Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Все істинне – незмінне, все помилкове короткочасне.
СЕНЕКА - Все істинно велике відбувається повільним, непомітним ростом.
СЕНЕКА - Все невідоме уявляється величним.
Тацит - Все стирається часом, але сам час стає завдяки пам’яті нестаріючим і незнищенним.
Філострат - Все текуче, і немає нічого нерухомого у житті.
ОВІДІЙ
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 |  |
|
- І будень, і неділя — все лінивому безділля.
- І в курки норов є: не завжди яйця несе.
- І в лиху годину не кидай дружину!
- І в найдовшого дня є кінець.
- І в небi була колись опозиція.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Народні прикмети / 2879 |  |
|
- Арфами, арфами -
золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Павло Тичина "Арфами,, арфами...", 1914 - Квітчастий луг і дощик золотий.
А вдалині, мов акварелі, - Примружились гаї, замислились оселі Ах, серце, пий! Повітря - мов прив'ялий трунок. Це рання осінь шле поцілунок Такий чудовий та сумний. Павло Тичина "Квітчастий луг...", 1915 - Ой не крийся, природо, не крийся,
Що ти в тузі за літом, у тузі. Павло Тичина "Ой не крийся, природо..." - Гаї шумлять -
Я слухаю. Хмарки біжать - Милуюся. Милуюся - дивуюся, Чого душі моїй так весело. Павло Тичина "Гаї шумлять...", 1918 - Я чую пісню, мов крізь сон
Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. Дмитро Загул "Я чую пісню", 1919
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Афоризми / 13520 |  |
|
- Гумор — один з першоелементів генія, але як тільки він висувається на перше місце,лише сурогат останнього.
Йоганн Вольфганг Ґете. - Гумор — це відчуття дистанції.
Бертольт Брехт. - Гумор — це посмішка людини, що знає, як мало приводів для сміху.
Жульєн де Фалькенаре. - Гумор — це посмішка сатири.
Михайло Генін. - Гумор — це сатира з вибитими зубами.
Борис Брайнін.
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Українська афористика / 13439 |  |
|
- Прийшли фіскали з ревізією, а пішли з провізією.
Роман КРИКУН - Про «Титаніка» Герасим і мріяти не міг.
Флоріан БОДНАР - Про гусей, які врятували Рим, здебільш писали перами із їхніх же крил.
Флоріан БОДНАР - Прокинулась совість. Егоїзм у паніці!
Роман КРИКУН - Проковтнути образу заважають слова, що застрягли у горлі.
Флоріан БОДНАР
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Тисяча цитат / 1005 |  |
|
- Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?
Микола ХВИЛЬОВИЙ "Вальдшнепи", 1927 - Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
Микола КУЛІШ "Народний Малахій", 1928 - На московському кумачі України самостійної не вишити!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Українче, спізнай самого себе!
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931 - Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
Микола КУЛІШ "Патетична соната", 1931
| Ще.. |
|
 |
 |
|
 | Тости / 65 |  |
|
- Щоб їлось і пилось,
Щоб хотілось і моглось! - Бо-зна, який вік,
Нехай вип’є чоловік! - Один: Будьмо!
Всі: Гей! Один: Жиймо! Всі: Гей! Гей! Один: Шануймося! Всі: Гей! Гей! Гей! Один: Бо ми того варті! - Хай вино зігріє наші душі
І серця згадають доброту, Вип’єм, друзі,за усе хороше, За Вкраїну рідну, золоту! - Хто п’є, той кривиться,
Кому не дають, той дивиться! А ми будем пить і Бога хвалить! І за нас, і за вас, І за нашу неньку стареньку. Вип’ємо! А хто за ці тости не вип’є, нехай тому кістка поперек горла стане!
| Ще.. |
|
 |
|
|
|
|
|
|
|