Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З розбрату і постало насилля.
"Слово о полку Ігоревім" - Ні хитрому, ні спритному, ні чаклунові спритному суду Божого не минути.
"Слово о полку Ігоревім" - Хоч тяжко голові бути без пліч, але й тілу без голови.
"Слово о полку Ігоревім" - У кого ризи світлі, в того і мова чесна.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА - Птиця радіє весні, а немовля матері.
"СЛОВО" Данила ЗАТОЧНИКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Раз мати родила, раз гинути треба.
- Рана загоїться, але зле слово ніколи.
- Рахуй гроші с тиха, не зазнаєш лиха.
- Рогатин — Богови побратим
- [ Містечко в Бережанскім обводі над потоком Гнилою Липою, колись було заможне. Пр. Изд.]
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вилилась у матір, як з воску.
- Вилупив очі, як баран.
- Виляє, як собака.
- Вимащений, як порося.
- Виплуталася, як Настя з личаків.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Ми охочіше визнаємо свої помилки в поведінці, ніж у мисленні.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Ми оцінюємо себе за тим, чого ми спроможні досягти; інші оцінюють нас за тим, чого ми досягли.
Генрі Лонґфелло. - Ми пишемо так багато, що в нас не залишається часу думати.
Оскар Уайльд. - Ми потопаємо в інформації й задихаємося від браку знань.
Джон Нейзбітт. - Ми працю любимо, що в творчість перейшла.
Максим Рильський.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Хто має совість, той більш нічого не має.
Юрій МЕЛІХОВ - Не досить вичавити з себе раба, треба його ще працевлаштувати.
Юрій МЕЛІХОВ - Жінки люблять слухати, якщо це не заважає їм розмовляти.
Юрій МЕЛІХОВ - Найкращий п’єдестал для бюсту – стрункі ноги.
Юрій МЕЛІХОВ - Щоб іти в ногу з часом, потрібні не ноги, а голова.
Юрій МЕЛІХОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І підуть вони в безвість віків,
Повні туги і жаху, Простувать в ході духові шлях І вмирати на шляху. Іван ФРАНКО "Мойсей", 1905 - Се смерть ішла. Мавра на самоті ніби відчуває, що се так смерть лісами тиснулася, дотикала о її хату, косою зашарпувала, щоб себе пригадати.
- Смерть.
Ольга КОБИЛЯНСЬКА "В неділю рано зілля копала", 1909 - Видиш, брате мій,
Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Чути: кру! кру!кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Богдан ЛЕПКИЙ "Журавлі", 1910 - Я не умру від смерті —
я умру від життя. Умиратиму — життя буде мерти, не маятиме стяг. Михайло Семенко "Патагонія", 1917
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|