Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Воля протилежна бажанню і являє собою розумне збудження.
Зенон - Все береться від праці.
Соломон. - Все своє життя ми тільки й робим, що берем в борг у майбутнього, щоб сплатити сучасному.
М. Сафір. - Все, колись народжене, приречене на загибель.
Салюстій, давньоримський історик (85-35 рр. до н.е.) - Всякий чує лише те, що розуміє.
Плавт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- За третім разом і Будда розсердиться.
Япон. - Забагато рук діло псують.
Франц. - Заблукати — не сором, cором іти хибним шляхом.
Тур. - Задумався, як свиня перед колядою.
Болг. - Задурно і кімоно на ваті влітку візьмеш.
Япон.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Розпливлось усе добро, як заяче сало.
- Розпливлось усе добро, як липове клиння.
- Розпливлось усе добро, як піна на воді.
- Розпустився, як циганська пуга.
- Розпустить губи, як жаба на гусеня.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Жінку мучить не тиранія чоловіка, а його байдужість.
Жуль Мішле - Жінку прикрашає мовчання.
Гомер - Жінку, що помилилася в розрахунках, називають матір’ю.
Эбігайл Ван Берен - Жінок треба приймати з усіма нашими недоліками.
Аркадій ДАВИДОВИЧ - Жіноча душа для мене відкрита книга, написана незрозумілою мені мовою.
Ефраім Кішон
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто розумний із ветхих руїн не тікає?
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Утіха й веселість печаль завжди родять.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Для землі не бажайте позбутися неба.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Очисти серце, щоб прийняти мудрість, котра у підступну душу не входить.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ - Не прикладайте гріха до гріха, але добром добро спомагайте.
Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси, То оддасте. Тарас ШЕВЧЕНКО "П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити, І любити Твою правду, І весь світ обняти! Тарас ШЕВЧЕНКО "Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи, То ви б елегій не творили Та марне Бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. Тарас ШЕВЧЕНКО "Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю. О Господи, як то тяжко Тії дні минають. Тарас ШЕВЧЕНКО "Лічу в неволі дні і ночі...", 1850 - Світять зорі, як світила,
І будуть світити... А ми, на їх надивившись, Ляжем в землю тліти... Микола КОСТОМАРОВ "Зорі", 1852
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|