Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Володіти собою — найбільша влада.
Сенека - Воля — цілеспрямованість, поєднана з правильним міркуванням...
Платон - Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Як у болоті не без дідька, так у селі не без горівки.
- Сільське телятко, а міське дитятко.
- Нема торговиці без жидівської головиці.
- Купив би, та купила нема.
- Купити чи не купити, а могорича треба ся напити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як собака по хаті.
- Бігає, як солоний заєць.
- Бігає, як старша дружка.
- Бігає, як теля.
- Бігає, як хвостик.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- І свині хрюкають інколи презирливо про пастуха: "Свинопас!"
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І собака в столиці гавкає центральніше.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - І чужа неграмотність заважає писати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Ідемо серед дерев – шукаємо, де світає.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Іноді й дурний чобіт залишає незгладимий слід.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Народові належить не лише влада, а й мертвого віслюка вуха.
Олександр ПЕРЛЮК - Народовладдя може скінчитися тим, що народ візьме владу в свої руки!
Олександр ПЕРЛЮК - Наша демократія дуже молода: демократи, обікравши народ, ще не встигли замести за собою сліди.
Олександр ПЕРЛЮК - Наша економіка стала однією з найекономніших у світі — нічого не виробляє!
Олександр ПЕРЛЮК - Нашим депутатам є чим похвалитися! Наприклад, прибутками, лімузинами, привілеями!..
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нема ліпшого на небі
Над зорю в погоду, — Нема кращого на світі Над дівочу вроду. Пантелеймон КУЛІШ "Настуся", 1861 - Щоб моя коханка люба
І моя дружина Не була, як інші, пані, А була людина. Василь МОВА "На балі", 1878 - Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай... Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "Виклик", 1883 - Бо жіноче серце любить
Вічно того, хто нас губить, Навіть вдячності не жде. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Дівчино-горлице! Шкода твого кохання,
Шкода ночей без сну, зітхання, сумовання, Живу я розумом, а серце тихо спить. Минули любощі; душа моя жадає Кохання іншого... Глянь, крале, на орла, Як вітром на його від півночі бурхає, А він дзвенить пером, Зевесова стріла. Пантелеймон КУЛІШ "Шуканне-викликанне", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|