Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
Григорій СКОВОРОДА - Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох–трьох ворогів.
Григорій СКОВОРОДА - Більше думай і тоді вирішуй.
Григорій СКОВОРОДА - Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
Григорій СКОВОРОДА - Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Дівочий вік, як маків цвіт: сьогодні цвів, а завтра опав.
- Дірявої торби не наповниш.
- Дітей годуй, а собі торбу готуй.
- До доброї криниці утоптана стежина.
- До свого роду хоч по коліна в воду.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Усміхається, як дитина.
- Усолодився, як черв'як у хріні.
- Ухопило, як попа за живіт.
- Хапає, мов десять років не бачив (так їсть швидко).
- Хапає, як Мартин мило.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Треба мати що сказати й треба сказати це якнайясніше — ось і весь секрет доброго стилю.
Метью Арнольд. - Треба писати так, як говориш, якщо, звісно, говориш добре.
Жуль Ренар. - Треба спокійно вислуховувати поправки невігласів.
Луцій Анней Сенека-молодший. - Треба сьогодні сказати лише те, що доречне сьогодні. Решту відкласти й сказати в належний час.
Квінт Горацій Флакк. - Треба щоразу писати так, ніби пишеш уперше й востаннє. Сказати так багато, немовби це твоє прощання, і так добре, наче це дебют.
Карл Краус.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Деякі людожери мали б претендувати на звання «Мучитель року».
Леонід ЗАБАРА - Дивна річ вибори: голосуєш за когось, а виявляється – проти себе.
Володимир ШАМША - Діагноз небезпечно хворій державі: витік мізків за кордон.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Дійсність завжди жорстока. Інакше вона не була б дійсністю.
Володимир ШАМША - Дійшли до повної розрухи, але мирним шляхом.
Микола ЛЕВИЦЬКИЙ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Лежить земля, як книга розпростерта,
Над нею сонце, мов небес свіча...
Сухим аскетом невмолимий час
Глави читає приходу і смерти.
Теодор Курпіта
"Земля", 1947 - Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі — Життя.
Євген МАЛАНЮК
"Все забудь..." 1954 - Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Василь СИМОНЕНКО
"Завірюха", 1964 - Ми всі погаснемо, і гомін наших кроків
Вбере пожадлива і чорна глибочінь.
Душе, свій страх відкинь! Тобі бо, одинокій,
Належать вічна рань і сонця височінь.
Михайло Орест
"Поблід...", 1965 - Пізно вже. Немає вороття.
Попелом присипано волосся.
Віяли вітри. Пройшло життя.
Все змело, й нічого не збулося.
Марина Приходько
"Змилуйся...", 1967
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Щоб хотілось і моглося, було де і було з ким!
- Давайте вип’ємо за наших ворогів. За те, щоб у них все було: і автомашина, і гараж, і гарна хата, і дача.
І щоб у них скрiзь стояли телефони.
І щоб по тих телефонах вони завжди набирали 01, 02, 03, 04!
- Вип’ємо за те, аби нашим ворогам пір’я в горлі виросло!
- Вип’ємо за наших ворогів, аби їм пір’я на язиках повиростало!
- Якось у лютий мороз замерз маленький горобчик і впав на землю. Проходила мимо корова, задерла хвоста і на горобчика упав теплий «корж». Пiд ним горобчик вiдiгрiвся, ожив, висунув голівку і з радостi защебетав. Пробігала мимо кішка, схопила горобчика і з’їла...
Так вип’ємо і запам’ятаємо: не кожен той ворог, що тебе обiс...ав; не кожен той друг, що тебе з г... витягнув, а якщо же попав у г...но, то сиди й не цвiрiнькай!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
