Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто дочекаеться кiнця у вiчноплинному джерелi!
Григорій СКОВОРОДА - Свiт напочатку тiшить, а потiм мучить i карає.
Григорій СКОВОРОДА - Все – трава i лушпиння, все – х i тiнь, все минає; серцем же людина вiчна.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу i для тебе рятiвну справу, коли твердо йдеш шляхом доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрощувати те, чого можеш сам досягти
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З дурним і в ступі не справишся.
- Дурному хоч кіл на голові теши, а він все своє.
- Чорта (або: дурного) хрести, а він каже пусти.
— ... а він в воду лізе.
- Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (не знає своєї смерти).
- Ти йому ОЧЕНАШ, а він тобі од ЛУКАВОГО.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гарно, як свині в намисті.
- Гарно, як свині під лопухом.
- Гарно, як собаці на ярмарку.
- Гарно, як у гаю.
- Гаряче, як у лазні.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бідність і багатство — суть слова для позначення нестатку і достатку. Отже, хто бідує, той не багатий, а хто не має потреби, той не бідний.
Демокрит - Бідність приводить не до нещастя, бідність приводить до деградації.
Бернард Шоу - Бідність ставить перешкоди нашим бажанням, але вона ж і обмежує; багатство множить наші потреби, але і дає можливості їх задовольняти.
Люк де Клап’є Вовенарг - Бідняк повніше насолоджується трояндою на своєму вікні, чим багатій своїми великими садами.
П’єр Буаст - Бізнес — безсмертний! Тому що процвітає навіть на цвинтарях.
Леонід С. Сухоруков
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сльозогінний газ — це фундамент, на якому тримається вся демократія.
Олександр ПЕРЛЮК - Судячи з кількості мільярдів, що були вкладені у наші виборчі кампанії, найдорожче, що у нас є, — це таки демократія!
Олександр ПЕРЛЮК - Така сильна вертикаль влади, а тримається на волосинці.
Олександр ПЕРЛЮК - Те, що людина — істота розумна, може підтвердити будь-який дурень.
- Тому прокурор і не виходить на «замовника», щоб «замовник» не вийшов на прокурора.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Бувай здоров, верше,
Мій зелений верше!
Вже нам так не буде,
Як перше,
Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ
"На верхах", 1905 - Вечірній час — чудовий час:
Рожевий світ на небі згас,
А таємничий сумерк ляг
На горах, борах і полях.
Василь Щурат
"Вечірній час", 1905 - Нехай обдурений я сном,
Нехай осміяний без жалю,
Нехай замість весни і раю
Осінній місяць за вікном,
Нехай! Але в душі моїй
Яка цвіла весна рожева!
Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ
"Нехай обдурений я сном...", 1906 - Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ
"І знов весна...",1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ
"Зоряне небо", 1907
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
