Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН - Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги стали друзями.
ПІФАГОР - Живи так, начебто ти зараз мусиш попрощатися з життям, начебто час, залишений тобі, є несподіваним подарунком.
Марк АВРЕЛІЙ - Жити правильно — доступно всім, жити довго — нікому.
СЕНЕКА - Жити, Луцилій, значить – боротись.
Луцій Анней СЕНЕКА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пес здохлий не кусає.
- Пес пса їсть, коли ся їсти хоче.
- Песя мати не загине.
- Пильнуй носа свого, а не кожуха мого.
- Питався чорт баби: “Що о Бозі люде говорять?” — “Славлять, величають.” — “А що о мені?” — “Якось вас дуже на зуби взяли.”
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Вчепився, як реп'ях до кожуха.
- Вчепився, як смола до сосни.
- Вчепився, як сова кігтями.
- Вчепився, як чорт за грішну душу.
- В'яне, як цвіт на сонці.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Намагатися забути когось — значить весь час про нього пам’ятати.
Еріх Марія Ремарк - Люди, які вважають, що вони нікому не потрібні, насправді часто самі потрібні людям.
Еріх Марія Ремарк - Не важливо, як часто ви бачитеся — важливо, що ці зустрічі означають для вас.
Еріх Марія Ремарк - Перша людина, про яку ти думаєш уранці, й остання людина, про яку ти думаєш увечері — або причина твого щастя або причина твого болю.
Еріх Марія Ремарк - Людина може стати дуже близькою за три дні. А той, хто живе поруч роками, може й не дізнатися, який твій улюблений колір.
Еріх Марія Ремарк
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Сідаючи на голодну дієту, не забудьте скласти заповіт.
Юрій РИБНИКОВ - Щоб добре переносити магнітні бурі, потрібне залізне здоров’я.
Юрій РИБНИКОВ - Займайтеся фізкультурою, щоб не соромно було роздягатися перед лікарями.
Юрій РИБНИКОВ - Куріння скорочує не тільки життя, а й сімейний бюджет.
Юрій РИБНИКОВ - Курець — не егоїст: він отруює не тільки себе.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проетупник від того, що відбирає тілесне життя.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Кинене, посіяне зерно ще не завтра дасть жниво, треба ждати...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - Хай ні смерть, ні тюрма, ні тортури, ні труд, ні недостаток не відводить вас від правди.
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884 - А земля — скорбот оселя,
Правди й волі арештарня... Василь МОВА "На прогулянці", 1884 - Люди?! Як мало їх...
Уляна КРАВЧЕНКО "Із афоризмів", 1884
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|