Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- ...А хто не хоче працювати, той не повинен iсти.
Євангеліє від св. Луки - Вiдiйдiть вiд мене всi, хто чинить неправду!
Євангеліє від св. Луки - Хто вiрний у найменшому, - i в великому вiрний; i хто несправедливий у найменшому, - i в великому несправедливий.
Євангеліє від св. Луки - Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, анiж щоб спокусив вiн одного з малих цих!
Євангеліє від св. Луки - Неможливе людям - можливе для Бога.
Євангеліє від св. Луки
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Шукай вітра на облозі.
- На кого злість лізе — гірш ножа ріже.
- Лучше злосливому шнурок на шию заложит ніж бідних людей правдивих зводити.
- За лучину, знайде причину.
- Не з сива, не з дива.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бач, тілом обросло, як кабан вгодований.
- Бачить, як сова світло.
- Бачить, як та сова вночі.
- Без грошей, як без рук.
- Без душі, як без тіла.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Наречена — це жінка, який обіцяють все те, чого не одержує дружина.
NN - Не можна довіряти жінці, яка не ховає свій вік. Така жінка не посоромиться сказати все що завгодно.
Оскар УАЙЛЬД - Невже не можна винайти засіб, який змусив би жінок любити своїх чоловіків? Жан де Лабрюйер
- Недоліки дані жінці природою, щоб тренувати достоїнства чоловіка.
Сюзанна Неккер - Недостатньо роздягнутися, щоб стати зіркою.
Недостатньо одягтися, щоб стати артисткою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Птиця радіє весні, а немовля – матері.
Володимир МОНОМАХ - Над усе шануйте гостя, відкіля б він не прийшов: чи простолюдин він, чи знатний, чи посол.
Володимир МОНОМАХ - Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того навчайтеся.
Володимир МОНОМАХ - Повинність мужа справляйте, як вам Бог пошле.
Володимир МОНОМАХ - Божа охорона ліпша людської.
Володимир МОНОМАХ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Верни до мене, пам'яте моя,
Нехай на серце ляже ваготою
моя земля з рахманною журбою.
Хай сходить співом серце солов'я в гаю нічному.
Василь СТУС
"Верни до мене, пам'яте моя...", 1977 - За обрієм обрій, за далями далі, -
допоки напруглий не вигасне день, —
погребли тополі в глибокій печалі
своїх калинових, вишневих пісень,
бо вже ослонився безокрай чужинний,
і гнеться в жалобі кривавий розмай.
Прощай, Україно, моя Україно, чужа
Україно, навіки прощай!
Василь СТУС
"Остання пісня", 1977 - А я живу в Божій волі —
Не дав мені Господь долі.
Народна пісня - Ой не повіває буйний вітер
та із чистого поля, —
Ой не жди, не жди того козаченька,
видно, така доля.
Лірично-побутова пісня - Ой ішов козак з Дону, да, з Дону додому,
Да й сів над водою, проклинає долю:
"Доле ж моя, доле, чом ти не такая,
Ой чом не такая, як доля чужая?"
Бурлацька пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
- Давайте вип'ємо горілки за покоління, яке обирає "Пепсі"!
Тому що нам більше дістанеться!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
