Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сміливим допомагає доля.
Теренцій Публій - Солодкий сон у трударя, хоч мало він з’їв, хоч багато; багатий же, перенаситившись їжею, не може заснути.
Екклесіаст - Справа розумних — передбачати лихо, поки воно не прийшло, справа хоробрих — впоратися з лихом, якщо воно прийшло.
Піттак - Справжній спосіб помститися ворогові — це не бути на нього схожим.
Марк АВРЕЛІЙ - Спробуй, можливо, тобі вдасться прожити, як людині, яка задоволена своєю долею, яка збагатила внутрішній світ любов’ю і добрими справами.
Марк АВРЕЛІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не для нашого коня ця пашня.
- Казала кума — дам пшона, а в неї самої нема.
- Не все те правда, що на весіллі плещуть.
- Якби утроба їсти не просила, то голова б у золоті ходила.
- Лева не загнуздаєш і за гриву не вдержишся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Будьмо здорові, як бурі корови, а я буду пить, як черкаський бик.
- Будьте здорові, як сиві корови, а наш бик і так звик.
- Будьте спокійні, як порося в мішку.
- Було так співати, як кашу з медом їсти.
- Бурчить, як свекор.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Заздрість мучить і сама мучиться.
Овідій - Із усіх пристрастей заздрість найогидніша.
Під прапором заздрості прямують ненависть, зрадництво й інтриги. - Заздрість – це жаль про чуже благо.
Плутарх - Cвіт тісний: в решті-решт ми усі зустрінемося в ліжку.
Бріджіт Бардо - Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-свому.
Лев ТОЛСТОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема такого злочину, розслідування якого не можна було б розтягнути на десятиліття.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема такої мрії, яку не можна було б зробити нездійсненою.
Олександр ПЕРЛЮК - Нема точнішого прогнозу, аніж: "поживемо — побачимо".
Олександр ПЕРЛЮК - Нема щастя на землі, але є щасливці, які цього не знають.
Олександр ПЕРЛЮК - Неправда, що все купується, своїм людям усе роздається за «так».
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху,
Простувать в ході духові шлях
І вмирати на шляху.
Іван ФРАНКО
"Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Чути: кру! кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру.
Богдан ЛЕПКИЙ
"Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя.
Умиратиму — життя буде мерти,
не маятиме стяг.
Михайло Семенко
"Патагонія", 1917
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
