Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Недостойно ні насмішником бути, ні промови неподобством поганити – бо скоро переміниться все.
Златоуст - Сміх віджени і сміху джерелом не будь: легко до хули скотитися.
Епіктет - Отак, як хтось хапає вітер і жене тінь, так і той, хто дослухається снів.
Сирах - Сонні видіння денних помислів є відгуком: як уві сні побачить улюблене, тим і втішиться.
Святий Василь - Зле не бачить, що є зло.
Святий Василь
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Тільки журиться!... як кобила звернувши в болото.
- Не кажи "Ох", — кажи "Гоц".
- Хоч біда — то гоц.
- Не зітхай: чого нема, то й так нехай.
- Вздиш, — коли любиш, то вздриш.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вимете помазком, а вивезе повним возом.
- Виросло лоша - кобилі поміч.
- Високе дерево вітер зламає найперше.
- Високі гори мають найглибші доли.
- Вівцю не шуба, а корм гріє.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- У багатьох ерудитів мозок є лише змістом.
Жильбер Сесброн. - У боротьбі за правду всі засоби добрі.
Олександр Хургін. - У будь-якій суперечці ми захищаємо не свої погляди, а своє Я.
Поль Валері. - У вашій праці багато вдалого й оригінального, але те, що в ній удале, не оригінальне, а те, що оригінальне, не вдале.
Семюель Джонсон. - У великому місті можна більше побачити, зате в маленькому — більше почути.
Жан Кокто.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Не усе ж для москалів, може б і для нас що-небуть?
Квітка-Основ'яненко. - Невже, дивлячись на голодного вчителя, можна когось переконати в тому, що знання збагачують?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Некролог — нарис про позитивного героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Немає більшої втіхи для дріб’язку, як замахнутись на когось великого.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Нечиста сила закону.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє, Радіють люде, що одпочинуть, А я дивлюся... і серцем лину В темний садочок на Україну. Тарас ШЕВЧЕНКО "N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Тарас ШЕВЧЕНКО "Садок вишневий коло хати...", 1847 - Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон"("Гори мої високії..."), 1847 - Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі. А ти пишалася колись В добрі і розкоші! Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе Господь кара, Карає тяжко? Тарас ШЕВЧЕНКО "Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. Тарас ШЕВЧЕНКО "І Архімед, і Галілей...", 1860
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|