Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Щоб здивуватися, досить однієї хвилини; щоб зробити дивну річ, потрібні довгі роки.
Клод Гельвецій - Щоб робити добро, треба, насамперед, його мати.
Арістотель - Юнак стає чоловіком, коли не простує через калюжу, а обминає її.
ПЛАТОН - Юнацтво, що загинуло на війні, — як вилучена з року весна.
Перикл - Я людина, і ніщо людське мені не чуже.
Теренцій
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Дві жінки на кухні — вдвічі гірша юшка.
Серболужицьке - Двоє, коли любляться, то й сварячись голубляться.
Іспан. - Двоє, що сплять в одній постелі, дійдуть згоди.
Кубинськe - Двох хороших речей одразу не буває.
Япон. - Де багато глини, там великі Будди.
Кит.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Широкий, як степ.
- Шия, мов на мотузку.
- Шия, мов у бегемота.
- Шия, мов у гусака.
- Шия, мов у жирафи.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Любов — головний спосіб втечі від самітності, що мучить більшість чоловіків і жінок протягом майже всього їхнього життя.
Бертран Рассел - Любов — єдине почуття, в якому все істинно і все брехливо; скажи про неї будь-яку безглуздість — і вона виявиться правдою.
Нікола ШАМФОР - Любов — мудрий винахід природи: той, хто любить, з легкістю робить те, що повинен робити.
В. Швебель - Любов — найінтимніше і недоторканне почуття. Бережіть таємниці любові.
В. СУХОМЛИНСЬКИЙ - Любов — не жалібний стогін далекої скрипки, а торжествуючий скрип ліжкових пружин.
Сідні Перлмен
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Раніше нам втовкмачували в голови, що комунізм — це чудово, тепер втовкмачують, що дикий капіталізм — це ще краще!
Олександр ПЕРЛЮК - Реклама алкоголю — двигун внутрішнього згоряння нації.
Олександр ПЕРЛЮК - Реклама алкоголю — двигун торгівлі, злочинності, підриву здоров’я та розпаду сімей.
Олександр ПЕРЛЮК - Риба псується з голови, суспільство — від безголів’я.
Олександр ПЕРЛЮК - Ринкова економіка у нас є, а от нормальної економіки, вважай, уже нема.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Єсть на світі доля,
А хто її знає? Єсть на світі воля, А хто її має? Тарас ШЕВЧЕНКО "Катерина", 1838 - У всякого своя доля
І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком — За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844 - Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої! Коли доброї жаль, Боже, То дай злої! злої! Тарас ШЕВЧЕНКО "Минають дні, минають ночі...", 1845 - Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі, Та не дав мені Бог Ані щастя, ні долі. Тарас ШЕВЧЕНКО "Ой одна я, одна...", 1847 - Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля", 1858
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|