Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Мова довга не є добром.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той нiколи не припиняє вчитися, хоча б зовнi вiн i здавався бездiяльний.
Григорій СКОВОРОДА - Нi про що не турбуватися, нi за чим не турбуватися – начить не жити, а бути мертвим, адже турбота – х душi, а життя – це рух.
Григорій СКОВОРОДА - Що може бути солодше за те, коли любити прагне до тебе добра душа.
- Надмiр породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворiє на це, того не назвеш здоровим.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хто коршму минає, той щастя не має.
- Коршма розуму учить.
- Хто пє, тому Бог на пиво дає.
- Блажен муж — до церкви недуж, а до коршми чим дуж.
- Що корчма то стій: що корч то блюй, — кріпись, а далі ступай.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бігає, мов скажений.
- Бігає, як весільна мати.
- Бігає, як вітер у полі.
- Бігає, як вовк по степу.
- Бігає, як Ганна (як жінка) без солі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Вони, журналісти, не любили мене за гроші.
Альфред Кох - Гутенберг зробив усіх читачами. Ксерокс зробив усіх видавцями.
Маршалл Маклюен - Дев’ятнадцяте століття було століттям видавничого крісла; двадцяте – століття психоаналітичної кушетки.
Маршалл Маклюен - Добродії, мені щось сказати. Є які-небудь запитання?
Філ Уотсон - Досвідчений редактор не дочитує до кінця навіть афоризм.
Костянтин Меліхан
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Техніка безпеки обивателя: «Менше знатимеш — довше проживеш».
Юрій РИБНИКОВ - Ти — мені, я — тобі, а що народу?
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Тиждень із семи п’ятниць не завершується ніколи.
Віктор КОНЯХІН - Тим, кому море по коліна, не так-то легко вибратися з калюжі.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Тим, хто обходить дев’ятою дорогою, заважають ті, у кого хата скраю.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Без власної держави нема й не може бути нації української.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Листи до братів хліборобів", 1926 - Врешті, комунізм не є, як дехто думає, початком нової доби, а він є кінцем і смертю доби старої.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Тільки такі зруйновані нації можуть воскресати, а не безсило в свому гробі борсатися, які духу свого, хоч би поза межами Батьківщини, поза своїм тілом, живим зуміли заховати.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926 - Смерть консерватизму означає скрізь і завжди смерть нації.
В'ячеслав ЛИПИНСЬКИЙ
"Покликання варягів...", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
