Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Важко розумному довгу розмову вести з недоумком.
Але й мовчати весь час – вище за людську могуть. Феогнід - Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі.
Горацій - Великі обіцянки зменшують довіру.
К. Флакк. - Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити.
Конфуцій - Винний боїться закону, невинний — долі.
Публій Сір.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- На що й голова, коли розум!
- Глянь! Бридкий, та й не журиться.
- Оце у мене серце бється — як телячий хвіст.
- Що тобі Бог дав — чи дівчину, чи дитину?
- Три дні, як не краду, (як питають чи не бачили чого).
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Весна ледачого не любить.
- Весняний день рік годує.
- Весняне сонце як дівчини серце.
- Високо і швидко пливуть у небі хмари - на гарну погоду.
- Грак прилетів - через місяць зійде сніг.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Серцеїди пожирають дівиць, як спілі яблучка, а їхні серця випльовують, як кісточки.
Магдалена Самозванець - Сила війська залежить від його духу.
Лев ТОЛСТОЙ - Сила починається там, де кінчається острах слабкості.
А. Алісов - Син мій, якби ти знав, як мало треба розуму, щоб керувати світом! Папа Юлій ІІІ
- Синиця в руці, ймовірно, напаскудить вам на долоню.
NN
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Мало, щоб добро було з кулаками, треба, щоб зло було з синяками.
Роман КРИКУН - Ми все шукаємо нові шляхи замість того, щоб утримувати в порядку старі дороги.
Роман КРИКУН - Ми і гори зрушимо, як тільки покінчимо з лісами.
Флоріан БОДНАР - Мистецтво зради полягає в тому, щоб і зрадити, і одержати орден "За вірність".
Володимир ШАМША - Місцевим самоврядуванням уже натішилися. Потрібне місцеве самоврятування!
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Нехай мої часи були лихі,
та не були вони такі ще підлі, такі до скарг і до благань глухі, і тих пісень, які вже всім набридли, від нас не вимагали владарі, не їздили на людях, як на бидлі. Юрій Клен "Попіл імперій", 1946 - Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм.
Юрій ШЕРЕХ "Наша сучасність — наше мистецтво", 1947 - Проблема безґрунтянства — це, може, найхарактеристичніша проблема XX сторіччя... Всі історичні процеси нашого часу ніби спеціально спрямовані на те, щоб позбавити людину ґрунту.
Юрій ШЕРЕХ Зустрічі з Заходом", 1950 - Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ "Москва, Маросейка", 1954
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі! - Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки. – Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка. – Зате я випив. То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими. - – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку: – За яку? Кожний за свою! - Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною. А життя – це коли навпаки. Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|