Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА - Серце тодi насичується, коли освiчується.
Григорій СКОВОРОДА - З лиця людину можна примiтити, а не з підошви.
Григорій СКОВОРОДА - Зовсiм мертва душа людська, позбавлена природного свого дiла, вона подiбна каламутнiй та смердючiй водi, в тiснотi умiщенiй.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Не квапся женитися, бо ще тобі жінка стане кісткою в горлі — її Бог сотворив з кістки.
- Оженися, не журися — піде тобі рукою: жінка піде за борщем, а ти за мукою.
– Не давно ся оженили, не пішло рукою: жінка пішла за пшоном, а я за мукою.
- Женись — перемінись, (або: Женитись– перемінитись).
- Моя дорога — до чийогось порога; моя стежечка — до чийогось сердечка.
- Голубець гукає, як пари шукає.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Шипить, мов гадюка.
- Широка, як море.
- Широке поле, як море.
- Широкий, як світ.
- Широкий, як степ.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Лицарська епоха — час, коли найпіднесеніші почуття чоловіків діставалися їхнім коням.
Елейн Кендалл - Лицемір: людина, що вбила обох батьків і просить про полегкість, посилаючись на те, що вона сирота.
Авраам ЛІНКОЛЬН - Лицемірство в любові — одне з громадських нещасть.
Е. Сенанкур - Лише молодість одержує більше, ніж витрачає.
Владислав Гжегорчик - Лише нова омана рятує нас від розпачу після втрати старої.
Фелікс Хвалибуг
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Вихід є, і, схоже, наші мільйонери незабаром народ до нього доведуть.
Олександр ПЕРЛЮК - Вихід завше є — було б що виносити!
Олександр ПЕРЛЮК - Влада — з народом! — що хоче, те й робить...
Олександр ПЕРЛЮК - Вставайте, люди, газова труба кличе!
Олександр ПЕРЛЮК - Для парламентарів головне, що вони є, а відсутність парламентаризму вони вже якось переживуть!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Радянська система прекрасно знає, що цілком політизована людина — це вже не людина, а раб чи робот. Цього не знає, на жаль, більшість еміграції.
- Бій під Полтавою Петрові виграли українські Кочубеї.
Юрій ШЕРЕХ
"Москва, Маросейка", 1954 - Але одне безперечно: мине радянське панування. Російські загарбники стануть спогадом, як спогадом стали німецькі.
Юрій ШЕРЕХ
"Правда почуттів...", 1954 - Звичайно, наші спільноти — це спільноти разом пережитого смутку й горя. Смуток тихіший і відлюдний, але в'яже сильніше.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954 - На перехресті доріг стоїть українська душа в латаній свитині, зшитій із поношених і потертих мислей.
Микола ШЛЕМКЕВИЧ
"Загублена українська людина", 1954
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
