Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Побороти дурні звички легше сьогодні, ніж завтра.
КОНФУЦІЙ - Податки – нерви держави.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя.
ДЕМОКРІТ - Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого.
Лао-ЦЗИ - Подяка — ознака шляхетності душі.
Езоп
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пропав, як пес на ярмарку.
- Проти вітру попелу не сип.
- Проти сили, проти вітру піском не посиплеш.
- Пусти бабу в рай, вона й корову за собою поведе.
- Радіє кума, та дарма.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Говорить, мов зозуля кує.
- Говорить, мов об стіну горохом.
- Говорить, мов п'яний.
- Говорить, мов свиня хрюкає.
- Говорить, мов спросоння.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться.
Федір Тютчев. - Нам нема чого боятися, крім страху.
Франклін Рузвельт. - Нам потрібні нові штампи!
Семюель Ґольдвін. - Намагайся власні вади пізнавати.
Петро Могила. - Намагайся чинити так, щоб несправедлива критика стала ще несправедливішою.
Жан Ростан.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прийняття своєї долі означає не заздрити долі інших.
Василь ЛІСОВИЙ - Щоб бути пристосуванцем, треба ще мати в душі ті цінності, що їх зраджуєш.
Василь ЛІСОВИЙ - Вічність – це симфонія, складена верховіттями наших душ.
Василь ЛІСОВИЙ - Надмірна суворість у ставленні до себе часто стає джерелом несправедливості до інших.
Василь ЛІСОВИЙ - Справедлива критика з боку інших – не тільки допомога тобі, а й продовження твоєї справи.
Василь ЛІСОВИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Людина нашого часу пройшла цілу революцію відчужень, селянство ще й досі не отямилось від ланцюгового розпаду старих форм життя і майже біблійних випробувань, з яких кожне саме по собі — Історичне. Відчуження землі. Відчуження продуктів праці. Відчуження релігії, звичаїв і вірувань. Відчуження мови...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - І страшно стає за ту молоду українську інтелігенцію, яка в умовах нинішнього "українського" міста кращі свої сили мусить витрачати на відстоювання власного національного обличчя — замість змагатися на передньому краї життя планети за освоєння нової істини нового часу.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Але минуле не зникає. Героїчно пролита кров не зникає. Вона трансформується в нову форму духовної енергії, породжує людину, яка має його виспівати. Минуле воскресає і розцвітає в генієві.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Тільки громадська думка може осягнути все, вчасно подати знак тривоги, вчасно порушити якісь важливі питання, словом — бути найвищим регулювальником складного суспільного організму.
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970 - Наша молодь в основній масі не знає історії, культури, навіть мови свого народу...
Євген СВЕРСТЮК "Собор у риштованні", 1970
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай! - Дай, Боже, щоб наші вороги рачки лазили!
- Горілка – наш ворог!
А хто сказав, що ми боїмося своїх ворогів?
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|