Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Любов до батьківщини співпадає з любов'ю до всього світу.
К. Гельвецій. - Люди, осипанi дарами щастя, схожi на перевантаженi кораблi, яким бiльше iнших загрожує небезпека потонути.
Iоанн Златоуст - Людина без Батьківщини — все одно, що людина без матері.
Мансісідор. - Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою.
Сааді - Людина за своєю природою – істота суспільна.
Арістотель.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- З трутнем життя не буде.
- Здоров’я – мед, болячки, як будячки.
- Іди, Векло, будемо мед їсти, як бджоли нанесуть.
- Їж та оглядайся, бо мед на живіт вилізе.
- Йому дай меду та ще й води запити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сидить, як чорт у болоті.
- Сизий, як голуб.
- Сили, як у бика.
- Сили, як у ведмедя.
- Сильний, як віл.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Без хронології немає історії, як без історії немає істинної науки.
Алєксандр Фєрсман - Безвихідь становища найчастіше полягає не у відсутності виходу з нього, а в нездатності його знайти.
Севрус - Безглуздо погоджуватися з думкою натовпу, неначе кількість мудрих повинна перевершувати, або дорівнювати, або хоч би наближатися до нескінченного числа дурнів...
Джордано БРУНО - Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня.
СЕНЕКА - Бездарні політики завжди норовлять змити свою ганьбу чужою кров'ю.
Е. Севрус
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли жінка втрачає голову, вона в неї, як правило, не болить... .
Валентина БУГРІЙ - Коли мовчать закони, говорить натовп.
Володимир КЛЕПАЦЬКИЙ - Коли у жінки є лише два виходи, вона обирає третій... .
Валентина БУГРІЙ - Коли чуємо, що депутат працює на «виборчих округах», мимохіть дізнаємося, наскільки далеко сягають кордони України — виявляється, аж до берегів Південної Африки...
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Коли шукаєш своє місце, то найчастіше тобі його вказують.
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Юрій КЛЕН
"Осінь", 1943 - Впливає місяць, наче яхт,
в хмарин архіпелаг,
вп'ялившись вітру якорем
в шпилі смерек.
Вадим Лесич
"Впливає місяць...", 1953 - Вікно відкрите дивиться у сад,
де від дощу піднялись буйно трави.
І день, що розпочатий так, навгад,
приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська
"Вечір", 1955 - Бабине літо, бабине літо...
Жовті каштани, сині світання.
Паморозь вкрила ніжнії квіти —
Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич
"Бабине літо...", 1961 - Ми чуєм трав зелений крик,
Дощів задумані рефрени,
Це травень, вічний єретик, —
Так з-під землі бомбить зелено
На рівні вічних партитур!
Іван Драч
"Протуберанці серця", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
