Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- І прийшли до Нього учні і дивувались, що Він розмовляє з жінкою.
Євангеліє - Ліпше жити у пустелі з левом і гадюкою, ніж жити з жоною лукавою і язикатою.
Євангеліє - Сором сам себе, тоді іншим не будеш осоромлений.
Теофраст - Вінець виховання – якщо сам соромиться, як і верх невігластва – інших не соромитись.
Теофраст - Не свари чоловіка старого, бо від нас він постарів.
Теофраст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Москаль ликом в'язаний, у ликах ходить та й усіх у ликах водить"; "Не випадає москаля дядьком звати. (Пирятин).
- Москаль ликом чваниться, й кожному під ніс з ним пхається.
- Москаль не свій брат — не помилує. (Дубно).
- Москаль світ пройде, та назад не вернеться. (Чернігів).
- Москаль, як ворона, та хитріший за чорта. (Харківщина).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Як по шиї пиляє.
- Як п'явка впився.
- Як руками одняло.
- Як сонце грає.
- Як у батька за пазухою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Нещаслива любов перетворює не раз людську вдачу до дна.
Ольга Кобилянська
"Valse melancholique", 1898 - Дівчино-серденько! Ти, мов рожевий цвіт
Напрочуд кожному пишаєшся красою.
Хто раз тебе уздрить, забуде цілий світ
І мимохіть услід полине за тобою.
Та знай: краса твоя непевна, як туман
Минуть літа – і що ж? Погаснуть очі-зор:
Змарніє личенько, зігнеться пишний стан
І зникне навіть тінь краси…
Memento mori!
Микола Вороний
"Memento mori", 1899 - Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан Лепкий
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її –
Знов молодість не буде!
Олександр Олесь
"Чари ночі", 1904 - І вся краса життя й землі.
Олександр Олесь
"Вона ішла… але здавалося мені…", 1905
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли державою правлять кухарки, може заваритися будь-яка каша.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Коли є цар в голові, то і президента вибрати не важко.
Володимир ШАМША - Коли їдять твоє сало, тебе або шанують, або завойовують.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Коли їси очима, маєш ту перевагу, що на ціни можна й не звертати уваги.
Валентин ЧЕМЕРИC - Коли кайданiв не уникнути, їм приписують здатнiсть дзвонити.
Богдан ЧЕПУРКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Пісне, моя ти підстрелена пташко,
Мусиш замовкнуть і ти.
Годі ридати і плакати тяжко,
Час нам зо сцени зійти.
Іван ФРАНКО
"Пісне, моя ти підстрелена пташко...", 1896 - Рідна мова на чужині
Ще милішою стає.
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Рідний край", 1898 - Лише ми одні піддержуємо красу в житті, ми, артисти, вибрана горстка суспільності...
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Поезіє! сопутнице моя!
Ти — теплий, животворний промінь сонця,
Ти — тихий місяць, що в тюрмі сія
З закуреного темного віконця.
Агатангел Кримський
"Поезіє! сопутнице моя!", 1898-1901 - Несказане, невимовне
Кобза промовляє
І святими почуттями
Серце надихає.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
