Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм - Обличчя — це те, що виросло навколо носа.
Юліан Тувім. - Обмірковуй повільно, а прийняте рішення виконуй швидко.
Ісократ - Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Моя хата скраю — нічого не знаю.
- Моя хата скраю — я нічого не знаю.
- Мудра жона, як є два мішки борошна і третій пшона.
- Мудрий знає чого вiн хоче. Впертий знає тiльки, чого не хоче.
- Мудрий лис біля своєї нори не шкодить.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Слуха, як осел черевом.
- Сльози, як горох.
- Сльози, як перли.
- Смаку, як у печеному раку.
- Смерть, як печена редька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Знання іноді забувають, пробіли в них — ніколи.
Михайло Генін. - Знання мовчить, незнання тріщить.
Володимир Брюґґен. - Значення великого поета визначає зовсім не велич його уявлень про себе, а велич його сумнівів щодо себе.
Євген Євтушенко. - Значення слова є спосіб його вживання.
Людвіг Вітґенштейн. - Знімальна група ставиться до режисера так само, як пасажири під час тайфуну — до капітана-психопата: з повагою й страхом.
Маршалл Брикман.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Об’єднані Росія, Україна й Білорусь — запорука від’єднання від об’єднаної Європи — аж поки знову не роз’єднаються.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Обличчя у всіх різні, а пики — всі на одне лице.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Одарка вийшла заміж. Так Карасеві і треба!..
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Одарки порозумнішали — вже роги наставляють…
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Одноголовим потрібна одна мова, тільки двоголовим — дві.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І встане Україна з своєї могили і знову озоветься до всіх братів своїх Слов'ян, і почують крик її, і встане Слов'янщина, і не позастанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні кріпака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у Хорутан, ні у Сербів, ні у Болгар.
Микола КОСТОМАРОВ
"Книги битія українського народу", 1846 - І Україна буде непідлеглою Річчю Посполитою в Союзі Слов'янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи на те місто, де на карті буде намальована Україна: "От камень, его же не брегоша зиждущиї, той бисть во главу угла".
Микола КОСТОМАРОВ
"Книгa битія українського народу", 1846 - Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи ми ще зійдемося знову?", 1847 - Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Мені однаково, чи буду...", 1847 - Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("Сонце заходить, гори чорніють..."), 1847
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
