Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Кожній людині, яка помирає, вся земля домовина: кожен-бо, хто від землі – земля є і землі повертається.
Демосфен - Коли не сумував, як його не було, то й зараз не сумуй, що однині не буде.
Амас - Ліпше посеред міста вбитому лежати, ніж бачити Вітчизну захопленою і повойованою.
Діон - Коли сказали йому люди, що афіняни засудили його на смерть, відповів: "А до них – природа".
Сократ - Коли ж його спитали, що є пекло і що є в ньому, сказав: "Ні я там не був, ані зустрів нікого іншого, хто б повертався звідти".
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Як слово не поможе, то й кий не дошкулить.
- Як товста шия у бика, так тоненька в мужика.
- Як Хома Фомою став, то й вітатись перестав.
- Як це називається, коли сперечаються до упаду: як у жилетці рукав пришивається?
- Яка була пиха, а докотилася й вона до лиха.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обридло, як бабі жнива.
- Обріс, як піп.
- Обскубаний, як курка з базару.
- Один у хаті, як макогін у макітрі.
- Один, мов з хмари впав.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іспити: це коли ті, кому зовсім не цікава відповідь, розпитують тих, хто не може відповісти.
Уолтер Ралі - Істина має потребу в захисті. Захистимо ж… свою думку!
Євген КАЩЕЄВ - Істинно велика людина — той, хто нікого не буде вчити і ні в кого не буде вчитися.
Х. Джебран - Істинно великі ті, чиї серця б’ються для всіх.
Ромен Ролан - Історію можна розділити на два типи подій: ті, котрі не мають значення, і ті, котрі не мали місця.
Вільям Індж
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Піклування про ринкову економіку: «Щоб у сусіда корова здохла!..».
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Після революції сміливі думки звучать як контрреволюція.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Плітки, як риба, завжди мають бути свіжими.
Флоріан БОДНАР - Плоди революції поділили по справедливості: кому — апельсини, а кому — Кабмін.
Володимир ШАМША - По чистій совісті кожному приємно потоптатися.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай в нашім тілі, наче в соснах,
густа живиця закипить.
Хай в наші жили зелень млосна і
полум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Праліто", 1934 - І знаю тільки те,
що треба пісню, наче тінь, нести з собою,
що треба йти, невпинно йти
назустріч мертвій тишині
за зовом вітру — за зовом ночі,
аж попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ
"Елегія про перстень молодості", 1934 - Та на зорі,
В золотаву пору
Птиці зелені
Рвонулись вгору.
Тільки злетіть
Не змогли, не зуміли:
Тісно було,
Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО
"Папороть", 1957 - Сонце низенько, вечір близенько —
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди та не барися,
Моє серденько розвеселиться.
Лірично-побутова пісня - Ой не світи, місяченьку, не світи нікому
Тільки світи миленькому, як іде додому
Світи йому ранесенько та й розганяй хмари
А як же він іншу має, то зайди за хмари.
Лірично-побутова пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
