Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто мудрий?
– Той, хто у всіх чому-небудь навчається.
Талмуд - Хто не соромиться своєї провини, той подвійно провинний.
Публій СІР,древньоримський поет - Хто приймає рішення, не вислухавши обидві сторони, чинить несправедливо, хоча рішення це і буде справедливим.
Сенека - Хто сіє неправду, посіє біду.
Соломон. - Хто смерті боїться, той вже не живе.
Зейме
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У друга вода солодша, від ворожого меду.
- Де любов, там сам Бог перебуває.
- Для милого друга і вола і плуга.
- Для милого дружка і кульчик з вушка.
- Свойого здоров'я вділив би для милого приятеля, як щоб можна.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло Тичина
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю.
Хмарки біжать -
Милуюся.
Милуюся - дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло Тичина
"Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче;
Мені вчувається щоночі
Той шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул
"Я чую пісню", 1919
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- У той день, коли дитина розуміє, що всі дорослі недосконалі, він стає підлітком; того дня, коли він прощає їх, він стає дорослим; того дня, коли він прощає себе, він стає мудрим.
Олден Нолан - У трагедії ми беремо участь, комедію тільки дивимось.
Хакслі - У футбольному матчі все ускладнюється присутністю іншої команди.
Жан-Поль Сартр - У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це — геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, — це доброта.
В. Гюґо - Уміння прощати — властивість сильних. Слабкі не прощають ніколи.
Махатма Ганді
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скільки треба тупцювати на місці, аби крізь землю провалитись?
Флоріан БОДНАР - Чому на нас навішують ярлики, коли нам ціни нема?
Флоріан БОДНАР - Чи можна твердити, що все продається, коли вже все продано?
Флоріан БОДНАР - Скільки часу без шкоди здоров’ю можна засмагати під променями слави?
Василь МОМОТЮК - Солодка брехня — та ж гірка правда, тільки на смак приємніша.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Де згода в сімействі, де мир і тишина,
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - Всякому городу нрав і права,
Всяка іміеть свой ум голова,
Всякого прихоті водять за ніс,
Всякого манить к наживі свій біс.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
(за Сковородою)"Наталка Полтавка", 1819 - От живемо і маємося, як горох при дорозі.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
"Наталка Полтавка", 1819 - То, сказано, — пани щоб день у день гуляли,
А ми, неграмотні, щоб хліба заробляли.
Євген ГРЕБІНКА
"Рожа та Хміль", 1834 - Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе... умирає... одно зацвіло,
А друге зав'яло, навіки зав'яло...
І листя пожовкле вітри рознесли.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
