Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Той, хто користується своїм правом, не порушує нiчийого права.
Правило римського права. - Той, хто розв'язує терор над іншими, сам перебуває у постійному страху.
Клавдій Клавдіан. - Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Сократ. - Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів — цей шлях найшляхетніший, шлях наслідування — це шлях найлегший і шлях досвіду — цей шлях найгіркіший.
Конфуцій - У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Хоч на собаку вилий.
— ... то і собака скрутиться, (погана страва, найпаче борщ).
- Хоч голову мий! (страва наче луг).
- Каша — мати наша, а борщ — полежака, лежить дома, як собака (почуте від москаля).
- Каша наша — батьків борщ.
- Борщ без каші удовець, а каша без борщу удова.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Молодик, як бик.
- Молодиця, як тихеє літо.
- Моргне, наче вогнем сипне.
- Мордується, як скажена пані.
- Мордується, як чорт в лопухах.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Так, погано мені, але це не причина, щоб робити неприємності іншим.
Есхіл - Тоталітаризм — система керування, за якої все, що не заборонене — обов’язкове.
Еван Есар - Тоталітаризм прагне не до деспотичного панування над людьми, а до встановлення такої системи, за якої люди зовсім не потрібні.
Ханна Арендт - Тривалі й великі страждання виховують в людині тирана.
Фрідріх НІЦШЕ - Чотири драматичних єдності: єдність часу, місця, дії і морально-політична єдність.
Станіслав Єжи ЛЄЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Закінчив академію з дипломом безробітного вищої кваліфікації.
Володимир ШАМША - Закон демократичного централізму: як скаже начальство, так і буде.
Юрій РИБНИКОВ - Закон зворотної сили не має. Беззаконня, схоже, також...
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Закон справедливості: хто має більше, ніж треба, той своє одержить.
Юрій РИБНИКОВ - Залізо гартується вогнем і водою, народ — прожитковим мінімумом і бідою.
Василь КРАСНЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить...
І не тобі — молодшому — бринить
Червлених наших літ ясна заграва.
Микола Зеров
"Київ з лівого берега", 1926 - Поволі родяться слова нічних нарад -
Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні
В холодноярській радяться святині
Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат.
Микола БАЖАН
"Залізнякова ніч", 1927 - Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
Євген МАЛАНЮК
"Буряне поліття", 1927 - Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927 - Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною романтикою.
Микола ХВИЛЬОВИЙ
"Вальдшнепи", 1927
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
