Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА - ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Любов, як роса: не відрізняє меду від полину.
Литов. - Любов, як хвороба, — що старіша, то сильніша.
Іспан. - Любов'ю ділися з жінкою, а таємницею — з матір'ю.
Ірланд. - Людина викопує золото, золото закопує людину.
Євр. - Людина живе вчинками, а не роками.
Англ.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Тісняться, неначе хліб у печі.
- Товста, як бодня.
- Товста, як гора.
- Товстенький, як пеньок.
- Товстий, як бичок.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація.
Юліан Дзерович - Мова, позбувшись ідеального, перестає бути творцем матеріального.
Ніна Велехова - Мовчання не завжди доводить наявність розуму, проте доводить відсутність дурості.
П’єр БУАСТ - Мода — це керована епідемія.
Джордж Бернард ШОУ - Можна весь час дурити деяких, можна деякий час дурити усіх, але неможливо весь час дурити всіх.
Аврам Лінкольн
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хвала тобі, хто виступає
У бій з брехнею без брехні. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Чи може бути Бог, коли диявол
Смиренні душі легко так вербує? Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Усі вмирають, та не всі
По смерті вічністю живуть. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Краще в пеклі вікувати,
Ніж дати зайдам панувати. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921) - Вмерти хто боїться дуже,
Попадає в небуття. Степан ГОРЛАЧ (Письменник, український еміграційний діяч (Канада); р. н. 1921)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- У вічну славу Батька і Сина
Й Духа Святого Голуба... Ой зацвіла біла калина Біля Синього Жолоба... Лавро Миронюк "У вічну славу...", 1920 - Як купала мене мати
у любистку, Трусив зорі Див із лану у колиску. Тодось ОСЬМАЧКА "Казка", 1925 - Тож п'яній і п'яній, княгине, —
Поки сонце ще ходе рано, Поки небо твоє ще синє, Веселись, моя ладо! Олекса Стефанович "Осіннє", 1929 - Вечір горить синім полум'ям,
холодним, німим, присипляючим: хімічна реакція одного дня, оксидація життєвого прагнення. Юрій Тарнавський "Думки про мою смерть", 1956 - Час цідить пісок з долоні в долоню,
І смерть, може, стукнула легко об шибу Гілкою чорних акацій. Віра Вовк "Чорні акації", 1961
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались! - Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90. Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними. - Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|