Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Я знаю, що нічого не знаю, а інші не знають навіть цього.
СОКРАТ - Я коханців щасливих впізнаю по їхніх очах: в них сіяє пломінь томний — насолод нескромний знак.
Солоній - Я маю знання не від народження, але стародавність возлюбивши, прагну до неї усіма силами.
КОНФУЦІЙ - Я не зустрічав ще нікого, хто любив би чесноту так само сильно, як чуттєві втіхи.
КОНФУЦІЙ - Я ніколи не буваю таким зайнятим, як в часи свого дозвілля.
Марк Туллій ЦИЦЕРОН Три шляхи ведуть до знання: шлях роздумів – цей шлях найшляхетніший, шлях наслід
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Пнеться (або: скаче), як жаба на купину.
- Уже прийшли яничари (як прийдуть діти і пустують).
- Надокучила сарана.
- Дітям Бог подушки стелить.
– ... а старому хоч би соломки підстелив. - Як дитина падає, то Бог подушку підстиляє; а як наш брат (старий) упаде, то або на драбину, або на граблі.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Гірша відьма вчена, як родима.
- Гість, як невільник, де посадять — там і сидить.
- Гладенький, як скло.
- Гладка, як піч.
- Гладкий, аж з шкури преться.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Непростима гордість – не бажати бути зобов'язаним коханій людині своїм щастям.
Лессінг. - Кохання, гроші і турботи приховати неможливо.
Лопе де Вега. - На початку кохання закохані говорять про майбутнє.
В кінці – про минуле. - Надто відверто виражене кохання рідко викликає взаємність.
Андре Моруа. - Кохання знаходить радість в будь–якій дурничці, якщо її поділяє з тобою близька людина.
Андре Моруа.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Це у них доводиться за все платити, у нас – переплачувати.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Сучасний Мойсей: "Спочатку зробимо пустелю, а потім я вас виведу".
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - В історика давався взнаки талант письменника-фантаста.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Докопався до правди. Тут же і закопали.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - "Що ти мечешся?" – дорікав флюгер маятникові.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає. Живе... умирає... одно зацвіло, А друге зав'яло, навіки зав'яло... І листя пожовкле вітри рознесли. Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - О Боже мій милий!
Тяжко жить на світі, а хочеться жить: Хочеться дивитись, як сонечко сяє, Хочеться послухать, як море заграє, Як пташка щебече, байрак гомонить, Або чорнобрива в гаю заспіває... О Боже мій милий, як весело жить! Тарас ШЕВЧЕНКО "Гайдамаки", 1841 - Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне! Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" ("У всякого своя доля...") - Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845 - Встане правда! встане воля!
I Тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки. А поки що течуть ріки, Кровавії ріки! Тарас ШЕВЧЕНКО "Кавказ", 1845
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити. Так давайте за це і вип'ємо! - Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце! - Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить! Повиздихають ті, хто нас не захотів! І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|