Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманність здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємось, вони - узда для тіла і душі. Мудрість – велика.
«Повість минулих літ» - Коли старанно пошукаєш у книгах мудрості, то матимеш велику користь для душі. Бо той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує, або зі святими мужами.
«Повість минулих літ» - Якщо будете жити в любові між собою, і Бог буде з вами, і підгорне від вас ворогів ваших, і будете мирно жити. Та коли в ненависті будете жити, в сварках і міжусобицях, то самі загинете, і землю батьків, і дідів своїх погубите, яку здобули трудом великим.
«Повість минулих літ» - Все в любові відбувається. Заради любові й гріхи розсипаються.
«Повість минулих літ» - Согрішили – і покарані, як согрішили – так і страждаємо.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Не тепер, так в четвер.
- Дайте мені попасти на стежку.
- Спромігся дід на обід, а баба на кісіль.
- Спромігся, як убогий на кісіль.
- Довелось червяку, на віку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Упертий, як свиня.
- Упертий, як цап.
- Урожай, як золото.
- Ускочив, як жаба у жар.
- Усміхається, як дитина.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Людина – іграшка бога. Цьому й треба слідувати. Треба жити граючи.
Платон - Людина – комплекс компромісів бажань.
Валерій Афонченко - Людина – найбільш живуча істота у світі. Вона не тільки швидко звикає до будь–якої отрути, але й зберігає цю звичку до кінця життя.
Стас Янковський - Людина – побічний продукт кохання.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Людина – політична тварина.
АРИСТОТЕЛЬ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Кепський смак породжує кепський вибір.
Андрій КОВАЛЬ - Боги карають людей тим, що виконують їхні нерозумні бажання.
Андрій КОВАЛЬ - Істина, яка не шокує, – не істина.
Андрій КОВАЛЬ - Однодумці бажані, опоненти – необхідні.
Андрій КОВАЛЬ - Хоробрий б’ється до смерті, мужній – до перемоги.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати, Щоб самим не впасти в них! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку Дожидать на себе грому! Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти? Володимир САМІЙЛЕНКО "Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО Назва драми, 1893 - Порадьмося вічем, як правда, свободним,
Руїнні гріхи з себе змиймо, І духом незлобним, умом благородним Культурі спасенній служімо. Пантелеймон КУЛІШ "Заспів", 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ - Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з'їсти. Але куріпка стала його благати: "Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок".
І відповів їй мисливець: "Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем'я!" Давайте ж вип'ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги. - Ми говоримо про все хороше, чисте, свiтле. Я пропоную тост за все чорне.
- Давайте вип’ємо за те, щоб в іменинниці був чоловік у чорному костюмi, з чорним дипломатом, щоб їздила вона на чорнiй «Bолзі» вiдпочивати до Чорного моря, і щоб їла чорну ікру і пила чорну каву!
- Океан, шторм...Тоне корабель. Всі гинуть.
Вхопившись за колоду, рятуються капітан і боцман. Змерзли вони в холоднiй воді. Боцман каже капiтановi: – Слухай, капiтане, давай вип’ємо. Дiстав пляшку, і в цей момент акула вiдкусила йому ногу. Вiн пiднімає пляшку і каже: – Капiтане, давай вип’ємо зараз за тих, кому ще гiрше, нiж нам! То ж давайте друзі, вип’ємо за тих, кому зараз тяжко!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|