Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Багато особистостей, подібно неопрацьованим алмазам, мають блискучі риси, сховані під брутальною зовнішністю.
ЮВЕНАЛ - Бажання — так називається ріка, у якій замість хвиль — мрії, замість води — спрага; причаївся в ній крокодил пристрасті, а над нею кружляють ворони турбот.
Бхармріхарі - Бачу, дитино, по словах, що твоя шляхетна порода!...
Гомер - Безвладдя гірше усякої влади.
Катон - Безумець скаржиться, що люди не знають його; мудрець скаржиться, що він не знає людей.
КОНФУЦІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Борода не робить мудрим чоловіка.
- Хто сивий — не мудрий: лиш старий.
- Не копитові кобила, а копито кобилі.
- Не пахіття (оранка), а поліття.
- Не поле родить — нива.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Плете, як божевільний.
- Плететься, як хміль.
- Плеще, як риба хвостом.
- Пливе човен, як місяць у небі.
- Пливе, мов лебідка (мов лебідь).
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гроші не пахнуть.
імператор Веспасіан - Ґрунтовно розвинений економічний спад змусить проявитися самі непривабливі речі. Існує старий ринковий вислів: "Криза розкриє те, чого не зможуть знайти аудитори".
Пилип Когган - Даремно говорити: "Ми робимо усе, що можемо".Треба зробити те, що необхідно!
Уінстон Черчіль - Дерзати! Ціною дерзання досягається прогрес. Усі блискучі перемоги є в більшому або меншому ступені нагородою за відвагу.
Віктор Гюго - Дії не завжди приносять щастя, але без дій щастя не буває.
Бенджамін Дезраелі
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- В боротьбі сентиментів немає.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Вмирати треба, але тоді, коли жертви життя й крові дають певну перемогу.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Наші предки дали нам життя, але не дали нам державної спадщини.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Вдивляйтесь і вслухайтесь у слова тих, хто засуджуюче вимовляє слово “отаманія”, і побачите, що власне в їхніх душах жевріє ота “отаманія”.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943) - Повстанчих отаманів цінують лише в часі боїв.
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ (Полковник Армії УНР, подільський отаман; 1894 – 1943)
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- І чужі ми чужениці
В рідній Україні, Як пташина без гніздечка На німій руїні. Пантелеймон КУЛІШ "Ключ розуміння", 1882 - Воскреснеш, нене, встанеш з домовини...
Тебе я словом правди привітаю, І розіллється слава України По всій вселенній, од краю до краю. Пантелеймон КУЛІШ "Слово правди", 1882 - Що там тюрма!
То слава наша! Ми всі тепер сидим в тюрмі! Всі п'єм одну ми скорбну чашу, Одна вона — тобі й мені. Олександр КОНИСЬКИЙ "Я не боюсь...", 1882 - Убогії ниви, убогії села,
Убогий, обшарпаний люд, Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Борис ГРІНЧЕНКО "Смутні картини", 1883 - Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась! - Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга! - Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|