Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання.
КОНФУЦІЙ - Дві речі роблять людину богоподібною: життя для блага суспільства і правдивість.
ПІФАГОР - Де виявлявся неспроможним розум, там часто допомагав час.
СЕНЕКА - Де єднання, там і перемога.
Публій Сір - Де ми будемо після кончини? Там же, де спочивають не народжені.
Сенека Старший
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Жіноча клятьба дурно йде — так як мимо сухе дерево вітер гуде.
- Чи Бог дитина дурнів слухати.
- Бог не дитина, слухати дурного Галатина. (Галятин — придуркуватий).
— Бог не дитина, слухати дурного Литвина.
- Якби Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала і т. д. ...)
- Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чути.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Приївсь, як сухий ячмінь беззубій кобилі.
- Прийде покрова, зареве дівка, як корова.
- Приймаці, як собаці.
- Прийшов, як вогню вхопив.
- Прийшов, як сліпий до хмелю.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Надпопулярність — це коли весь світ ненавидить одну людину.
Дон-Амінадо. - Називати себе в друкованих виданнях "ми" мають право тільки президенти, редактори й хворі на солітер.
Марк Твен. - Найбільш небезпечні критики ті, що нічого не розуміють, зате добре пишуть.
Леопольд Стоковський. - Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування.
Антуан де Сент-Екзюпері. - Найбільше любив він слухати себе перед численною аудиторією.
Жульєн де Фалькенаре.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Давайте не лише язиком поговоримо, проголошуючи написане, але, із розмислом учитавшись, подбаємо ділом сповнити це.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Коли добрих справ немає в нас і нема покаяння у гріхах, то в якому не будемо чині, далекі стаємо від Бога.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Ніщо не може потаїтись від Божого ока, і ніхто з нас так не знає себе, як Бог усіх знає.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Ніякий сан у цьому світі не збавить од мук тих, що порушують заповіді.
Кирило ТУРОВСЬКИЙ - Немає загадки таланту.
Є вічна загадка любові.
Григір ТЮТЮННИК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тілько я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І мертвим, і живим...", 1845 - А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.
- Щоб знать людей, то треба пожить з ними. А щоб їх списувать, то треба самому стать чоловіком, а не марнотрателем чорнила і паперу.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Передмова до нездійсненого видання "Кобзаря"", 1847 - О думи мої! о славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Тарас ШЕВЧЕНКО
"N. N."("О думи мої! о славо злая!"), 1847 - Думи мої, думи мої,
Де ви подівались,
Нащо мене покинули,
Чому одцурались?
Михайло Петренко
"Думи мої...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
- Вип’ємо за поцiлунок! Адже його придумав чоловiк, тому що не знайшов іншого способу закрити рота жiнці.
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
