Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гарна людина завжди простодушна.
Марціал. - Гарно розмiрковувати про доброту – ще не значить бути добрим, бути справедливим у думках – ще не значить бути таким на дiлi.
Арiстотель - Гірших всюди більшість.
Біант. - Гнітить фортуна несміливих,— хоробрий їй страшний.
Сенека - Голод загострює розум і у дурнів.
Федр.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як би він прийшов, то і борщу не треба.
- Коли б дав Бог гостя, то б і ми поживились коло гостей.
— Принесе Бог гостя, то і ми напємося.
— Дай Боже гостя в дім, то і я напюсь при нім.
— нанесе Бог гостя, то й господареві добре.
— За гостями та й нам добре.
- Неси Боже в чоботях, дамо капці (хто пізненько в дворі добувається).
- У нас хата на помості; просим брата в гості, і тут тії сидять, що добре їдять.
- Хоч заглянь у хату.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Слова вилітають з рота, наче з порожньої бочки.
- Слова пристають, як горох до стіни.
- Слова торкаються, як горох об стіну.
- Слова, як мед, а діла, як полин.
- Слова, як медок, а від них іде холодок.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Те, що один поет говорить про іншого, можна сказати, не будучи поетом узагалі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Тебе продадуть все одно, ти тільки набивай собі ціну.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ті, хто переріс епоху, часто ходять з опущеною головою.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Тому, хто вже побував пам’ятником, потім важко бути навіть моделлю.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Трагізм епохи виражений у її сміху.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чи слід боротися за свободу слова в пустелі?
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Чим більше гвинтиків у державній машині, тим гучніше вона торохтить.
Флоріан БОДНАР - Чиновники при падінні не розбиваються. У них завжди м’яка посадка — з одного крісла в інше.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Шокова терапія цін: волосся вшанувало її вставанням дибки.
Флоріан БОДНАР - Що то дятел: настукає, перед тим як з’їсти.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847 - Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Садок вишневий коло хати...", 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
- Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!
- Коли француз обнiмає жiнку, його пальці сходяться на її талії, але це не значить, що у французiв такi довгі пальцi – це значить, що у французьких жiнок тонка талія.
Коли англiйка сiдає на коня i виїжджає на прогулянку, її ноги дiстають до землi.
Але це не значить, що у неї такий маленький кiнь – це значить, що у англiйок такі довгі ноги.
Коли єврей, ідучи на роботу, плескає свою жiнку по сiдницi, сідниці гойдається до повернення чоловiка з роботи.
Але це не значить, що жидiвськi жінки такі товсті.
Це значить, що у жидівських чоловіків такий короткий робочий день.
То ж вип’ємо за найкращу у свiті конституцію!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
