Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Добрим, благим людям слід довірятись норовом і словом, а не клятвою.
Сократ - Клятву вимушену давай у двох випадках: коли собі велику провину прощаєш чи друга від великої напасті рятуєш.
Сократ - Марнославство – це, коли задля мирської слави чинить або каже.
Святий Василь - Буйство відбирає буття мудрісне.
Святий Василь - Той, хто істину творить, іде до світла, щоб явлені були діла його, бо в Бозі вчинені.
Євангеліє
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Старий, як собака. Собака давно б здох, а він і досі живе.
- Старість не радість.
- Стіни мають вуха.
- Стіни хороводом ходять.
- Стоїть, як дуб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Май хоч курячий розум, але свій.
Леонід ЗАБАРА. - Погорда передпенсійного Барбоса: і вислужився, і вигавкався.
Леонід ЗАБАРА. - - Хоч тісно, та затишно, - заспокоював Робочого Коня Хомут.
Леонід ЗАБАРА. - Звідки кротові знати, що правда очі коле.
Леонід ЗАБАРА. - Сміливо позичав у Сірка очі: знав, що повертати не доведеться.
Леонід ЗАБАРА.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дружба – це принциповість, дружба – це взаєморозуміння. Дружба – це довіра.
Насер - Дружба – це таке святе, солодке, міцне й постійне почуття, що його можна зберігати на все життя, якщо, звісно, не намагатися просити грошей у борг.
Марк Твен - Дружба є рівність.
Піфагор Самосський - Дружба зазвичай є переходом від звичайного знайомства до ворожби.
Василь Ключевський - Дружба між жінками – лише тільки пакт про ненапад.
Анрі де Монтерлан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Нема щастя на землі, але є щасливці, які цього не знають.
Олександр ПЕРЛЮК - Некримінальні авторитети ні для кого не авторитет.
Олександр ПЕРЛЮК - Хто не має в собі Божої іскри, той намагається освітити себе юпітерами.
Олександр ПЕРЛЮК - Дехто бачить лише те, що йому показують.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо чоловік не носить жінки на руках, значить, він цього ще не заслужив.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Коли прийшла пора і ти дозрів
У муках днів, у боротьбі з собою,
Як образ берегів в імлі, на морі, —
В одній хвилині з'явиться тобі
Твоє призначення і зміст.
Юрій ЛИПА
"Призначення", 1938 - Ми у руці тримаєм тільки зерна;
гаїв не бачимо, що з них зростуть
і зашумлять зеленим верховіттям.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Всі сумніви навіки заспокоїв,
хто добре політграмоту засвоїв.
Як вільно й легко жити без думок,
коли нам визначено кожний крок.
Юрій КЛЕН
"Попіл імперій", 1946 - Фанатизм виключає мислення взагалі або — найменше — ясність мислення. Без ясності мислення всякий рух сходить на манівці і перетворюється мимоволі й несвідомо на свою протилежність.
Юрій ШЕРЕХ
"Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Так ось який ти, світе зелен-золот,
Давно відомий з вицвілої казки...
Серця людей — неначе лід і холод,
Злоба. Ненависть. Вічно жах поразки.
Олекса Веретенченко
"Так ось який ти, світе зелен-золот...", 1951
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
