Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Хоробрість й зухвалість, хоча й близькі одне з одним, та різниця між ними велика: одне – твердість, інше – залякування, бо себе не жаліють там, де варто застерігатись.
Іван Богослов - Ні ухилятись від битви не можна, ні самому битви шукати. Тоді й перемога буде славнішою.
Златоуст - Могутність, що не має розуму, веде в домовину того, хто набув її.
Менандр - Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: "Не царської мужності така перемога".
Він же, коли зустрів свого тезка, лякливого вельми, сказав: "Юначе, або ім'я, або норов переміни".
Олександр - Коли дорікнули його за те, що вийшов, кульгавий, в похід, відповів: "Не ті, що бігають, потрібні нині, а стійкі; не ногами копати час нині, а руками бити міцно".
Лакон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Йому пробігла собака проміж ногами (сором комусь: — вигнали, абощо).
- В очах чоловічки догори ногами стали.
- Сидить уже як собака в човні (Ні в сих, ні в тих).
- Як порося впустив.
- Як мила зїв (як з милом).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Він не любить сісти, як кобила вівса їсти.
- Він, як стовп, не гнеться.
- Вірити, як собаці.
- Влетів, як птах.
- Влетіло, як коту за сметану.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Образ може замінити опис.
Людвіг Вітґенштейн. - Образ може зображати стосунки, яких не існує.
Людвіг Вітґенштейн. - Образ також має кидати свою тінь на світ.
Людвіг Вітґенштейн. - Образлива істина аніскільки не вища за образливу брехню.
Марк Твен. - Обрій — це конкретне втілення наших задумів.
Геннадій Малкін.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- І чесний політик один раз в чотири роки безсоромно бреше.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Щоб бути рабом речей, треба спочатку стати їх господарем.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Боротьба з чужими недоліками – найкращий засіб продемонструвати свої достоїнства.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Історики фальсифікують минуле, ідеологи – майбутнє.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО - Нація жива доти, доки в її душі не згасне ідея державності.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.
Анатолій СВИДНИЦЬКИЙ
"Люборацькі", 1886 - В біді твоїй рідніша ти мені;
Тобі несу я сили всі, що маю;
І працю тиху, і мої пісні
На вівтар твій побожно я складаю.
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Україні", 1888 - А все ж твоя втіха — поплакати стиха,
Згадавши веселий свій край.
Іван МАНЖУРА
"Лелії", 1889 - Ні, хоч дуже я люблю
Україну-неньку,
А сидітиму собі
Краще потихеньку.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Переляканий", 1892 - Він українець — це запевне,
Бо хвалить сало й галушки
Та ще вишиванії дома
Бере він на ніч сорочки.
Борис ГРІНЧЕНКО
"Українець", 1892
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Жінки, не любіть холостих, вони других жінок не полюбили – і вас не по люблять, не любіть розлучених, свою покинули – і вас покинуть.
Любіть одружених, свою дружину люблять – і вас будуть любити.
Так давайте за це і вип'ємо!
- Давайте вип'ємo за любов, а хто не може – той за дружбу!
- Сонце роздягає дівчину до купальника.
Так вип'ємо ж за те, щоб наші очі горіли яскравіше за сонце!
- Давайте вип'ємо за поцілунок. Бо його придумав чоловік, тому що не знайшов іншого способу закрити рот жінці.
- За нас, жінок шаленої краси!
Хто нас не бачив, хай їм повилазить!
Повиздихають ті, хто нас не захотів!
І плачуть ті, кому ми не дістались!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
