Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гнівливий проповідує смерть, а муж мудрий відмолить його.
Демонакс - Соромливість краще, ніж лють, помагає людині.
Еврипід - Карай судом, а не гнівом.
Демонакс - Мудрість прихована і скарб незримий – яка від обох користь?
Сирах - Той мудрий муж, що мовчазний, Бога шанує, відає, задля чого мовчить.
Секост
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Редька каже: “Добра редька з медом!”. А мед каже: “Я добрий і без тебе”.
- Риба з голови гниє.
- Рибина шукає, де глибше, а людина, де краще.
- Ризик – благородне діло: хто не ризикував, той у тюрмі не сидів.
- Ріже без ножа.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Чорний, як галка.
- Чорний, як земля.
- Чорний, як каглянка.
- Чорний, як мара.
- Чорний, як негр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мотивацiя до роботи – частина мотивацiї до життя.
Еєро Воутiлайнен - Мудрiсть вказує спосiб досягнення найкращих цiлей найкращими засобами.
Хатченсон - Мудра людина завжди на боці тих, хто нападає на неї: вона найбільше зацікавлена у виявленні своїх слабкостей. Мудра людина мужніє, але не старіє.
Віктор ГЮҐО - Мудрий цінує всіх, бо в кожному помічає добре.
Бальтасар ҐРАСІАН - Мудрий щасливий, задовільняючись малим, а дурневі всього замало; ось чому майже всі люди нещасливі.
Франсуа де ЛЯРОШФУКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Реклама алкоголю — двигун внутрішнього згоряння нації.
Олександр ПЕРЛЮК - Реклама алкоголю — двигун торгівлі, злочинності, підриву здоров’я та розпаду сімей.
Олександр ПЕРЛЮК - Риба псується з голови, суспільство — від безголів’я.
Олександр ПЕРЛЮК - Ринкова економіка у нас є, а от нормальної економіки, вважай, уже нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Роздерибанили країну — можна й Вітчизні послужити! Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Людина єсьм... Де взять такої вдачі,
Щоб примхи всі украй перемогти?
Нікчемних мрій ті пориви гарячі...
Як їх забуть? Куди від них втекти?
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Людина єсьм...", 1894 - Книги — морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Іван ФРАНКО
"Строфи", 1895 - Тепер, куди не глянь, усюди слов'янин
На себе самохіть кладе кайдани,
І кажуть всі: варт віл свого ярма,
Дивіться, як покірно тягне рало!
Ні, ймення слов'янина недарма
Синонімом раба між людьми стало!
Леся УКРАЇНКА
"Slavus-sclavus", 1895 - Ненавиджу красу, і силу,
І світло, й пісню, і життя,
Ненавиджу любов, чуття, —
Одно люблю лиш — забуття,
Спокій, безпам'ятну могилу.
Іван ФРАНКО
"В алеї нічкою літною...", 1896 - В моїх очах чоловік щось дійсно божеське, хоч — як ви раз казали — він має своє коріння в землі. Він може розвинутися в прегарний цвіт, але до того треба волі, треба борби і відречення.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Царівна", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
