Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хай діла твої будуть такими, якими ти хотів би згадувати їх на схилі літ.
Марк Аврелій - Характер є не що інше, як тривала навичка.
Плутарх - Хороший пастух знімає з овець вовну, а не шкіру.
Светоній. - Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Якщо надіятись на легке, то неодмінно буде багато труднощів.
Лао-цзи - Хто дурний і зрозумів це, той вже не дурень.
Публілій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто тримає в зимі пєцуха, то має в літі пастуха.
- Хто як постелить, так і виспиться.
— Як постелеш, так і спатимеш.
- Рівніш згладиш, тісніш ляжеш.
- Де не горить, там ся курить.
- Сплячий пес не догонить зайця.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Мачушине добро, як зимове тепло.
- Мачушине серце, як осіннє сонце.
- Маюся, як голий у терну.
- Меле язиком, як лисиця хвостом.
- Меле язиком, як пес хвостом.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Благодійність дурного правителя — нещастя для народу.
Люк де ВОВЕНАРГ - Ближній — той, кого нам запропоновано любити більше самого себе і який робить усе, щоб змусити нас ослухатися.
Амброз БІРС - Близькість буває посередня і безпосередня.
А. В. Іванов - Близькість з жінкою чудова, але її присутність нестерпна.
Альбер Гінон - Блондинка — одне із самих разючих досягнень сучасної хімії.
“Пшекруй”
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Крим буде українським — або безлюдним.
Дмитро Корчинський - Легка тому робота… хто її робить по своїй волі.
Панас Мирний - Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі.
Ліна КОСТЕНКО - Лише сильним дано право на безсмертя...
Олександр Довженко - Любіть Україну, або ідіть геть!
Держава понад партії, нація понад класи.
Симон Петлюра.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А од коріння тихо, любо
Зелені парості ростуть.
І виростуть; і без сокири
Аж зареве та загуде,
Козак безверхий упаде,
Розтрощить трон, порве порфиру,
Роздавить вашого кумира,
Людськії шашелі.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Бували войни й військовії свари...", 1860 - ...Із того часу всі в нас поділились на живих і мертвих, та й довго ще ділитимуться.
Пантелеймон КУЛІШ
"Промова на похороні Шевченка", 1861 - В характері українсько-руського народу відзначається особливо перевага особистої свободи, а в великоруськім переважає загальність.
Микола КОСТОМАРОВ
"Дві руські народності", 1861 - І багацько лиха вдіє
Гайдамацька зграя:
Не то Польща і Вкраїна
Лишенька зазнає!
Василь МОВА
"Троїсте кохання", 1863 - Бо теє козацтво, навикши бурхать,
Не вміло свободи других шанувать.
Василь МОВА
"Козачий кістяк", 1863
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
