Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
Григорій СКОВОРОДА - Фарби на картинi кожен бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрiбне друге око. Хто ж його не мав, той слiпий у живописi. Гру музичного iнструменту кожне вухо чує, але щоб вiдчути смак схованої у грi гармонi, треба мати вухо таємного розумiння, а хто позбавлений того, цей нiмий у музицi.
Григорій СКОВОРОДА - Бути пророком чи фiлософом – це прозрiти над пустелю, над стихiйне бродiння щось нове, котре не cтарiє, дивне i вiчне, i вiстити про те.
Григорій СКОВОРОДА - Не тiло, а душа є людиною.
Григорій СКОВОРОДА - Глупiсть тисячi нерозумних живописцiв не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, i тiльки дехто з величезної кiлькостi любителiв її осягає.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Безправної і безсмертної землі нема.
- Смерть не горе, а страшне велике море.
- Смерті не треба шукати — сама прийде.
- Смерті не буває без причини.
- Не буде нас по нас.
– Після нас не буде нас. – ... будуть люди та не ми. – Помреться, все минеться.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Зуби, як частокіл.
- Зустрівся, як з братом.
- Зустрівся, як з ворогом.
- Зустрівся, як з другом.
- З'явився, як грім з ясного неба.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Якщо двоє завжди згодні між собою, значить, думає лише один з них.
Ліндон Джонсон - Якщо деякі люди нехтують багатством, то тому, що вони втратили надію на своє збагачення.
Френсіс Бекон - Якщо і є якийсь секрет мого успіху, то він полягає в умінні зрозуміти точку зору іншої людини і дивитися на речі і з його і зі своєї точок зору.
Генрі Форд - Якщо людина не починає спроби зробити більше, ніж він може, то йому ніколи не вдасться зробити всі, на що він здатний.
Henry Drummond - Якщо не знаєш, чого хочеш, вмреш у купі того, чого не хотів.
Чак Поланік
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Світ тісний не в тому розумінні, що легко зустрітися, а в тому – що легко зіткнутися.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ - Світла голова. Чому ж тоді такі думки чорні?
Андрій КОЦЮБИНСЬКИЙ - Світло в кінці тунелю свідчить: аж тут нам кінець.
Флоріан БОДНАР - Світлого майбутнього здатні досягти тільки пережитки минулого.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО - Світом правлять перекладачі.
Володимир КНИР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз'ясни мені хвилі тривоги! Я втомився, охляв, серед шляху пристав І тривожно шукаю дороги. Петро Карманський "Як побачиш сліпця...", 1906 - Ой люлі, люлі, химерний смутку!
Шепоче вільха і верболіз. Задума квилить, шовкові вії Срібляться ясним брильянтом сліз. Петро Карманський "Ой люлі, смутку!", 1906 - Але минай людські стежки, дитино,
бо там не ходить воля, — там жура тягар свій носить. Леся УКРАЇНКА "Лісова пісня", 1911 - Я ввечері цілую рожу
І кличу сум. Чому, чому я жить не можу Та сам, без дум? Павло ТИЧИНА "Гаптує дівчина...", 1914 - Гей, над дорогою стоїть верба,
Дзвінкі дощові струни ловить, Все вітами хитає, наче сумно мовить: Журба, журба... Отак роки, отак без краю На струнах Вічності перебираю Я, одинокая верба. Павло ТИЧИНА "Квітчастий луг...", 1915
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Який найкоротший тост «до того»?
– Будьмо! – А який «після того»? – Хху! - Дай, Боже, щастя, здоров’я
На многія літа усім! - На здоров’я!
- Здорові будьмо!Будьмо!
- Шануймося!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|