Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Гнітить фортуна несміливих, — хоробрий їй страшний.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА - Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід - Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Ой недобрий хтось, тер хрін!
- Хрін каже "я добрий з мясом", а мясо каже: "я і без хріну добре"!
- Ота хрінова мати (редька).
- Редьку їсти з панами, а спати з свинями.
- Хрін та редька живіт упушили — мед та горілка все те потушили.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Полин має товсте коріння - наступний рік буде врожайний.
- Антонівка добре вродила - наступного року хліб уродить.
- Ой у лісі, в лісі,
В лісі на дубочку
Ой схилив, схилив
Голуб головочку,
Та з гори в долиночку,
Схилив головочку
Згори в долиночку...
Народна пісня - Кожна деревина хворости пускає,
А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня - - Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
- Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лихо авторові, яким перестали цікавитися плагіатори.
Цаль Меламед. - Лихослів'я — це плітка з нудним відтінком моралі.
Оскар Уайльд. - Лихослів'я — щирість гадюк.
Адріан Декурсель. - Лихослів'я і насмішка — ось що має у публіки незмінний попит.
Джозеф Аддисон. - Лиш Деміург владно змісить Ніщо, а вимісить Щось.
Іван Драч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Усталена думка відгонить болотом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Виняток – правило, яке жде свого часу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - У взаємовикриттях народжується істина.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Гріх – турбота про сучасне, спокута – про майбутнє.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940) - Коли немає нічого святого, то й людина може стати Богом.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО (Літератор, журналіст; р. н. 1940)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
Людська дорого, — просто стелься,
Відбивши на холодних рельсах
Огні ночей і дотики світань!
Микола БАЖАН
"Дорога", 1927 - І серце в путь мене веде,
І я не йти — не можу...
Микола БАЖАН
"Розмова сердець", 1928 - І знов обвугленими сірниками
на сірих мурах сірі дні значу,
і без кінця топчу тюремний камінь,
і туги напиваюсь досхочу.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА
"І знов обвугленими сірниками...", 1937 - А я між небом зоряним, одягнений в кожух,
і між землею сам надворі,
мов здавлений у палітурках двох, лежу,
ніде не читаних історій.
Тодось Осьмачка
"В Альпах", 1953 - Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
