Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вибираючи богів, ми вибираємо свою долю.
Вергілій - Випадок лови за чуба: він лиш попереду кошлатий, позаду ж лисий зовсім.
Прогавиш — зроду не впіймаєш. - Виправити злу людину неможливо, вона може змінити лише вигляд, але не вдачу.
ЕЗОП - Від багатства народжується перенасичення, а від перенасичення — нахабність.
СОЛОНІЙ - Відвідувати й слухати злих людей — це вже є початок злої справи.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто з краю, то у Божім раю, а я в середині, то у Божій скрині.
– Хто в середині, в одній ряднині, хто з краю — у Божому раю.
– З краю — у Божому раю, в середині — в золотій одежині, а в куточку — замазав сорочку.
- Пречиста в головах, янголи при боках, Ісус Христос при мені, при моєму умі, при моєму сні!
- Ангели — хоронителі!
- Хороніть мене, сеї ночі опівночі. (дитяча молитва на ніч).
- На Бога надія!
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Дметься, як жаба проти вола.
- Дметься, як шкурат на вогні.
- До добра, як до ярма, а до зла, як до меду.
- До нього доходить, як до стіни.
- До тебе говорити, як до того пня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Демократія — це періодично поновлюване припущення, що більша половина громадян права протягом більшої половини часу.
Е. Б. Уайт - Демократія — це право робити неправильний вибір.
Джон Патрік - Держава — це я.
Людовик XІ - Державне господарство — це таке господарство, у якому всі хочуть їсти, але ніхто не бажає мити посуд.
Вернер Фінч - Державний службовець — це той, хто наймає інших для виконання роботи, на яку найняли його.
Герберт ПРОКНОУ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Всі наші нещастя від бажання бути щасливими.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто б знав, що ти дурень, якби ти не був відомою людиною.
Олександр ПЕРЛЮК - Звідки нам знати, що ми робимо, якщо ми ще не закінчили.
Олександр ПЕРЛЮК - Не думали б про людей, то не намагалися б удосконалити гільйотину.
Олександр ПЕРЛЮК - "Єдиний" у жінки один, ну від сили — кілька.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня...
Василь МОВА
"На прогулянці", 1884 - Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884 - Який хто є, хай буде, коли іншим не має сили бути.
Уляна КРАВЧЕНКО
"Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
