Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Чого ти дивишся на скалку в оці брата свого, а у своїм колоди не добачаєш.
Євангеліє - Хто думає зрозуміти щось, той ще не розуміє, що саме слід розуміти. Хто розуміє, що не відає нічого, той воістину мудрим є. А як відає, що образив когось, той правду возлюбив.
Дидім - Початок знання – розуміння невігластва свого, а ми, не відаючи нічого, вважаємо себе всезнавцями.
Платон - Коли юнака цього привели до вчителя, що філософії навчав, і той спитав у нього: "Чому, юначе, навчився?" – той відповів: "Се вчив був, що не відаю нічого". Почувши це, вчитель зачудувавсь і всі, що навкруги стояли, вигукнули: "Воістину цей юнак розумніший за всіх нас".
Геракліт - Благодаті правило просте. Таким будь з ближнім своїм і чужим, як ти хочеш, щоб вони з тобою були.
Геракліт
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Жінки вчені від природи, а чоловіки — з книжок. (таміл.)
- Завжди здається, що трава на тому березі зеленіша. (таміл.)
- Зроблене нашвидкуруч скоро й розвалиться. (таміл.)
- Кому небо править за дах, тому дощ не страшний. (таміл.)
- Корабель без керманича не попливе. (таміл.)
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Дивувалась зима,
Чом так слабне вона, Де той легіт бересь, Що теплом пронима? Іван Франко "Дивувалась зима...", 1880 - Земле, моя всеплодющая мати,
Сили, що в твоїй живе глибині, Краплю, щоб в бою сильніше стояти, Дай і мені! Іван Франко "Земле, моя всеплодющая мати...", 1882 - Не забудь, не забудь
Юних днів, днів весни, Путь життя, темну путь Проясняють вони. Іван Франко "Не забудь, не забудь...", 1882 - Висне небо синє,
Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте. Яків Щоголів "Осінь",1883 - Я нам'ятую вечір темний
Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни. Яків Щоголів "Пляц", 1883
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Критик намагається зрозуміти художника — на жаль, без взаємності.
Александр Кумор. - Критик присипляє хлороформом похвал, а потім оперує.
Кароль Іжиковський. - Критик сварить письменника: це називають критикою. Письменник сварить критика: це називають
- лайкою.
Анрі де Монтерлан. - Критика — річ безглузда: читати треба не для того, щоб збагнути інших людей, а для того, щоб збагнути себе.
Еміль Сьоран.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Очі-бо мудрих жадають добра, а нерозумних – бенкету в злі.
Данило ЗАТОЧНИК - Ліпше чути заперечення мудрих, аніж підтакування нерозумних.
Данило ЗАТОЧНИК - Не муж між мужами, якщо ним жона володіє.
Данило ЗАТОЧНИК - Псам-бо і свиням не треба золота, а нерозумному – мудрих слів.
Данило ЗАТОЧНИК - Коли зжере синиця орла, коли каміння попливе по воді, коли буде свиня брехати на білку, тоді нерозумний розуму навчиться.
Данило ЗАТОЧНИК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила І землю з ним веселкою з'єднала. Леся УКРАЇНКА "Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні, І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти: Дзвони собі, співай в святій самотині. Пантелеймон КУЛІШ "Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна. Колись він заблищить між душами ясними, І зникне вся хула ворожа, нерозумна. І буде дух його із віку в вік сіяти, Серця зцілющою водою покропляти, І рани гоїти, і сльози обтирати. Пантелеймон КУЛІШ "Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Леся УКРАЇНКА "Мелодії". 1893
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- За славу предків!
- Ми тут зібралися для того, щоб випити!
Так вип'ємо ж за те що ми тут зібралися! - Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони. І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04! - Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|