Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не сподівайся на запального друга, навіть якщо сам по собі він добра людина.
Абу-ль-Фарадж - Не сумуй, що люди не знають тебе, але сумуй, що ти не знаєш людей.
КОНФУЦІЙ - Небуття — ніщо, буття — мука.
Аполлоній Тіанський - Невігластво робить людей сміливими, а роздуми — нерішучими.
Фукідід - Невідоме лихо завжди вселяє більше страху.
Публій Сір
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині Димом.
- Одвага або мед п'є, або сльози ллє.
- Одверни, Боже, одну біду, поки до другої не дійду.
- Оддай і сало, аби за моє стало.
- Один Бог відає, чим пенсіонер обідає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лежить, як камінь на душі.
- Лежить, як пес на стерні.
- Лепече, як з гарячки.
- Лепече, як з дуба впав.
- Лепече, як порожня машина.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Біблійне правило «плодитися і розмножуватися» я в своїх компаніях сприймаю всерйоз.
Уоррен Баффетт - Як і я, більшість інших інвесторів Berkshire Hathaway вклали в компанію власні чималі гроші. Ми харчуємося стравами зі своєї кухні.
Уоррен Баффетт - Економіка і ринок — вони пов’язані між собою як чоловік і дружина. Начебто одне ціле, але кожен може діяти на свій розсуд.
Уоррен Баффетт - Якщо ви вирішили зайнятися інвестиціями, то песимізм — ось Вам головний друг, а ейфорія — найлютіший ворог.
Уоррен Баффетт - Я ви втратите гроші компанії, то я зможу Вас зрозуміти, але якщо завдасте шкоди репутації, то моя реакція буде нещадна.
Уоррен Баффетт
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Плати добру зарплату, і нормальні люди перестануть мріяти про краще життя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Поки ми скаржимось на життя, воно закінчується.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Поки одні товчуть воду в ступі, інші виходять сухими з води.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Політиками не народжуються, політиками вироджуються.
Олександр ПЕРЛЮК - Політичним кухарям безробіття не загрожує.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- На кичерах сивасті трави,
черлений камінь у ріці.
Смолиста ніч і день смуглявий,
немов циганка на лиці.
Розсміяні палкі потоки,
немов коханці до дівчат,
злітають до долин глибоких,
що в сивій мряці тихо сплять,
і куриться із квітів запах,
немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про співучі двері", 1934 - Листар носив листи зелені,
листи шуміли. Ех, весна!
Плету пісні на веретені
про молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про ключі від кохання", 1934 - Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Автопортрет", 1934 - Спливає ранок. Милостивий Бог
Підніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський
"Ясніє день...", 1942 - Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
