Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як від рабства вільним хочеш бути, себе від рабства звільни. Позбався прагнень – вільним станеш.
Епіктет - Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем - Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь - Він побачив ворота Коринфу міцно зачиненими, сказав: "Чи жінки тут мешкають?"
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Такий жвавий, як біс уночі.
- Такий знающий, як циган до пасіки.
- Такий, що в одне ухо влізе, а в друге вилізе.
- Такої ласки дістану і в Параски.
- Такої ласки можна і в цигана добути.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Попові кропило, як шевцеві правило.
- Породиста, як свиня.
- Порожній чоловік, як тая торба.
- Посинів, як бузина.
- Посинів, як пуп.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Мозок набагато частіше іржавіє, ніж зношується.
Кристіан Бові. - Мозок тому, хто пише, потрібніший, ніж комп'ютер.
Норберт Вінер. - Мої обов'язки з укладання Словника французької мови наштовхують мене на думку про лікаря, який змушений анатомувати свою кохану.
Антуан де Ривароль. - Мої розбіжності з радянською владою суто стилістичні.
Андрій Синявський. - Мої фотографії несправедливі до мене. Вони мають точнісінько такий самий вигляд, як я.
Філліс Диллер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Марнувати скарби духа – се злоба. Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник від того, що відбирає тілесне життя. Людське право не має на нього кари, а проте паде на нього присуд майбутніх поколінь; він проклятий їх прокльоном, бо забрав майно-спадщину, яка їм належалася.
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - У кожному атомі світа, як і в кожному серці, є пісня-сон про щастя...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Небо чи Пекло ми вже тут на землі відчуваємо, наcкільки любимо чи ненавидимо, наскільки наші діла спокій чи бурю розбуджують у грудях, наскільки минуле кидає світло чи тіні в наше серце...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Живчиком життя молодих хай буде добро загалу: полегшення долі бідніших дітей цієї землі й визволення гноблених з ярма неволі... Надихана ідеями молодь ублагородниться й особисту недолю зноситиме гідно й витривало, бо чим же вона, та журба молодої, здорової одиниці, в порівнянню з долею загалу?
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Коли люди з презирством, злобою відносяться до тебе, се знак, що в тебе є скарб, якого завидують тобі і раді б його відібрати.
Тобі байдуже те, за чим побиваються вони, а вони завидують тобі рівноваги, спокою, погоди душі...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
