Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Левова частка.
Езоп. - Легше засвітити маленьку свічку, ніж проклинати темряву.
Конфуцій. - Лихо — пробний камінь мужності.
Сенека - Лихо - пробний камінь мужності.
Сенека - Лише наймудріші та найдурніші не можуть змінитися.
Конфуцій.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Таке добре — нехай мені Бог дає таке життя.
- Добре діло карасі: не поїси, так продаси.
- Добра то річ, що є в хаті піч.
- Коли б твоя знала, що моя грала, то б твоя плакала.
- І дома, і заміжжю.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Старого вчить, як мертвого лічить.
- Старого парубка женити, як старе м'ясо варити.
- Старому і хворому горе завжди, як малому.
- Старому піч, як малому колиска.
- Старший Гриць, як Парася.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Чому слухач засинає, а той, хто говорить, ні? Слухач більше втомлюється.
Михайло Жванецький. - Чому я все життя мовчу? Обдумую своє останнє слово.
Андрій Готовський. - Чорний гумор — схованка від світлого.
Вітаутас Каралюс. - Чорним по білому: такий вигляд має в наш час брехня.
Карл Краус. - Чудові слова! Цікаво, де ви їх украли.
Джонатан Свіфт.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Винайдення вогнегасника спровокував Прометей.
Флоріан БОДНАР - Винний завжди той, у кого менше нахабства.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Вихований чоловік не прийде в гості п’яний і неголений. Він таким із гостей піде.
Андрій КОРЧИНСЬКИЙ - Вищі інтереси зазвичай бувають у нікчем, котрі видерлися занадто високо.
Сергій СКОРОБАГАТЬКО - Виявляється, що не всі чоловіки, котрі б’ють, — люблять.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Як я люблю безрадісно тебе,
Народе мій, убожеством прибитий, Знеможений і темністю сповитий, Що вже забув і поважать себе, Потративши свої колишні сили... Як я люблю твої сумні могили, Україно! Як я люблю тебе! Михайло СТАРИЦЬКИЙ "До України", 1878 - Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких п'яниць та розбишак великих! Пантелеймон КУЛІШ "До рідного народу", 1882 - Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!
Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний, Приблуда степовий, наслідник розбишацький, Що й досі чествує свій путь і дух козацький? Пантелеймон КУЛІШ "До Шекспіра". 1882 - Знай же, пане, біль мій тайний!
Я не єсть Баран звичайний, Я — овечий патріот! Думка в мене — розбудити І з неволі слобонити Весь овечий наш народ. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890 - Де Бурмило — цар народа,
Там пропала честь, свобода, Голос правди занімів. Іван ФРАНКО "Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|