Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Скільки людей, стільки й думок.
Теренцій. - Слово є образ діла.
Солон. - Сміливість — початок перемоги.
Плутарх. - Сонце часто затьмарюють хмари, а розум — пристрасті.
Піфагор. - Спиратися можна лише на те, що чинить опір.
Стендаль.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч ледачий, аби ковнір стоячий.
- Хоч хліба ні куса, аби без вуса. Коли не годна молодиця, то не хочу голубця (старого — сивого як голуб).
- Сиди до сивої коси, а за ледащо не йди.
- Лягла не клята, встала не мнята (ніхто не буде лаяти, ні бити, як дівуватиме).
- З доброго коня не жаль і впасти.
– Ліпше з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
– Не жаль що з коня впав: голову зломив, та з доброго.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,
Пролинуть окликом вечірньої луни,
А я все буду ждать і сумною порою
Минулий кликать час колишньої весни.
Микола Філянський
"І знов весна...", 1906 - Пеститься місячний промінь,
Лиже холодний сніг;
Чорною плямою комин
На білий килим ліг.
Микола Вороний
"Зоряне небо", 1907 - А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр Олесь
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло Тичина
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, -
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря - мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло Тичина
"Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наш власний гнiв або роздратування роблять нам бiльше шкоди, нiж їх причина.
Дж. Леббок - Нашi вороги в судженнях про нас набагато ближчi до iстини, нiж ми самi.
Ф. Франсуа де ЛЯРОШФУКО - Наша істинна національність — людина.
Г. Уеллс - Наша історія є історія великих залежностей.
О. Шпенглер - Наша особистість – це сад, а наша воля – його садівник.
Вільям ШЕКСПІР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Поки не знаєш добра у світі, то й лихо добром стає.
Панас МИРНИЙ - Коли змолоду ніхто не жалував, то на старість – і того більше.
Панас МИРНИЙ - Дожидатись страшного страшніше, ніж його переживати.
Панас МИРНИЙ - Від суму й генеральські голови не заховаються.
Панас МИРНИЙ - Злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві.
Панас МИРНИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
Микола КУЛІШ
"Патетична соната", 1931 - Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Вишні", 1935 - Одгриміла епоха єдина,
Одшуміли в прапорах вітри.
Як знайти Тебе, Україно,
Серед злоби й нікчемної гри?
Наталя ЛІВИЦЬКА-ХОЛОДНА
"І на місяці...", 1937 - Дзвін шабель, пісні, походи,
Воля соколина,
Тихі зорі, ясні води —
Моя Україна.
Володимир СОСЮРА
"Україна", 1939
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
- Жив був на світі султан, що мав гарем, яким знаходився в 100 кілометрах від його палацу. Був в нього слуга, якого султан кожного дня відсилав за дівчиною.
Слуга помер у віці 30 років, а султан у 90.
Так вип'ємо ж за те, щоб не ми бігали за жінками, а вони за нами. Тому що не жінки вбивають чоловіка, а біготня за ними.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
