Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
Григорій СКОВОРОДА - Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
Григорій СКОВОРОДА - Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Диво у решеті: багацько дірок, а нікуди вилізти.
- Або пан, або пропав!
- Аж на небі чути, як мухи кашляють.
- Баба з воза — кобилі легше!
- Бери свої цяцьки, давай мої ляльки — і будемо в рощоті!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Витріщив очі, як баран на нові ворота.
- Витріщив очі, як жаба.
- Витріщив очі, як зарізаний баран.
- Витріщив очі, як сова.
- Витріщив очі, як теля на нові ворота.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Надія — дурне почуття.
Макс Фрай - Найбільше непорозуміння — це вдаватися в мораль, коли справа стосується історичних фактів.
Дені Дідро - Найвищий дар не в умінні діяти, а в умінні керувати. Тільки таким чином індивідуум зростає над собою і стає рушійним центром світу.
Освальд Шпенглер, «Роздуми» - Найкращий порядок речей — той, при якому мені призначено бути, і до біса кращий із світів, якщо мене в ньому немає.
Дені Дідро - Не варто все життя працювати в одному місці для того, щоб перед виходом на пенсію вас нагородили золотим годинником.
Харві Маккей
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Семеро одного не чекають, коли у них лише одна пляшка.
Віктор КОНЯХІН - Серед анекдотів про наших зверхників виживає той, що сальніший.
Флоріан БОДНАР - Серед жінок трапляються й хороші дружини, але здебільшого в когось.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Сидить у печінках уже третій термін.
Віктор КОНЯХІН - Сила є — треба багато розуму, щоб не перевернути землю.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Любов к отчизні де героїть,
Там сила вража не устоїть, Там грудь сильніша од гармат. - Горе ж тому кораблеві,
Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Левко БОРОВИКОВСЬКИЙ "Журба", 1830 - Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України! Чи там раду радять, як на турка стати, Не чуємо на чужині. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гамалія", 1842 - Світе тихий, краю милий,
Моя Україно! За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Тарас ШЕВЧЕНКО "Розрита могила", 1843 - ...заснула Вкраїна,
Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїла І в дупло холодне гадюк напустила, А дітям надію в степу оддала. Тарас ШЕВЧЕНКО "Чигирине, Чигирине...", 1844
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|