Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чужий цьому світу той, хто не знає, що в ньому є, і не менш чужий, той, хто не відає, що в ньому відбувається.
Марк Аврелій. - Швидше всього наздоганяє та небезпека, яку зневажають.
Публілій Сір - Що посієш, те й пожнеш.
Марк Тулій Цицерон - Я знаю лише те, що я нічого не знаю.
Сократ. - Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
Пліній Молодший.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.
- Годуй синки — готуй сумки.
– Годуй дочки, та будеш ходити без сорочки.
- І у сина гірка година, а у доньки прибуде бідоньки.
- Жени сина коли хоч, — коли можеш, віддавай доч. (дочку).
- Надія в кут скрилася.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Живе, як голий в кропиві.
- Живе, як горобець під стріхою.
- Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
- Живе, як кажан у дуплі.
- Живе, як у батька на прив'язі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Коли ти правий — ніхто не запам’ятовує. А коли помиляєшся — ніхто не забуває.
Мохаммед Алі - Коли у мене з’являлося небагато грошей, я купував книги. І якщо щось залишалося — купував собі харчі.
Еразм Ротердамський - Коли хочеш пошити в дурні весь світ — говори правду.
Бісмарк - Коли я була маленькою, у мене були дві подруги і обидві уявні. І вони ніколи не брали мене в гру.
Ріта Раднер - Коли я і моя дружина розбігаємося в думках, ми зазвичай чинимо так, як хоче вона. Дружина називає це компромісом.
Марк Твен
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Європа не гумова, таку кількість бандитів, корупціонерів, аферистів, наркоманів їй не вмістити.
Олександр ПЕРЛЮК - Жити стало веселіше: з еліти потішаються, з законів сміються, з боротьби із корупцією та злочинністю — помирають від сміху.
Олександр ПЕРЛЮК - Життя, безумовно, чудове, на жаль, більшості населення це не стосується.
Олександр ПЕРЛЮК - За все треба платити: вони країну роздерибанили, а народ тепер за це платить.
Олександр ПЕРЛЮК - Закон — один для всіх, проте обходить його кожен по-своєму.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насущним хлібом
Убогу Вдовицю.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Що наша Вкраїна
Стала шляхті раєм,
А ми, її рідні діти,
По степах блукаєм.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Тихо Дунай, тихо
Жовті піски миє.
Як згадаю Україну,
Серденько заниє.
Пантелеймон КУЛІШ
"Дунайська дума", 1862 - Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля -
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Пантелеймон КУЛІШ
"Сам собі", 1862 - Удосвіта встав я... темно ще надворі...
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі...
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
"Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?"
Пантелеймон КУЛІШ
"Заспів", 1862
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
