Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Вовку не доручай стерегти беззахисних овець.
ОВІДІЙ - Вогонь, жінка і море — три лихоліття.
ЕЗОП - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
КОНФУЦІЙ - Володіти собою настільки, щоб поважати інших, як самого себе і поводитися з ними так, як ми бажаємо, щоб з нами поводилися, — от що можна назвати людинолюбством.
- Ворог не той, хто наносить образу, а той, хто робить це навмисне.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І квасницю хробак гризе.
- В степу і хрущ мясо.
- На безлюдді і дяк чоловік.
– На безрибю і рак риба, на безлюддю і Хома чоловік. - Позагублявши сокири, добре і топориско.
- І сукманка не мамка, як хліба нема.
– ... коли ся їсти хоче.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Забажалось, мов перед смертю.
- Забив, як ведмедя жолудь.
- Забрався, як чорт у вершу.
- Забубонів, як старий дід.
- Забубонів, як старий дяк.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Усі ми трошки коні, але деякі трохи більше, ніж інші.
NN - Хвала тільки тоді гарна, коли гарний той, хто хвалить.
Сервантес - Хіба мало дала нам природа, віддавши нам себе?
СЕНЕКА - Хто вважає, що він сам – хробак, не повинен скаржитись, коли на нього наступають.
ХАББАРД - Хто відмовляється від багато чого, може багато що собі дозволити.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Історичний урок: якби ми, як скіфи, кров пили, сусіди дружбу з нами цінували б.
Тарас БЕДНАРЧИК - Історія пишеться за сценарієм правлячої верхівки.
Юрій РИБНИКОВ - Ішов у ногу з часом, але здебільшого на «чотирьох»...
Володимир ВАРНАВСЬКИЙ - Їсть жінку, як іржа залізо.
Петро ЛИСОГОРА - Йде така гризота совiстi, що вiд неї вже мало лишилося.
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Не нам на прю з Тобою стати!
Не нам діла Твої судить! Нам тілько плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кровавим потом і сльозами. Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата, — Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845 - Бо хто матір забуває,
Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають. Тарас ШЕВЧЕНКО "І мертвим, і живим...", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|