Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Лід на те й родиться, аби танути.
Григорій СКОВОРОДА - Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
Григорій СКОВОРОДА - Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
Григорій СКОВОРОДА - Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.
Григорій СКОВОРОДА - Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Так ти хочеш, як дід сороківки.
- Лихо нападе Литвинка, як не дзявкне.
— Кортить Литвинка; поки не дзявкне.
- Кортить Маринку, що не була на ринку.
- Не спиться вовкові під селом.
- Противна, як старцеві гривня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- У доярів державної корівки - свої молочні кухні.
Леонід ЗАБАРА. - Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. - Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Завдання письменника — змусити людей усвідомити те, що вони вже й так знають.
Берроуз - Завдання полягає не стільки в тому, щоб побачити те, що ніхто ще не бачив — швидше в тому, щоб думати те, що ще ніхто не думав, про те, що бачать всі.
Ервін Шредінгер - Завжди обирайте найскладніший шлях — ви не зустрінете на ньому конкурентів.
Шарль де Голль - Завтра ніколи не настає; триває вічне сьогодні.
Грігорій Ландау - Загадок не існує. Якщо взагалі про щось можна запитати, значить, можна і відповісти.
Людвіг Вітгенштайн
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- За боржниками ганяються не задля спортивного інтересу.
Юрій РИБНИКОВ - і крізь тюремні грати крилаті думки прилітають до людей.
Юрій РИБНИКОВ - Хто ловить рибку в каламутній воді, той купається у шампанському.
Юрій РИБНИКОВ - Поспішність шкодить прокурору в звинуваченні, ад¬вокату — в захисті.
Юрій РИБНИКОВ - Процес пішов — і зачепив за собою масу кримінальних процесів.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Не розглядівши, кажуть, броду,
Не лізь прожогом перший в воду.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Я в правді твердий так, як дуб.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Щодень було у них похмілля;
Пилась горілка, як вода,
Щодень банкети, мов весілля,
Всі п'яні, хоч посуньсь куда.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798 - Но зло, назначене судьбою,
Слідитиме скрізь за тобою,
Не утечеш за сто морей.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда". 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
