Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я зневажаю Крезів, не заздрю Юлiям, байдужий до Демосфенiв, жалiю багатих [...].Я ж, якщо маю друзів, вiдчуваю себе не лише щасливим, але й найщасливішим.
Григорій СКОВОРОДА - Коли в тебе людське серце – спiвчувай, а якщо хочеш – ревнуй і гнiвайся, та уникай ворогування і злобної зарозумiлостi з ядучою насмiшкою.
Григорій СКОВОРОДА - Немає іншого і бiльшого нещастя, як коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки.
Григорій СКОВОРОДА - Живуть на землі й тi, хто ні про що не думає, як лиш розбагатіти, нажертися, напитися, нарядитися. Тікайте від розмов з цими пожадливими до наживи. В серці їх погане сім’я виплоджує жовч і зміну отруту, що вбиває душу.
Григорій СКОВОРОДА - Щасливий той, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє користуватися ним.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Рветься (біжить) як дурний до образа.
- Як від гіллі відірвався.
— Як з гілки зірвався.
- Гонить, як вітрів батько.
- Біжить, мов з шибениці зірвався.
— Вирвався, як чибеник від шибениці.
- Вирвався, як Пилип з конопель.
— Вискочив, як Пилип з коноплів.
— Гульк, як Пилип з кукурудзів.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Сили, як у ведмедя.
- Сильний, як віл.
- Сильний, як дуб.
- Сильний, як комар.
- Сильний, як лев.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Бідність зменшує гордість: порожньому мішку важко триматися стійма.
А. Дюма-син - Бійтеся першого поруху душі, бо він, звичайно, найблагородніший .
Шарль ТАЛЕЙРАН - Білу сорочку варто надягти два рази. Потім вона робиться сірою, і її ще довго можна носити.
Hікіта Богословський - Більше усіх ризикує той, хто не ризикує.
Іван Бунін - Більшість — той самий випадок, коли всі дурні на твоєму боці.
Еван Есар
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Страх самоти створює натовп, а натовп навіює жах.
Євген ЯЩЕНКО - Туга за минулими перемогами свідчить про сучасний розгром.
Євген ЯЩЕНКО - Ухиляючись від боротьби за існування, людина ставить на собі хрест.
Євген ЯЩЕНКО - Не перетворитися на раба аудиторії – ось про що забувають наші улюблені оратори.
Євген ЯЩЕНКО - Земля і зброя дають волю.
Євген ЯЩЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Катерина", 1838 - А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"До Основ'яненка", 1839 - Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
- Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
- Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим,
Укриваймося сіном, жіночим плечем —
Вороги ж наші, браття,
Нехай укриваються плитами!
Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
