Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Музика надихає увесь світ, надає душі крила, сприяє польоту уяви…
ПЛАТОН - Навіть боги не можуть змінити минуле.
Агафон - Навіть і тепер я не більше заздрю силі молодих, ніж колись заздрив силі бика чи слона.
Цицерон - Навіть у товаристві двох чоловік я неодмінно знайду, чому в них повчитися. Достоїнствам їх я постараюся наслідувати, а на їхніх недоліках сам буду вчитися.
КОНФУЦІЙ - Навчання без міркування даремне, а міркування без навчання – небезпечне.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Кинь мене Боже, де мене не треба.
- І чого б я ліз туди, куди не треба. .
- Не лазь там, де тебе не треба, — так тобі і треба.
- Діду, діду, сій ячмінь!
- Кидай сани, бери віз (ніби пташка на весні щебече).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Як князь ранений - день схиливсь на захід,
Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи, І червінню спокійний став блищить. Юрій Дараган "Вечір", 1925 - Тиша. Легіт ледве віє;
птах мовчить, діброва спить, квітка в розкошах німіє, навіть річка не журчить. Уляна Кравченко "Рrima vera", 1925 - Поклонюсь я низько житам:
"Ви простіть мене, блудного сина, Що я вас проміняв, прогадав На сирени, на брук, на машини..." Дмитро Фальківський "Та й піду ж я", 1925 - Я світ увесь сприймаю оком,
бо лінію і цвіт люблю, бо рала промінні глибоко урізались в мою ріллю. Михайло Драй-Хмара "Я світ увесь сприймаю оком...", 1925 - Блискучий сніг, колючий вітер,
гудуть натягнуті дроти. Шляхів нема, немов хто витер, і важко проти вітру йти. Михайло Драй-Хмара "В село", 1925
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Навіть на зірки він примудрявся дивитися зверхньо.
Еміль Кроткий. - Навіть найвидатніший шедевр літератури — це тільки доведений до безладу словник.
Жан Кокто. - Навіть найдурніший задум можна виконати майстерно.
Александр Кумор. - Навіть найкращі письменники говорять забагато.
Люк де Вовенарґ. - Навіть найлютіша собака не кусає того, хто її годує. Який приклад для літературних критиків...
Жан Кокто.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Олігархи розподілили між собою країну по справедливості.
Олександр ПЕРЛЮК - Особливо гарно приймають там, куди не пускає охорона.
Олександр ПЕРЛЮК - Особливо добре жінці з чоловіком, коли він у відрядженні.
Олександр ПЕРЛЮК - Особливо зараз важко вижити тим, хто ходить з дюжиною охоронців.
Олександр ПЕРЛЮК - Ось вона, сувора дійсність — горілку продають цілодобово!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Б. К. А що таке паляниця?
М. Український білий хліб. Б. К. А я й досі на знала. М. Отож і горе, що їсте, а не знаєте. Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - Дивлюсь — не Харковъ, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Микола КУЛІШ "Мина Мазайло", 1929 - ...О жовті черепи — прикмети межові
На скорбних перехрестях війн... Прикмети вірного маршруту — Ці жовті черепи зіницями на схід. Микола БАЖАН "Слово о полку", 1929 - Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Ой — казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, — не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|