Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У світі існують невидимі сходи, які ведуть крок за кроком до вершини небес.
Румі Джалал ад-дін - У Сократа запитали поради: женитися чи не женитися ? Сократ відповів: усе одно покаєшся.
- У стражданні серцю часто відкривається розрада. А коли раптом здасться, що ти піймав істину, відразу стає гірко, що не зміг її втримати.
КОНФУЦІЙ - Філософія — мати усіх наук.
ЦИЦЕРОН - Філософові властиво відчувати здивування. Воно і є початок філософії.
ПЛАТОН
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Ти ж мій вузличок (на дитину)!
- Мій ти кокотень маленький!
- Цить не плач! Дасть мати калач!
– Не плач дитя, не плач! Принесе батько калач, медом помаже, тобі покаже, — а сам зїсть. - Не плач дитинко, не плач! принесе киця на хвостику колач!
- Цить-цить: мати принесе московську бурульку.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Замерз, як цуцик.
- Замішався, як ополоник між ложками.
- Занадився, як кіт до сала.
- Занедужала, як згоріла.
- Запишався, як кобила до будяка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Кожна проблема має завжди вирішення — просте, зручне і, звичайно ж, помилкове.
Генрі Луїс Менкен. - Кожна спалена книга освітлює світ.
Ральф Вольдо Емерсон. - Кожне незалежне слово з часом неодмінно спотворять або заглушать.
Стефан Цвейг. - Кожне око має свій погляд.
Анатолій Рас. - Кожний громадянин зобов'язаний померти за вітчизну, але ніхто не зобов'язаний брехати задля неї.
Шарль Монтеск'є.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Щоб дійти до мети, перш за все потрібно встати з дивана.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Щоб забезпечити собі гідну старість, мало сумлінно працювати: треба ще до цієї старості дожити.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Щоб мати янгольський характер, потрібно володіти диявольським терпінням.
Іван ТОКАРЧУК - Щоб не було безвихідних ситуацій, варто все зважувати на вході.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Щоб не мати проблем з грішми, краще їх не мати?
Василь МОМОТЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом. Тарас ШЕВЧЕНКО "Заповіт", 1845 - Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ "Листи", 1857 - А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру — Та й заходиться вже будить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку...", 1858 - Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина, І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. Іван ФРАНКО "Каменярі", 1878
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|