Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людина — це душа, обтяжена трупом.
ЕПІКТЕТ - Людина або збожеволіє, або почне писати вірші.
ГОРАЦІЙ - Людина, що думає лише про себе й шукає в усьому своєї вигоди, не може бути щасливою. Хочеш жити для себе, живи для інших.
СЕНЕКА - Людині властиво помилятися, а дурневі — наполягати на своїй помилці.
ЦИЦЕРОН - Малі знання, що діють, варті набагато більше, ніж великі знання, що перебувають у бездіяльності.
Джебран Хаміль Джебран
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Збагатів Кіндрат — забув, де його брат.
- Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала.
- Згадала баба, як дівкою була.
- Згаяного часу і конем не доженеш.
- Згода дім будує, а незгода руйнує.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Хлоп'ята, як голуб'ята.
- Хлюпочеться, як качка.
- Хлюпочеться, як риба.
- Ховається від роботи, наче собака від мух.
- Ховається, наче курка від дощу.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Про смаки не сперечаються: через смаки сваряться, скандалять і лаються.
Ґільберт Честертон. - Про те, що можна сказати ясно, не варто й говорити.
Анджей Бискупський. - Про що не можна навіть подумати, про те не можна й говорити.
Людвіг Вітґенштейн. - Про що неможливо говорити, про те варто мовчати.
Людвіг Вітґенштейн. - Про те, що слів нема, можна говорити дуже довго.
Сергій Скотников.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Не заносся, людино, тебе це обманить.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Хизуватися пишне, не варто, небоже,
Думка людська здурити сама себе може.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Та як думку не може ніщо перегнати,
То й непевності мислі нічим не здолати.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Що на землі назвемо: вічне і незгасне,
Коротше од хвилини, бо воно дочасне.
Іван ОРНОВСЬКИЙ - Діаманти славетні не менше віншують
І верстат, на якому кристал той шліфують.
Іван ОРНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати,
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
То так то утихло,
Ніби не гуляло.
"Дума про бурю на Чорному морі" - Бо вже я потурчилась, побусурменилась,
Для розкоші турецької,
Для лакомства нещасного!
"Дума про Марусю Богуславку" - Всякому городу нрав і права,
Всяка імієть свій ум голова.
Григорій СКОВОРОДА
"Всякому городу нрав і права..." - Ой ти, птичко жовтобока,
Не клади гнізда високо!
Клади на зеленій травці,
На молоденькій муравці.
От яструб над головою,
Висить, хоче ухватить,
Вашою живе він кров'ю,
От, от, кігті він гострить.
Григорій СКОВОРОДА
"Ой ти, птичко жовтобока..." - Буває щастя скрізь поганцям,
А добрий мусить пропадать.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Енеїда", 1798
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
