Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Дух правди.
Євангеліє від св. Івана - Нiхто бiльшої любовi не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзiв своїх
Євангеліє від св. Івана - Мертвий сорому не має.
«Повість минулих літ» - Якщо хтось на цьому світі бідний - то буде й на тому, якщо хто багатий тут – то буде і там.
«Повість минулих літ» - Для Русі пиття – веселість, не можемо без того бути.
«Повість минулих літ»
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Цимбале, цимбале дурний.
- Ото дурень! бувби ще більший, та вже нікуди.
- Голова!
— Ой ти, голово!
— Овва! тай розумна ж голова!
- Цвілі голови!
- Безголова уся сімя.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Восени листопад швидко минув - чекай суворої зими.
- В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає.
- Грім у вересні віщує теплу осінь.
- Дощ у вересні - півголоду, а посуха цілий голод робить.
- Жовтень ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Читач — це той, кому не треба нічого робити з мовою, крім як вивчити її.
П'єр Бурдьє. - Читачеві добре — він сам може обирати письменника.
Курт Тухольський. - Читаючи біографію, пам'ятайте, що правда ніколи не придатна для оприлюднення.
Джордж Бернард Шоу. - Читаючи давніх мудреців, часто знаходиш щось своє.
Вольтер. - Чого ти не можеш зрозуміло висловити, того ти не знаєш; із думкою на устах людини народжуються й слова.
Есайяс Тегнер.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Сучасна цивiлiзацiя все бiльше нагадує перманентне i захоплююче Свято Дурнiв.
Людство, смiючись, прощається iз самим собою.
Юрiй Андрухович - Сучасне суспільство: Мікроскоп на службі у пана Молотка.
Анатолій ЗАКРЕВСЬКИЙ - Сучасний Юлій Цезар: одночасно думає одне, говорить друге, робить третє...
Борис РЕВЧУН - Тарантачка — протаранена машина.
Віктор ІГНАТЕНКО - Те, що виходить боком, спочатку приходить у голову.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тіні забутих предків.
Михайло Коцюбинський
Назва повісті, 1911 - Старий московський централізм виступає тут ще раз перед нами під маскою більшовизму.
Михайло Грушевський
"Очищення огнем", 1918 - З прокляттям в небо устає
новий псалом залізу.
Павло ТИЧИНА
"Псалом залізу", 1920 - Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
Євген МАЛАНЮК
"Лист", 1923 - Ні, ні! Прийдешнє — не казарма,
Не цементовий коридор!
Максим Рильський
"Ні, ні! Прийдешнє — не казарма...", 1923
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
