Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Муж жені закон.
- Поки пліші, поти книші.
- Поки діда, поти й хліба.
- Поздоров Боже, мого старого та й мене біля нього: сам рано встає — мене не будить до кужеля льонного.
- Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Весела, як ясочка.
- Веселий, як весняне сонце.
- Веселий, як горобець.
- Веселий, як сонячний день.
- Веселий, як цуцик на прив'язі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Численність законів у державі є те саме, що велика кількість лікарів: ознака хвороби і безсилля.
Вольтер - Чужий західноєвропейський розум покликаний був нами, щоб навчити нас жити своїм розумом, але ми спробували замінити ним свій розум.
Василь Ключевський - Що добре в демократії, так це те, що вона дає кожному виборцю шанс зробити дурість.
Арт Спендер - Щоб любити людей, треба від них мало очікувати.
Гельвецій - Я абсолютно впевнений: сильна держава зацікавлена в людях заможних. І тому ключове рішення для всієї нашої економічної політики в тому, щоб чесно працювати було вигідніше, ніж красти.
Володимир Путін
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ці обличчя, що у новій владі, я вже десь бачив!
Олександр ПЕРЛЮК - Цікава бесіда перетворює годину на хвилину.
- Ціни ростуть навіть тоді, коли вже нічого не росте.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Часом тобi простягають руку, щоб ти швидше простяг ноги.
Ростислав ДОЦЕНКО - Часом тому, хто бере від життя все, не вистачає ордера на арешт.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Осії. Глава XIV (Подражаніє)", 1859 - І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І Архімед, і Галілей...", 1860 - Дніпро, Україну згадаєм,
Веселі селища в гаях,
Могили-гори на степах —
І веселенько заспіваєм...
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Чи, не покинуть нам, небого...", 1861 - Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шановна і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи з хутора", 1861 - Святе слово — рідна мати;
Єсть іще святиня Вища,
Богові мийліша -
Рідная Вкраїна.
Пантелеймон КУЛІШ
"Святиня", 1861
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
