Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не все те невірне, що тобі незрозумiле.
Григорій СКОВОРОДА - Не вихваляйся твоєю прозорливістю.
Григорій СКОВОРОДА - ...ти зверни увагу не на вишуканість, а на те, чи мислимо ми благочестиво, на силу висловлених думок визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Григорій СКОВОРОДА - Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро...А не взнавши свого у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
Григорій СКОВОРОДА - Я ще й тепер не вмiю користуватися часом, і навіть той час, який тепер у моєму розпорядженні, витрачається на дрiбниці або, що ще гiрше, на смуток...
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Їхать-їхать, та в зубах віхоть. (кажуть, як хто раз-в-раз каже "їхати", а ніщо в нього не приготоване, і бігає як дурне).
- Господи благослови! дай Боже час добрий!
- Щасти Боже!
- Хай Бог щастить — даруй Господи! (як рушають у дорогу).
- З Богом на биструю воду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Борода, як у старого, а розуму нема і за малого.
- Борщ такий солоний, як дріб солі.
- Босий, як пес.
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Більшість людей щаслива настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими.
А. Лінкольн - Більшовизм є спадкоємцем всього, що його створила московська культура і найвищим виявом московського патріотизму.
„Большевик", січень 1944 р. - БЛАГОГОВІННЯ – почуття, яке переживає людина до Бога і собака до людини.
Амброз Бірс - Благодійність – це коли багатій жертвує біднякам тисячі, щоб з чистою совістю відбирати у них мільйони.
К. Меліхан - Ближнiй готовий обiйняти тебе тiльки для того, аби твоїм салом змастити свої чоботи.
Артур ШОПЕНГАУЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Скажіть мені — що ви будуєте, і я скажу — що ви руйнуєте.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки інформаційної брехні доводиться вислуховувати, щоб узнати правду.
Сергій КОЛОМІЄЦЬ - Скільки правильним шляхом не йди, а все одно доведеться його змінити.
Олександр ПЕРЛЮК - Скільки чиновника не годуй, він усе одно в руку дивиться.
Володимир ШАМША - Скільки ще треба на місці книжкових крамниць та закладів культури відкрити залів ігрових автоматів та казино, аби нас, нарешті, прийняли до Євросоюзу та НАТО?! Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,
Той у грудях не серденько, тільки камінь має.
Сидір ВОРОБКЕВИЧ
"Рідна мова", 1869 - Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Пантелеймон КУЛІШ
"До кобзи", 1882 - Люде добрі! Пожалійте
Бідолашного піїту,
Що від горя, від наруги
За слізьми не бачить світу.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Горе поета", 1886 - Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!
Леся УКРАЇНКА
"Співець", 1886 - Смішний поет, що хтів би, окрім зла,
В тім світі правди й розуму глядіти.
Іван ФРАНКО
"Вольні сонети", 1887
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
