Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Бути закоханим — значить бути у сказі при здоровому глузді.
ОВІДІЙ - Бути краще одному, ніж разом з ким попало.
Омар Хайям - Буття є рух, або пов'язане з рухом. Плутарх
- В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим.
КОНФУЦІЙ - Важко у великих справах відразу всім догодити.
Солоній
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не тому плачу, що мама вмерла, а що нога змерзла.
- Не тоді мені неділя, як сорочка біла, а тоді, коли мала час узяти.
- Через то і хліб не родить, що свиня у плахті ходить.
- Не дивно пиво: дивнійші люди, що його пють.
– Пиво не диво: диво добрі люди.
- Не пиво диво, — дивнійший сік, що раз урік.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хлопець слабкий, як дубок.
- Хлопець червоний, як кров.
- Хлопець, наче куль.
- Хлопець, як дуб.
- Хлопець, як козак.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Зелененький барвіночку, стелися низенько, –
А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.
Зелененький барвіночку, стелися ще нижче, –
А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.
Народна пісня - Ой не ходи, багачику, горою за мною, –
Бо ти багач, а я бідна – не пара з тобою.
Танкова пісня - Вертай коня, козаченьку, –
Вже не знайдеш домівоньку. –
Ні домівки, ні родини,
Ані вірної дружини.
Історична пісня - Енея так вона любила, –
Що аж сама себе спалила, –
Послала душу к чорту в ад.
Іван Котляревський
"Енеїда", 1798 - Лучче умерти, як з немилим жити.
Іван Котляревський
"Наталка Полтавка", 1813
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Опущена голова — запрошення сісти на шию.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Освіта народу залежить від того, як він засвоїв уроки історії.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Основний принцип соцiалiзму: вiд кожного по здiбностях — кожному по мордi.
Богдан ЧЕПУРКО - Останньою була надія на таблицю множення — невже й вона не вціліє з приходом нового диктатора?
Валентин ЧЕМЕРИC - Отримав струс головного мозку, зіткнувшись із життєвими проблемами.
Юрій БЕРЕЗА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мужича правда єсть колюча,
А панська на всі боки гнуча...
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - Там буде жить та поживати,
Покіль не буде цілувати
Ноги чиєїсь постола.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798 - З ледачим все біда: хоч верть-круть, хоч круть-верть,
Він найде все тобі хоч в черепочку смерть.
Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
"Пан та Собака", 1818 - Всякий, хто вище, то нижчого гне;
Дужий безсильного давить і жме.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Ой ви, письменнії! Вгору деретеся, а під носом нічого не бачите!
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
