Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас?
Григорій СКОВОРОДА - Що в кого болить чи радує – те в кожного в головi та на язицi.
Григорій СКОВОРОДА - Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобi видовище, щоб ти на чужому прикладi усвiдомив, яке велике зло пияцтво – бiжи вiд ньoго!
Григорій СКОВОРОДА - Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б вiн i не пив вина.
Григорій СКОВОРОДА - Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вiвса i не дотримує мiри в їздi.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Щастя дочасне, а злидні довічні.
— Богацтво дочасне, а бідність довіку. - Богатий дрібно крає.
— В добрі ся не знає і о біднім не гадає. - Убогому поле взяв, а богатому дав.
- Нащо здорову голову під Євангелію класти.
- Нащо в керницю воду лляти!
—... коли вона і так повна! — Нащо в море воду лити, коли море повне!
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Підвів, як дурну під монастир.
- Підголив так, як без мила.
- Підкосило, як косою.
- Підкрадається, як вовк до овець.
- Підлазить, як чорт під монастир.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов до Батьківщини не знає кордонів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди народжуються на виконання соціального замовлення й із власної ініціативи.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди стають щораз ближчими один до одного: світ перенаселений.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Люди, зауважу, люблять думки, які не змушують думати.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Людина — побічний продукт кохання.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Чим більше людей обслуговує державну машину, тим гірше вона працює.
Іван ТОКАРЧУК - Чим більше рятівників нації, тим важче доплисти до берега.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Чим ближче до народного добра, тим далі від народу.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим гарна демократія: раз обдуриш виборців, а потім чотири роки цим користуєшся.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим сильніше смішать нас правителі, тим більше хочеться нам плакати.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся І вмреш! Василь СИМОНЕНКО "Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь. Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій, Належать вічна рань і сонця височінь. Михайло Орест "Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся. Віяли вітри. Пройшло життя. Все змело, й нічого не збулося. Марина Приходько "Змилуйся...", 1967 - Колеса глухо стукотять,
мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром. Василь СТУС "Пам'яті Миколи Зерова", 1977 - Хай їм грець,
тим літам, що будуть непрожиті. Тож бери собі останній шлюб, бо не зійде на камені жито, і сухий не розів'ється дуб. Василь СТУС "Наді мною синє віко неба...", 1977
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів? - Укриваймося сонцем і літнім дощем,
Диво-росами, степом налитим, Укриваймося сіном, жіночим плечем — Вороги ж наші, браття, Нехай укриваються плитами! Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|