Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
Григорій СКОВОРОДА - Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
Григорій СКОВОРОДА - Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
Григорій СКОВОРОДА - Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
Григорій СКОВОРОДА - Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Песя мати не загине.
- Пильнуй носа свого, а не кожуха мого.
- Питався чорт баби: “Що о Бозі люде говорять?” — “Славлять, величають.” — “А що о мені?” — “Якось вас дуже на зуби взяли.”
- Питалися дідька, чим би хотів бути? — “Окомонскою кобилою, мельника куркою, або панскою мамкою.”
- Пищить як каня. (Або) — як дідько в градовій хмарі.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- - Іди, дощику, де чорно! - Ні, піду, де вчора.
- Летить літо, як на крилах.
- Літо зиму годує.
- Літо сухе, жарке - зима малосніжна, морозна.
- Літом і баба сердита на піч.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Ніхто ніколи не зміг би прийняти смерть за свою батьківщину без надії на безсмертя.
- Нічого не робиться саме собою, без зусиль і волі, без жертв і праці. Воля людська, воля однієї твердої людини — надзвичайно велика.
Олександр Герцен - Нічого так не потребує виправлення, як чужі звички.
Марк ТВЕН - Ніщо так не заважає роману, як почуття гумору у жінки і його відсутність у чоловіка.
Оскар УАЙЛЬД - Ніщо так не заразливо, як омана, підтримувана гучним іменем.
Біффон
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Народ утомився від політики? Так уже навіть самих політиків цікавить не стільки політика, скільки гроші!
Олександр ПЕРЛЮК - Народе, здавайся, ти оточений купкою олігархів!
Олександр ПЕРЛЮК - Народжений повзати здатний на все.
Олександр ПЕРЛЮК - Народний депутат — це захисник народних інтересів від своїх власних.
Олександр ПЕРЛЮК - Народний депутат — це захисник народних інтересів від своїх.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
