Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найогидніший вид малодухості - це жалість до самого себе.
Марк Аврелій - Найчастіше буває так: чим менше відчуваєш страх, тим менше небезпеки.
Тіт Лівій - Намагаючись уникнути одних вад, дурні потрапляють в інші.
Горацій - Народ можна змусити до слухняності, але його не можна змусити до знання.
КОНФУЦІЙ, китайський мислитель(551-479 р. до н.е.) - Народу багато, а людей мало.
Діоген.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нехай би він скис.
- Нехай все горить синім полум’ям.
- Нехай до нього піп з кадильницею прийде.
- Нехай тобі грець.
- Нехай тобі і риба, і озеро.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- В'яне, як цвіт на сонці.
- Гавкає, мов собака на прив'язі.
- Гада, наче батька побачила.
- Газета для людини, як вікна для хатини.
- Ганяє, як вітрів батько.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Реклама спонукає людей жити невідповідно до своїх достатків? Те ж саме можна сказати про шлюб.
Брюс Бартон - Шлюб — основна причина розводів.
Лоренс ПІТЕР - Часто різниця між вдалим і невдалим шлюбом полягає в трьох-чотирьох невимовлених репліках кожного дня.
Харлан Міллер - Тільки разом чоловік і дружина складають справжню людину.
Фейєрбах - Шлюб – надто досконалий стан для недосконалої людини.
Нікола ШАМФОР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- З грошима й дурні прехороші!
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - Ніколи не хвались,
Поки гаразд не зробиш діла.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - Поки ти чим кому страшний,
Усяк тебе і поважає;
А тільки як-небудь спіткнись,
– Дивись –
Хто й поважав, той лає.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - На те щука в морі,
Щоб трусивсь карась.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883) - Нічого Ослові дорікати...
Лучче б розуму спитати
У того, хто його наймав.
Леонід ГЛІБОВ (Байкар, поет-лірик; 1827 – 1883)
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Гей, ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА
"Степ", 1890 - Гетьте думи, ви, хмари осінні!
Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА
"Соntrа sреm sреrо!", 1890 - Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО
"Безмежнеє поле в сніжному завою..." - Блакитне небо, мов дугасте море,
Безоднею самітною стоїть.
Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,
Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ
"Степ опівдні", 1893 - Сипле, сипле, сипле сніг,
Килим важче налягає...
Молодий огонь в душі
Меркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО
"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
