Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Уникай товариства поганих людей!
Григорій СКОВОРОДА - Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливiстю.
Григорій СКОВОРОДА - У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгiршим.
Григорій СКОВОРОДА - ...помилки друзів ми повинні уміти виправляти або зносити, якщо вони не серйозні.
Григорій СКОВОРОДА - Добра, тобто справжня людина, завжди виносить добре із доброго скарбу серця.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
- Швидкий місця не загріє, а сидющий на однім місці, згине.
- На однім місці і камінь обростає.
– Лежачи і камінь мохнатіє. - Через сидіння, не впало в лежіння.
– За сидження, нема їдження. – За лежнею ніколи посидіти. - Хто празника питає, так паністару латає.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вбрався, як чорт.
- Велика, як гора.
- Великий, як ведмідь.
- Великий, як дуб.
- Великий, як світ, а дурний, як кіт.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Впертість є слабкість, що має вигляд сили; вона походить від порушення рівноваги в спілці волі з розумом.
Жуковський - Впертість і надмірний запал в сварці — вірна ознака дурості.
МОНТЕНЬ - Всi жарти гарнi, крiм нудного.
Вольтер - Все втрачено, крім честі!
Франциск І - Все давно вже сказано, але оскільки ніхто не слухає, необхідно постійно повертатися назад і повторювати все з початку.
А. Жид
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Перш ніж щось сказати, наші політики завжди думають. Про себе.
Олександр ПЕРЛЮК - Пиляйте, пиляйте, жінки, чоловіків, вони золоті!
Олександр ПЕРЛЮК - Побудова правової, європейської, демократичної держави зводиться до будівництва фешенебельних вілл для крадіїв-мільйонерів.
Олександр ПЕРЛЮК - Повна свобода слова — це коли розбірливо чути голоси тих, хто стверджує, що свободи слова нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Поганий той арабський шейх, котрий не мріє стати нашим губернатором!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де поділась наша воля, слава тая смутна? Леся УКРАЇНКА "Подорож до моря", 1888 - Зложити правдивий суд над усіми ваганнями всіх справ у нашій історії можна тільки рівняючи її з історією других народів Європи.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Треба шукати всесвітньої правди, котра б була спільною всім національностям.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891 - Сама по собі думка про національність не може довести людей до волі й правди для всіх і навіть не може дати ради для впорядковання навіть державних справ.
Михайло ДРАГОМАНОВ "Чудацькі думки про українську національну справу", 1891
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|