Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Говори з людьми відповідно до їх розуму.
М. Сааді - Горе легке — говірливе, важке – безмовне.
СЕНЕКА - Гріх називати загиблими людей, що втратили життя заради прекрасної мети.
Гіперід - Давайте говорити те, що думаємо; думати те, що говоримо; нехай слова будуть у згоді з життям.
СЕНЕКА - Давати, брати, ділитися таємницею, розпитувати, пригощати, приймати частування — ось шість ознак дружби.
Дхаммапада
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дав слово не пити, так тепер ложкою їсть.
- Дай йому пити, то вів де дасть тобі жити,
- Дайте другую, прогнати тую.
- Дали зілля од похмілля.
- Де бражники, там і празники.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бубонить до себе, як баба на морозі.
- Бубонить, як у бочку дме.
- Бубонить, як чорт на коробці.
- Буде погода, як не потече з неба вода.
- Буде утіха, як з дірявого міха.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Обличчя жінки, охопленої пристрастю, стає як у молоденької дівчини. Щоправда, ця пристрасть може адресуватися і парасольці.
Михайло Лермонтов - Чоловік для жінки – засіб; метою завжди буває її дитина.
Віктор ГЮҐО - Щастя – не в тих жінках, з ким хочеш спати, а в тих, з ким хочеш прокидатися.
Отто Вейнінгер - Як тільки жінки удаються до міркувань загального характеру, вони віддаються коханню, не помічаючи цього.
Фрідріх НІЦШЕ - Володіння - це імпорт тьми,
Самовіддача - це експорт світла.
Шрi ЧИНМОЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим беззубіший народ, тим сильніше його кусають ціни.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим би не займався віце-прем’єр з питань проведення адміністративно-територіальної реформи, аби лише не самою адміністративно-територіальною реформою.
Олександр ПЕРЛЮК - Чим біднішим стає народ, тим важче його чимось налякамти.
ЛЕОНІД КУЛІШ-ЗІНЬКІВ - Чим більше безсердечних, тим більше інфарктів.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ. - Чим більше варіантів, тим імовірніше, що виходу немає.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай я загину, та хай сяє мило
Над людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА
"Сон", 1891 - Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Ще сонячні промені сплять, —
досвітні огні вже горять.
То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА
"Досвітні огні", 1892 - Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО
"Декадент", 1896 - О, не один нащадок Прометея
Блискучу іскру з неба здобував,
І безліч рук до неї простягалось,
Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА
"Fiat nox!", 1896 - Щастя хочеш ти зазнати?
Щастя дурно не дається:
Тільки той його придбає,
Хто за його в бої б'ється.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Зернятка", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
