Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Красива дружина — загальне надбання, некрасива — покарання для чоловіка.
Антисфен з Афін - Краще з розумом бути нещасливим, ніж без розуму — щасливим.
ЕПІКУР - Краще запалити одну маленьку свічку, ніж клясти темряву.
КОНФУЦІЙ - Краще не боятися, лежачи на соломі, ніж тривожитися на золотому ложі.
ЕПІКУР - Кращий правитель той, про якого народ лише знає, що він існує.
Лао-ЦЗИ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ані лялечки не видно.
- Хоч запали!
— ... то не лусне (або: так не трісне).
- Хоч пиши, хоч лиши.
- Ні тріски, ні пилинки. Нема і на сміх!
- Бог милував. Який нечистий!
— Який біс (або:чорт).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Швидка, як муха в окропі.
- Швидка, як стріла.
- Швидкий, як ведмідь за перепелицями.
- Швидкий, як віл у плузі.
- Швидкий, як вітер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ти досяг вершини, у тебе є відмовка — далі йти нікуди.
Станіслав Єжи Лєц - Комерція — дитя фортуни, непостійна й оманливе, як мати.
Семюел Джонсон - Комерція — це гроші інших людей.
Дельфіна Жирарден - Комерція повинна бути такий же, як релігія і наука: не випробувати ні любові, ні ненависті.
С. Батлер - Комерція? Це дуже просто. Це гроші інших людей.
Олександр Дюма-син
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Овець стрижуть за будь-якої форми власності.
Володимир ШАМША - Однією із суттєвих особливостей «споживчого кошика» є те, що його вміст визначають ситі, а не голодні.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Олігархічне народовладдя.
Олександр ПЕРЛЮК - Оскільки ми завше потрапляємо туди, куди не треба, то, може, є резон завше йти не туди, куди треба?!
Олександр ПЕРЛЮК - Основне питання нашого політикуму — бути чи не бути при владі?
Сергій КОЛОМІЄЦЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
