Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ліпше самохіть у печалі бути, ніж підневільне радіти.
Агатон - Невільне – не без печалі і страху, як і вільне – не без веселощів і благочестя.
Теагон - Якщо хочеш спокійно жити, намагайся з тими, що з тобою живуть, мирно жити. Чини так, як їм вільно, а не насильно.
Епастет - Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Було діло, та улетіло.
- Було та загуло.
— Один був та й той загув.
- От тільки що моя тітка була, та вже й загула, як Поліський яструб.
- Що було, то зплило.
— ...то за вітром поплило.
— ... то за вітром по воді поплило.
- З димом пішло.
— Димом догори пішло.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Коса, як праник.
- Коси в тебе, наче мишачі хвостики.
- Коси такі білі, наче молоко.
- Коси такі білі, наче полотно.
- Коси, наче в русалки.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Чим більше ви любите музику, тим більше музика любить вас.
Том Мун - Я б навчав дітей музики, фізики та філософії; але найголовніше музики, тому, що музица і всі інші мистецтва є ключем до навчання.
Платон - Я вважаю, що музичний смак людини може про неї багато вам сказати. Лейла Сейлс
- Я знайшов Бога в музиці і мистецтві, з письменниками, як Герман Гессе, і музикантами, як Мадді Вотерс, Холіну Вулфа, і Little Walter.
У певному розумінні, в тій чи іншій формі, Бог завжди був там, але тепер я навчився говорити з ним. - Я знаю, що практично кожен письменник волів би бути музикантом.
Курт Воннегут
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Мужчину, якого довго не посилають у відрядження, посилає дружина.
Олександр ПЕРЛЮК - Музо, ти можеш хоча б хвилинку помовчати!
Олександр ПЕРЛЮК - На всі губи майстриня.
Олександр ПЕРЛЮК - На зміну людським взаєминам прийшли ринкові.
Олександр ПЕРЛЮК - На кого працюють, тому безробіття не загрожує.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести.
Хоч доведеться розп'ястись!
А я таки мережать буду
Тихенько білії листи.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі... ", 1850 - Єсть нерушимий закон правди в душі у всякого поета; не здолає поет самохіть підняться вгору душею: підіймає його дух його плем'я.
Пантелеймон КУЛІШ
"Листи", 1857 - Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Неофіти", 1857 - Возвеличу,
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Подражаніє 11 псалму", 1859 - Література є душею народного життя, є самосвідомістю народності. Без літератури народність є тільки пасивною появою, і для того чим багатша,
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
