Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ - Він спитав Круса, яким чином здобув царство.
Коли ж той відповів: "Ворогам мстився, а друзів дарами звеселяв", – так сказав: "Ліпше б учинив, якби ворогів схилив до дружби".
Сократ - Коли хтось пожалівся на нього, бо з лукавими людьми живе, він сказав: "Лікарі посеред болящих ходять, а самі здорові".
Ромул - Коли спитали його: "Де скарб ховаєш?" – простягнув руку, показав на військо й мовив: "У цих!".
Олександр
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.
- Хто чужим волом оре, той криві борозни тягне.
- Хто чужій біді радіє, той біду для себе сіє.
- Хто чужого не жаліє, той і свого не має.
- Хто шага не береже, той не варт і копійки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сам, як билина в полі.
- Сам-один, як палець.
- Сварливий, як баба.
- Свистить, мов куля.
- Свистить, як соловейко.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я можу шкодувати про минуле, непокоїтися з приводу майбутнього, але тільки в сьогоденні я можу діяти. Ця здатність діяти є одним з основних компонентів психічного здоров’я.
Абрахам Маслоу - Я не божевільний, я — дерзновенний.
Дон Кіхот - Я не вірю у колективну мудрість неосвічених індивідуумів.
Тамас Карлейль - Я не впевнений, що існую насправді. Я — це всі письменники, яких я читав, всі люди, яких я зустрічав, всі жінки, яких я любив і всі міста, у яких я був.
Борхес - Я не думаю, що ви коли-небудь зрозумієте суть речей. Мені здається, що розуміння — це постійний процес.
Шеннон Лето
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Україна починається з тебе.
В’ячеслав Чорновіл - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола Куліш - Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.
Олександр Довженко - Усюди й зaвсiгди yживaй yкpaїнськoї мoви. Xaй нi дpyжинa твoя, нi дiти твoї не поганять твoєї гoспoди мовою чужинців — гнобителів.
Микола Міхновський - Утіха й веселість печаль завжди родять.
Мелетій Смотрицький
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Полум'ям вічним на жах всім нащадкам
Дантове пекло палає;
пекло страшніше горить в нашім краю,-
чом же в нас Данта немає?
Леся УКРАЇНКА
"Де тії струни, де голос потужний...", 1902 - Співці, не вгадуйте, ви, вчені, не шукайте,
хто був той цар і як йому наймення:
з його могили утворила доля народу
пам'ятник — хай згине цар!
Леся УКРАЇНКА
"Напис в руїні", 1904 - Ми не іконописці, а історики. Ставимо не іконостас, а галерею типових представників нашого громадського руху, в плоті і крові, в сильних і слабих формах їх діяльності.
Михайло Грушевський
"Костомаров і новітня Україна", 1910 - Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
