Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо в тебе не буде злих думок, не буде й злих учинків.
Конфуцій. - Якщо мені сниться метелик, чи не може це означати його сон, в якому йому снюсь я?
Чжуан-цзи - Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань.
Конфуцій. - Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Обіцяв Бог дати, тільки казав заждати.
- Каже — не помилую! (як хто скаже: "нехай Бог милує").
- Хоч скільки молися, з біди не вимолишся.
- Богу молися, а до берега гребися.
- Дзвін до церкви скликає, а сам в ній не буває.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Вибрався, як лялечка.
- Вигинається, як дерево од вітру.
- Вигинається, як дріт.
- Виглянув, як горобець з сідла.
- Виглянув, як щур з борошна.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Інтелектуал: людина, що читає книги навіть у гарну погоду.
“Пшекруй” - Інтелектуал: людина, якій потрібно більше слів, ніж потрібно, щоб сказати більше, ніж він знає.
Дуайт ЕЙЗЕНХАУЕР - Інтелігент — це людина, що думає про людей краще, ніж вони про неї.
Борис Крутієр - Інтелігент: будь-яка людина, здатна правильно написати це слово.
Максим Звонарьов - Інтрижка — деякий сюжет з грою у владу одного над іншим .
Олександр Круглов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Люблю народ, але не живу з “народної любові”.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Люди звичайно хочуть того, що їм подобається, подобається ж звичайно те, що вимагає найменшої праці.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Нації творяться перемогами або нещастями, психологічно спільними для всіх членів одного національного колективу.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Кожне національне відродження починається з відродження еліти.
В’ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ - Дорога до себе не означає зустрічі з собою.
Василь ЛІСОВИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Василь СИМОНЕНКО
"Лебеді материнства", 1964 - Україно, зозульні діброви,
Україно, далеко єси...
Україно, яка ж ти чудова,
Усміхнись у серпанку краси.
Михайло ОСАДЧИЙ
"На обмерзлих...", 1966 - Національне відродження є процесом, що має практично необмежені ресурси, бо національне почуття живе в душі кожної людини, навіть тієї, яка, здавалося б, давно померла духовно.
Валентин МОРОЗ
"Замість останнього слова", 1970 - І тут на допомогу приходить інстинкт самозбереження. Він — головна підвалина опору. Того опору, яким тримається нація, і духовність взагалі.
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970 - На українському пустирі пасуться всі...
Валентин МОРОЗ
"Хроніка опору", 1970
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
