Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Ніколи не давай повної волі своїй уяві: вона породить чудовиськ.
Піфагор. - Ніякі доброчинства не можуть приборкати погану вдачу.
Езоп - Обережно діяти ще важче, ніж розумно розмірковувати.
Цицерон - Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм - Обличчя — це те, що виросло навколо носа.
Юліан Тувім.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- На кінці язика.
... де нові ворота і рябий собака.
- У кінці язика можна допитатись хоч куда.
- Не доходячи минаючи.
- У ржі, на межі, на кривій березі.
- Сюдою-тудою поза околицею.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вилає, як собаку.
- Виламується, як ячний бублик.
- Вилетів, як горобець із стріхи.
- Вилетіло, як мак, а учинило, як птах.
- Вилилась вода, як дівоча ласка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Свідчення про шлюб — права водія, що вручаються до іспиту.
Вольфрам Вейднер - Світ — прекрасне місце. За нього варто боротися.
Ернест ГЕМІНҐВЕЙ - Світ повний чужих дівчат.
Хенрік Ягодзиньський - Світ прекрасний, і поза ним немає порятунку.
Альбер КАМЮ - Світ тісний: зрештою всі ми зустрінемося у ліжку.
Бріджіт БАРДО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим ледачіша людина, тим більше її праця схожа на подвиг.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Найбільше вільних місць – для подвигу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Йому так мало платили, що він мусив бути свідомим.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Геній – це маяк, котрий світить нащадкам тих, для кого був більмом на оці.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Похвали людину за її спиною – і вона повернеться до тебе обличчям.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- — Червона калиночко, чого в лузі стоїш?
Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?
— Сухи не боюся, ягід не жалую,
Стала та й думаю,
Як зацвісти маю.
Народна пісня - Ой казав же ти, кленів листочку,
Що не будеш падати,-
А тепер падеш, земельку криєш,
Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня - Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,
Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.
Їх турки не постріляли, не порубали,
До города-царя в полон не забрали.
Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,
Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм" - Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!
Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА
"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр. - Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
