Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп. - Однаково боязливі і той, хто не хоче вмирати, коли треба, і той, хто хоче померти, коли немає в цьому потреби.
Флавій - Одним з покарань за пасивність в політиці є те, що в кінці всяка сволота приходить до влади.
Платон. - Осла і в левовій шкірі за криком впізнаєш.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Щоб братися за розум, треба його спочатку мати.
- Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
- Краще з розумним у біді, ніж з дурним у добрі.
- Дурному не нудно й самому: сидить та регоче.
- Гляне — молоко кисне.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і спекотно.
- Аби болото, а жаби будуть.
- Аби болото, а чорти знайдуться.
- А весняночка вам каже, щоб кидали сани, брали віз - і їхали по рогіз.
- Аж шпари зайшли - такий мороз.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У кожній людині рівно стільки марнославства, скільки їй бракує розуму.
Олександр Поп - У кожної людини — три характери: той, котрий йому приписують, той, котрий він сам собі приписує, і, нарешті, той, котрий є в дійсності.
Віктор ГЮҐОУ кожної людини під капелюхом свій театр. - У кожної людини три характери: той, що їй приписують; той, що вона сама собі приписує; і, нарешті, той, який є насправді.
Віктор ГЮҐО - У народів освідчених бунтують лише ті, кому нічого втрачати.
Алексіс Токвіль - У нас більше сили, ніж волі, і ми часто лише для того, щоб випзавдати себе у власних очах, знаходимо багато що неможливим для себе.
ФРАНСУА ДЕ ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всі жінки святі — після повернення їх чоловіків з відрядження.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі люди — брати, поки серед них не з’явиться старший брат.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі люди — грішники, чого не скажеш про грішниць.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі ми відповідальні за наших відповідальних працівників.
Олександр ПЕРЛЮК - Всі наші долини, ріки, гори - це одна велика боргова яма.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ти криниця туги,
Що в безмежний простір
До добра і краси
Підіймає мій зір.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Атогого", 1902 - Співають, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Олександр ОЛЕСЬ
"Чари ночі", 1904 - Вона пройшла і зникла десь у сизій млі...
І ніби з нею все пройшло навіки:
Весна, бажання і утіхи,
І вся краса життя й землі.
Олександр ОЛЕСЬ
"Вона ішла... але здавалося мені...", 1905 - Про душу не мов мені, мила,
Подай коралеві уста,
Рам'ям обвинись щосила,
Красуне, сміхуне пуста.
Я в душу красуні не вірю,
Я вірю в красуні уста!
Василь ЩУРАТ
"Про душу не мов мені, мила..." - Одну, та щиро любити, двох не голубити.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
