Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
Григорій СКОВОРОДА - Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
Григорій СКОВОРОДА - Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
Григорій СКОВОРОДА - Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
Григорій СКОВОРОДА - Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У свідка очі як у дідька.
- Утік, не утік — а побігти вільно.
- Утіхи на годину, а біди до смерті.
- Учепився як гріх села.
- Хвали мене роте, а ні, то тя роздеру.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Гукає, як з переляку.
- Гуляє, як вітер у чистому полі.
- Гуляє, як Пилип в кукурудзі.
- Гуляє, як риба в морі.
- Гуляє, як собака на прив'язі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Телебачення зробило диктатуру неможливою, а демократію нестерпною.
Шимон Перес - Телебачення належить народу. Так йому і треба.
Марія Арбатова - Телебачення попереджає: надмірне переглядання футболу може бути небезпечно для вашого шлюбу.
Телезаставка - Телебачення створене за вашим образом і подобою.
Петро Шулькін - Телевізор – ворог родини.
Андрій Цвєтков
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Ніщо так не полегшує проблему вибору, як його відсутність.
Юрій МЕЛІХОВ - Нова дієта для схуднення: три дні — тільки соки, п’ять днів — тільки салати, сім днів — тільки яблука. Потім — дев’ять днів, затим... 40 і, нарешті, — рік.
Володимир КОРЧИНСЬКИЙ - Нові обличчя в політиці — це ще й професійна робота пластичних хірургів.
Ігор БІДЮК - Обібравши народ, уже можна подумати і про його соціальний захист.
Григорій КОРКАЧ - Обіцянка не цяцянка, а близька родичка дулі.
Роман КРИКУН
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А вже красне сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ
"А вже красне сонечко...", 1910 - Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Павло ТИЧИНА
"Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, —
Примружились гаї, замислились оселі
Ах, серце, пий!
Повітря — мов прив'ялий трунок.
Це рання осінь шле поцілунок
Такий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА
"Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА
"Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся — дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Павло ТИЧИНА
"Гаї шумлять...", 1918
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Вип’ємо за жiнок, що витiсняють чоловікiв на багатьох чудових працях, у багатьох славних дiлах, в багатьох професiях, але не витісняють їх із свого серця!
- Ходили хлопець з дівчиною. Одного чудового дня хлопець запропонував дiвчині вийти за нього заміж. Вона погодилась, але тiльки з однiєю умовою: раз на рiк вона покидатиме його.
Хлопець подумав і погодився.
Вони стали чоловіком і жінкою. Один раз на рік жiнка йшла з дому на один день.
Чоловiка охопила цiкавiсть. Вiн став слідкувати за жінкою і побачив, як вона приходить в лiс, перетворюється в змiю i починає шипіти.
Так давайте вип’ємо за те, щоб жiнки шипіли тільки раз на рік і тiльки в лісі!
- Вип’ємо за жінок і коханок! За те, щоб вони нiколи не зустрілись.
- На питання про те, кого вiн більше любить – брюнеток чи блондинок – справжній мужчина повинен відповісти «Так!».
Так давайте вип’ємо за жiнок, яких люблять справжні чоловіки!
- Зірки прекрасні вночі, а наші жінки подібні зіркам.
То ж вип’ємо за зоряні ночі!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
