Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- З дружиною при чужих не песться і не сварися: перше — знак дурості, друге — сказу.
Клеовул - З ким поведешся, від того й наберешся.
Луцiй Анней СЕНЕКА - З найдикіших лошат виходять найкращі коні, тільки б їх належним чином виховати і виїздити.
ПЛУТАРХ - З усього того, що мудрість дає тобі для щастя всього життя, найважливішим є володіння дружбою.
Эпікур - Забуття своїх власних гріхів породжує безсоромність.
ДЕМОКРІТ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тоді будеш вить, як почнуть бить.
- Не жаль плакати, коли є за чим.
- Нехай ті плачуть, що заміж йдуть.
- Кричи, хоч на гору вилізь!
- Жінка плаче, діти плачуть, сам плачеш, а лучшого не бачиш.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Кашляє, як собака гавкає.
- Квапиться, як попівна заміж.
- Кива головою, мов сухий опеньок.
- Кива головою, наче кобила в спасівку.
- Кива головою, як кобила гривою.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Після телебачення можна вже керувати чим завгодно, навіть державою.
Сергій Благоволін. - Після того, як йому відмовили всі видавці, він вирішив писати для нащадків.
Джордж Ейд. - Пісня протесту часто стає лебединою.
Юрій Базилєв. - Пісок у вічі можна сипати газетами.
Мечислав Шарган. - Плавають різними стилями, тонуть — одним.
Еміль Кроткий .
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Оптимізм пом’якшує удари долі.
Юрій РИБНИКОВ - Навіть дикунів обеззброюють подарунками.
Юрій РИБНИКОВ - Про достоїнства ворога — нічого хорошого або все погане.
Юрій РИБНИКОВ - Бувають помилки, про які приємно згадати.
Юрій РИБНИКОВ - Небезпечний ворог — під маскою друга.
Юрій РИБНИКОВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Світ належить до тих, які вміють хотіти, одиноким живим чинником міжнародного життя є нація, незалежно від того, який клас веде її за собою.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Наша мандрівка по пустелі ще не скінчилася, тому що було в нас тисячі воль замість одної і сотки туманних замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість. Бо що є нація, коли не скупчення міліонів воль довкола образу спільного ідеалу?
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Ідея, яка порушуватиме конфліктами, що назрівають, буде ідея нації, ідея людської спільноти, що є або хоче бути організованою в окрему політичну одиницю.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Українство мусить усвідомити собі, що його ідея, коли хоче перемогти, повинна бути яскравою ідеєю, себто виключати всяку іншу, основуватися не на частиннім, але повнім запереченні чужої.
Дмитро ДОНЦОВ
"Націоналізм", 1926 - Вітай, замріяний, золотоглавий
На синіх горах! Загадався — снить...
І не тобі — молодшому — бринить
Червлених наших літ ясна заграва.
Микола Зеров
"Київ з лівого берега", 1926
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
