Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Усе надмірне капосне.
Климент - Привчай тіло до важкого життя: хто малого потребує, велике найде.
Плутарх - Коли його спитали, кого вважати найбагатшим з усіх, сказав: "Хто малим задовольняється".
Сократ - Перше молись за спільне спасіння, а згодом за своє.
Сократ - Якби дослухався Бог молитов усіх людей і сотворив би відповідно молінню їх, то ввесь рід людський загинув би, бо багато зла одне одному вимолюють.
Епікур
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не пив Полтавської води.
- Греки-Македони, пацюки солоні.
- У Попівці хліб по копійці, а в Перекопі хліб по копі.
- У Попівці люди по копійці, а в Конотопі — по копі.
- Сосниця роскошниця: є де сісти та нічого їсти.
— Сосниця роскошниця великі вжитки: хто прийде в жупані, так піде без свитки.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У газеті, як у декреті.
- У голові, як у млині.
- У гурті робити, як з гори бігти.
- У мене стільки грошей, як у жаби пір'я.
- У мене стільки грошей, як у цигана свиней.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я — як емансипований циган із золотими зубами, що пише про злодійкуватість своєї нації.
Віктор Єрофєєв. - Язик голову береже.
Бальтасар Ґрасіан. - Язик до інфаркту доведе.
Борис Крутієр. - Як би ми не старалися, а мухи влітку будуть.
Ральф Емерсон. - Як блохи, передаються думки від людини до людини, але не всіх кусають.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вакх (і гроші), всяк це знає, вдачу мудрих теж міняє.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Мене облудні лаври вельми устрашають.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Безліч шляхів є для смерті – на світ ми одним лиш приходим,
Безліч хвороб у людей, та порятунок один.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Зміну ходи мимоволі викликає зміна долі.
Митрофан ДОВГОЛЕВСЬКИЙ - Хто у цім світі живе, як же буть чистим йому?
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли не видно ясних доріг і сонячних плаїв, безсумнівною дорогою є найважча — дорога шляхетна.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Від свого відстали і до чужого не пристали, ні ґави, ні ворони, раз вони зневажили своє, то як вони можуть поважати чуже?
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмокчу є і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Первісний ключ — в людині. А людину сковують умови. Але умови для себе, зрештою, витворює вона сама — на свій зріст. Мусимо рости і духовним зростанням, моральним авторитетом здобувати престиж і відстоювати своє місце під сонцем.
Євген СВЕРСТЮК
"Собор у риштованні", 1970 - Визволь, Боже, бідного невольника
На свято-руський берег,
На край веселий,
Між народ хрещений!..
"Плач невольника" (дума) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
