Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- В іншому міри дотримуйся, а в любові чим більше любиш тим боголюбивішим будеш.
Фірім - Майстерність коня у битві перевіряється, а побратимство – в біді.
Фірім - Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба – стара.
Фірім - Багато хто дружить з багатими, та не з кращими.
Фірім - У дружбу приймай не всіх, хто хоче, а тих, хто твого єства гідний.
Сократ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- У кого руки короткі, той має довгий язик.
Іран. - У коханні більше гіркого, ніж солодкого.
Угорськe - У коханні не буває ні нижчих, ні вищих.
Япон. - У коханні, як і на війні, засобів не добирають.
Тамільськe - У красу коржа не вмочиш.
Узб.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Так говорить, як жаба в болоті.
- Так доробився, як сіль на окропі.
- Так дрижав, що аж употів.
- Так жалує, як вовк поросяти,— як ухопить, то вже боїться пустити.
- Так мені сподобалось, як вовкові весільна пісня.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Натуралізм у деяких театрах надзвичайний! Навіть запах шкарпеток чути зі сцени.
Лише люди несправжні.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не брикайся, сидячи в сідлі.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не вважаю, що власник однієї душі — це дрібний власник.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не відвертатися від дійсності? Начебто дійсність не оточує нас.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Не волай уночі про допомогу, ще збудиш сусідів.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Колекціонував судові вироки.
Юрій БЕРЕЗА - Коли беруть шлюб, свідків достобіса, а коли розлучаються, за свідка лише один суддя.
Юрій БЕРЕЗА - Коли була маленька — мріяла, що одного дня мене забере прекрасний принц... Тепер про це мріє мій чоловік... .
Валентина БУГРІЙ - Коли гніваюсь, рахую до тисячі. Таку й отримую пенсію.
Василь МОМОТЮК - Коли жінка втрачає голову, вона в неї, як правило, не болить... .
Валентина БУГРІЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу, —
Чому ж у щирості вбачаєш крамолу?
Василь СИМОНЕНКО
"Пильному", 1962 - Як не крути,
на одне виходить,
слід би катюгам давно зазубрить:
можна прострелити мозок,
що думку народить,
думки ж не вбить!
Василь СИМОНЕНКО
"Як не крути...", 1964 - Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Василь СИМОНЕНКО
"Ти знаєш, що ти — людина?", 1964 - Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
Василь СИМОНЕНКО
"Гей, нові Колумби й Магеллани...", 1964 - Навіщо я? Куди моя дорога?
І чи моя тривога проросла
Од сивої печалі Козерога
В глевке болото рідного села?
Іван ДРАЧ
"Ніж у сонці", 1964
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
