Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як добре і як красно, коли житимуть брати разом!
«Повість минулих літ» - Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Чия воля, того й сила.
- Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
- Чи рада, чи не рада, — гайда громада.
- Скрипи, а йди.
- Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Поглядає, як собака в ярмарку.
- Поглядає, як стрілець на орлицю.
- Погуляв, як собака на мотузку.
- Подавився, як сто карбованців дав.
- Подивився, наче кислицю з'їв.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якби змій спокушав Єву мовою нинішніх журналістів, ми й досі б жили в раю.
Г. А. Шерринг. - Якби кожен міг написати хоч одну добру книгу, письменників стало б менше.
Данило Рудий. - Якби Лев Толстой жив у комунальній квартирі, він став би Салтиковим-Щедріним.
М. Крутик. - Якби мені довелося прожити своє життя ще раз, я б зробила ті самі помилки, але тільки швидше.
Таллула Бенхед. - Якби ми не мали вад, нам було б не так приємно зауважувати їх в інших людей.
Франсуа де Лярошфуко.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прозора влада цікавих не любить.
Володимир ШАМША - Пташине молоко найчастіше дістається безкрилим.
Юрій РИБНИКОВ - Реклама — офіційно дозволена брехня.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Різниця між великим містом і маленьким полягає в тому, що у великому можна більше побачити, а в маленькому — почути.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Розперезалися злочинці, а паски затягують зубожілі.
Леонід ЗАБАРА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Повіє вітер з Понту. Скитський степ
Обудиться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знову проросте, І побіжать зелені хвилі. Євген МАЛАНЮК "Думи мої, думи", 1931 - Іде по європах мара Достоєвського
І шкрябає пальцем в двоїсті серця. Микола БАЖАН "Смерть Гамлета", 1932 - Не той тепер Миргород,
Хорол-річка не та. Павло ТИЧИНА "Пісня трактористки", 1933
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|