці.
Далебі, правда!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки" ("Панове субскрибенти!"), 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
