Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хто не може зосередиться на собі або захоплюється чимось, той бачачи не побачить, чуючи не почує, куштуючи не розрізнить смаку.
КОНФУЦІЙ - Хто не пам’ятає про колишнє щастя, той — сьогодні вже старий.
ЕПІКУР - Хто повторює старе і довідується про нове, той може бути вожаком.
КОНФУЦІЙ - Хто приймає рішення, не вислухавши протилежну сторону, чинить несправедливо, хоча б рішення це й було справедливим.
СЕНЕКА - Хто споглядає вітер, тому не сіяти, хто дивиться на хмари, тому не жати.
Екклесіаст
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як ся чоловік гаразд має, то і сусід буває.
- Тоді сусід добрий, коли мішок повний.
- Утри мої спрагнені уста, а солодкі я сам собі утру.
— ...а солодкі чорт тебе і просить.
— Не тоді лижи мені губи як солодкі, — тоді мені лижи, як гіркі.
— Лижи мені губоньки, як гіркі; а як солодкі, то я й сам оближу.
- Полюби мене в чорному, а не в білому!
— ... а вже в білому полюбить і аби-хто.
— Люби мене в чорному, а в білому чорт тебе і просить.
— Нехай мене полюбить в чорнім, — а в біле приберуся, тоді на тебе й не
- подивлюся.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Нема більшого ворога, як зять.
- Нема вірного приятеля, як добрая жінка.
- Нема й чутки, як в яйці завмер.
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Нема кращого друженька, як матінка рідненька.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Пішов недалеко, але на підвищення.
Віктор КОНЯХІН - Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Віктор КОНЯХІН - Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Віктор КОНЯХІН - Діти змушені вчитися на помилках Міністерства освіти.
Віктор КОНЯХІН - Пошився в дурні за останньою модою.
Віктор КОНЯХІН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наша епоха — найкультурніша: всі дивляться телевізор і читають Червону книгу.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Наше лихо в тому, що нам не треба тих, кому більш за всіх треба.
Борис РЕВЧУН - Наші депутати так тиснуть на кнопки, що більшість законів у нас пальцем роблені.
Борис РЕВЧУН - Наші ляльководи так і норовлять підсунути нам чергову «ляльку».
Борис РЕВЧУН - Наші малевичі малюють не квадрати, а піраміди.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
