На сайті зібрано нині:              
Авторів : 6653
Давня мудрість : 1612
Прислів'я, приказки : 27853
Народні прикмети : 2879
Афоризми : 13520
Українська афористика : 13439
Тисяча цитат : 1005
Афоризми Пошук:
Давня мудрість | Прислів'я, приказки | Народні прикмети | Афоризми
Українська афористика | Тисяча цитат | Тости |

Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота, глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське життя в Севастополі» та на сайті «Весела Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми з книг «Українська афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика – це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.

Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.

Вакансії для вчителів української мови та літератури

Давня мудрість / 1612
  • Старість — невиліковна хвороба.
       СЕНЕКА Старший
  • Стату прекрасна виглядом, а людина — своїми діяннями.
       ПІФАГОР
  • Так, я привів коня в сенат. Але це краще, ніж якби я привів осла, яких і без цього там досить.
       КАЛІГУЛА
  • Ти не зобов’язаний доводити роботу до кінця, але й не повинен ухилятися від неї.
       Доручивший тобі роботу надійний.
  • Тим охотніше топчуть ногами, чим колись сильніше боялися.
       Лукрецій 
Ще..
Прислів'я, приказки / 27853
  • Хто матір свою поважає, чужої не скривдить.
       Aзерб.
  • Хто на вдові оженився, той мусить і сиріт годувати.
       Груз.
  • Хто на чужім возі їде, з півдороги пішки йтиме.
       Болг.
  • Хто наївся, той забува, що є голодні.
       Франц.
  • Хто найменше знає, той найбільше базікає.
       Ірланд. 
Ще..
Народні прикмети / 2879
  • Засипав, як маком дрібненьким.
       
  • Заскавучав, як цуцик.
       
  • Засмикали, як циган сонце.
       
  • Засміялася, ніби сонце зійшло.
       
  • Заснував, як павук муху.
        
Ще..
Афоризми / 13520
  • Праця перетворила мавпу на втомлену мавпу.
       NN
  • Преса — передбачення безбожного часу, причому віру в усевідання і всеприсутність вона перетворила на тверде переконання.
       Карл Краус.
  • Преса — це паперове сумління.
       Малькольм Маґґерідж.
  • Преса — це система словообігу з украй високим тиском.
       Дмитро Пашков.
  • Преса корисна вже тому, що вона вчить нас не довіряти пресі.
       Семюель Батлер. 
Ще..
Українська афористика / 13439
  • Коли курка перед очима, журавля в небі не видно.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Коли народ втомлюється від політики, політики відбувають відпочивати на Канари.
       Олександр ПЕРЛЮК
  • Коли народ ситий, влада може спати спокійно.
       Галина КАМЕНСЬКИХ
  • Коли олігархи стали ділити портфелі, в метушні забули про народ.
       Юрій РИБНИКОВ
  • Коли рот на замку, слова виходять боком.
       Флоріан БОДНАР 
Ще..
Тисяча цитат / 1005
  • Співай, ненько, тихесенько,
    як давно співала,
    коли мене маленькою
    до сну колисала!..

       Уляна КРАВЧЕНКО
    "Співай, ненько, тихесенько...", 1925
  • Митцем треба народитися...
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925
  • Азіатський ренесанс — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925
  • Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925
  • Що ж тоді: — Європа чи "Просвіта"? Для мистецтва — тільки — Європа.
       Микола ХВИЛЬОВИЙ
    "Камо грядеши", 1925
     
Ще..
Тости / 65
  • Ми тут зібралися, щоб випити.
    То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

       
  • Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
    – То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!

       
  • Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
    Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!

       
  • Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
    – Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!

       
  • Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
        
Ще..
Стежки
Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України
Ідея та наповнення Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ