Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- О глибина премудрої благоти, що сотворила потрiбне неважким, а важке непотрiбним.
Григорій СКОВОРОДА - Одна слава – тiнь, другу приймають божi дiти в Авраамовiй пристанi. Суєтна слава, потяг до набуткiв, отруйна пристрасть – це i в пекельнi лихоманки i дочки– хидницi на опалення нечестивого серця. Але iстинна слава, шукання iстинного набутку, свята пристрасть – це нареченi високого духу, якi осолоджують у своїх обiймах чисту душу.
Григорій СКОВОРОДА - Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самi лише гаманцi, мiки, валiзи, – це верблюд, що любить пити каламутну воду i який за в'юками не може пролiзти через тiснi дверi в країну вiчностi.
Григорій СКОВОРОДА - Зрозумiй одне тiлъки яблучне зерно, i досить тобi. Коли в нiм сховалося дерево з коренем, гiлками, листям та плодами, то можна в ньому вiднайти незчисленнi мiльйони садiв, осмiлюся сказати, i незчисленнi світи.
Григорій СКОВОРОДА - Лiлея не знає фабрик – вона i без них красна.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Риба та зайці приведуть у старці.
- Хто в псах кохається, сам їм рівняється.
- Прощай ряба кобило!
- Через тебе зі світа йду!
- Що за чорт стріляє!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Пішов, як за море по зілля.
- Пішов, як рак по дріжджі.
- Пішов, як у воду впав.
- Пішов, як у дим.
- Плаває, як вареник у маслі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Закохана жінка швидше за все простить велику нескромність, ніж маленьку невірність.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Заміжжя — перехід з 8-годинного робочого дня на 24-годинний.
NN - Заміжжя — це ціна, що платиш за те, що в тебе є гормони.
NN - Заміжня жінка — жінка у якої блискуче майбутнє.
Амброз БІРС - Коли жінка не знає, чого вона хоче, — вона хоче не тебе.
Аркадій ДАВИДОВИЧ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Неконституційна Конституція.
Олександр ПЕРЛЮК - Некролог — нарис про позитивного героя.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Нелегко йти за тими, хто у тебе на шиї.
Флоріан БОДНАР - Нема коштів, та якби й з'явилися, то їх все одно вже не було б.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема нічого гірше, Як буть живим і вмерти за життя!
Павло Грабовський
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В неділю рано зілля копала.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА Назва повісті, 1909 - Як спалахне серце кволе
Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. Григорій ЧУПРИНКА "Перемога", 1911 - Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься, Відбивши на холодних рельсах Огні ночей і дотики світань! Микола БАЖАН "Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу... Микола БАЖАН "Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь, і туги напиваюсь досхочу. Михайло ДРАЙ-ХМАРА "І знов обвугленими сірниками...", 1937
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Бодай вас Бог любив, а мене – молодиці!
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|