Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Корисне всяке місце, коли живеш з правдою.
Філон - Ваги справедливості, і міра справедливості, і земля справедливості хай буде вам.
Соломон - Належить суддям ні додавати людинолюбства до законної постанови, ні робити її суворішою, засуджуючи. Бо хто додасть до засудження чи зменшить від милосердя свого, те беззаконне суть.
Малий Демосфен - Як несправедливо вчинив, а потім уперто цього тримаєшся, то подвійну кривду маєш.
Клітарх - Ліпше за правом судити й від засудженого паплюженому бути несправедливо, ніж неправдиво судити та єством справедливості паплюженим бути.
Мосхіон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- Куліш не каша, пять рублів не гроші.
- Швець не купець, а коза не товар.
- Не сто кіп за рибку, не сто кіп утрати.
- Іван не пан, а сто злотих не гроші.
- Гаман не свято, трястя не хороба.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Бігає, як церковна миша.
- Бігає, як щось загубив.
- Біда за біду чіпляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
- Біда красить, як окріп рака.
- Біда, як дудка,— куди йде, то реве.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Слава — це отрута, корисна тільки в невеликих дозах.
Оноре де Бальзак. - Слава — це перенапруження, стреси, транквілізатори, розчарування, обламування, сльози.
Михайло Веллер. - Слава Богу, я вільний не більше, ніж дерево з корінням.
Девід Лоуренс. - Слава зношується.
Наполеон Бонапарт. - Слава мов ефір: спершу присипляє, а потім випаровується.
Цаль Меламед.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Треба миром,
Громадою обух сталить. Тарас ШЕВЧЕНКО "Я не нездужаю, нівроку" - У всякого своя доля
І свій шлях широкий. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" - Україно! Україно!
Оце твої діти. Тарас ШЕВЧЕНКО "Сон" - Україно, Україно!
Ненько моя, ненько!. Тарас ШЕВЧЕНКО "Тарасова ніч" - У нас нема зерна неправди за собою.
Тарас ШЕВЧЕНКО "Доля"
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ "Люборацькі", 1886 - І ласки панські, й панські жарти —
Мужик все виніс на спині. Іван ФРАНКО "Панські жарти", 1887 - Так усе колись минеться,
Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух. Володимир САМІЙЛЕНКО "Дві планети". 1888 - Святеє діло мати рідне:
Веселу хату, свій куток... Іван МАНЖУРА "Уривок", 1889 - Замовчіте ж ви, пишнії, ситі,
Гордовитії, власні землі, Бо єсть Божая правда на світі, Та розсуде і вас, і її! Іван МАНЖУРА "Нечесна", 1889
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Справжній чоловік – це той, який точно пам'ятає день народження жінки, але ніколи не знає скільки їй років.
А чоловік, який ніколи не пам'ятає день народження жінки, але точно знає скільки їх років – це той, за кого вона вийшла заміж. То ж давайте вип'ємо за справжніх чоловіків. - Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись, Дівчина може розлюбити, Та кинути пити?... – Не може бути! – То ж вип’ємо, друзi! - Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися! - Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо! - Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|