Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Де люблять, не части, де не люблять, не ходи.
- Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юриста триста.
- Де си двох бьє, там третій за калитку бере.
- Де ся тія часи діли, коли самі ковбаси до губи летіли?
- Де сам чорт не зможе, там бабу пошле.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Лагідна, як мати рідна.
- Ладять, як собака а кішкою.
- Ламається, як ячний корж.
- Ласа, як киця.
- Ласий до грошей, як кіт на сало.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Це брехня, що газети відучили нас думати. Хіба вони не друкують кросвордів?
Габрієль Лауб. - Це гірше, ніж злочин, - це помилка.
Антуан Буле де ла Мерт. - Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан Прокопович. - Це занадто правдиве, щоб бути добрим.
Джордж Бернард Шоу. - Це людина, яка може говорити двадцять чотири години без перерви на думання.
NN
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо жінка після деякого періоду шлюбного добробуту починає закидати свому партнерові холодність і брак уваги, то йому залишається тільки негайно кинути її; бо це значить, що вона сама охолола до нього...
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Кохання й зневага до жінки – це те саме, позаяк фізичний потяг до жінки усвідомлюється психічно в характері зневаги до неї?
Володимир ДЕРЖАВИН - ...Не зневажай жінку за те, що вона тобі подобається.
Володимир ДЕРЖАВИН - Чоловіків упевняють і переконують, а жінок умовляють і переговорюють.
Володимир ДЕРЖАВИН - Жінка скрізь схильна вважати свого дружину за розумного (навіть коли зраджує його), а свого коханця за дивака; чи не тому, що, з її погляду, найрозумніше, що може зробити чоловік, це – одружитися з нею?
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гордість... се одинока зброя жінки, якою вона справді може вдержатися на поверхні життя.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Valse melancholique", 1898 - Темнота печерна розум
Хмарами вкривала
І про щось невідоме
Серцю промовляла.
Пантелеймон КУЛІШ
"Маруся Богуславка", 1899 - Перехресні стежки.
Іван ФРАНКО
Назва повісті, 1900 - Щоби вам не судилась найтяжча судьба,
Найстрашніша клятьба — полюбити раба!
Іван ФРАНКО
"На ріці вавілонській — і я там сидів...", 1902 - Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
