Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Народженому в роду доброму – сором жити з ганьбою.
Софокл - Коли юнак один промовив: "Гарна річ, коли хто отримає все, чого прагне", – той відповів йому: "Та краще, коли не прагнеш некорисного".
Медем - Задля кого жити хочеш, задля них і загинути не бійся.
Святий Василь - Він побачив ворота Коринфу міцно зачиненими, сказав: "Чи жінки тут мешкають?"
Сократ - Могутність істинна – розум досконалий. Сила з розумом велику користь приносять тим, хто має їх. Без розуму ж тільки шкодить.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Сім літ мак не родив, та голоду не було.
— Не родив мак сім літ, не було голоду; не уродить і восьмий, не буде голоду.
- Хіба я з роду (грошей) не бачила.
- Хіба на світі одна вода!
- Можна аби-де напитись.
- Хіба тільки світа, що у вікні!
— ... за вікном ще більше.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шумить, як річка на камені.
- Щастя з рук вилетіло, як пташка з сітки.
- Щастя і нещастя — як день та ніч.
- Щастя, як трясця,— кого нападе, того й трясе.
- Щебече, як пташка.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Написання рецензії вимагає так багато часу, що нема коли прочитати саму книгу.
Граучо Маркс. - Написати афоризм, якщо вмієш це робити, часто дуже важко. Набагато легше написати афоризм, якщо не вмієш цього.
Карл Краус. - Напишіть про кишенькового злодія, якого судили тридцять разів, що він відомий злодій-рецидивіст, і він подасть на вас у суд за образу особистості, причому ви програєте цю справу.
Карел Чапек. - Наприкінці він відповів на риторичні запитання журналістів.
Володимир Колечицький. - Нарешті до нього прийшло натхнення. І послало його під три чорти.
Андрій Крижанівський.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Спожива для розуму: на перше — проза, на друге — поезія, на третє — гумор.
Юрій РИБНИКОВ - З усіх розділових знаків найталановитіша — крапка.
Юрій РИБНИКОВ - «Людина з великої літери» стала «пересічним громадянином».
Василь МОМОТЮК - А скільки тепер треба дати, аби дозволили брати? Флоріан БОДНАР
- А чи не здається владі, що, піднімаючи пенсійний вік, вона вкорочує собі віку?
Віктор ІГНАТЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хто не любить землі, той її не потребує мати.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля".1902 - Жінка призначена чоловікові, як смерть від Бога.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Най собі люди кажуть, що хотять, а жид може все. Він усюди піде, він з кожним поговорить, він уміє з панами говорити, розуміє право, а ми?
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - Івоніка любив її (землю). Він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. Вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902 - А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА
"Земля", 1902
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж.
То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків.
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
