Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Друга думка завжди розумніша за першу.
Евріпід. - Дурень пізнає тільки те, що сталося.
Гомер. - Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє.
ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.) - Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Ціцерон - Жити, Луцилій, значить — боротись.
Сенека.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Святий боже, святий кріпкий, нема хліба ані дрібки.
- Село без ставка, що дівчина без запаски.
- Семеро одного не бояться.
- Семеро одного не ждуть.
- Сердилась баба на діда, а дід того не віда.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Плітки — те, що ми чуємо; новини-те, що ми говоримо.
Леонард Луїс Левінсон. - Плітки — тюремний одяг таланту.
Володимир Брюґґен. - Плітки — це коли ви чуєте те, що вам подобається, про тих, хто вам не подобається.
Ерл Вільсон. - Плітки — це мистецтво говорити ні про що, але так, щоб сказати практично все.
Волтер Вінчелл. - Плітки — як фальшиві гроші: порядні люди їх самі не виготовляють, а тільки передають іншим.
Клер Люс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Коли терпіння народу лопається - рвуться кайдани.
Леонід ЗАБАРА - Коли у друзів згоди нема, її знаходять у ворогів.
Володимир ШАМША - Коли хатина стає палацом, вона забуває про своє походження.
Юрій РИБНИКОВ - Колись були неокласики, потiм настали недокласики.
Ростислав ДОЦЕНКО - Колись у нас були окремі недоліки, тепер вони, схоже, об'єдналися.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Треба негайно на настирливе запитання "Європа чи "Просвіта?", відповісти: — "Європа".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, "олімпійці".
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Камо грядеши", 1925 - Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в літературі.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Думки проти течії", 1925 - Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
Євген МАЛАНЮК
"Напис на книзі віршів", 1925
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
