Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Якщо не бігаєш доки здоровий, доведеться бігати, коли захворієш.
Горацій. - Якщо не відають далеких дум,
Те не уникнуть близьких розчарувань.
Конфуцій. - Якщо поважати мудрих і використовувати здібних, на посадах опиняться видатні мужі.
Мо-Цзи. - Якщо початок не досконалий, то як може бути досконалим кінець.
Конфуцій. - Якщо почуття будуть не істинні, то й весь наш розум виявиться хибним.
Лукрецій, давньоримський поет і філософ, 95-58 рр. до н.е.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Завжди йому не вистачає сім до дев’яти.
- Завзяте, як панське щеня.
- Завив, як собака.
- Зависливі очі, як у попа.
- Завтраками коня годував циган, та пізно передумав.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Барвінок на вінок, а полин - на віник.
- Батько достатку - праця, а мати - земля.
- Бджола: годуй мене до Івана - зроблю з тебе пана.
- Бджола - дармовий наймит.
- Без господаря двір плаче, а без господині - вся господа.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справжня публіцистика лірична.
Анатолій Аграновський. - Справжня Слава — це коли ваше ім'я цінується дорожче, ніж ваша праця.
Данієль Бурстин. - Справжня творчість завжди має етичний характер.
Йосип Лось. - Сприятливі умови? їх для художника нема. Життя саме несприятлива умова.
Марина Цвєтаєва. - Спробував прожити день без рядка. Вдалося.
Гермоген Новодєвичий.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Втеча від суспільного життя – це зменшення себе.
Юрій ЛИПА - Місія письменника в суспільстві – провідництво.
Юрій ЛИПА - Все є доцільне, що служить силі українського організму.
Юрій ЛИПА - Тільки доцільність фізичного збереження раси може бути підставою розуміння державності.
Юрій ЛИПА - Мова ніколи не створиться бюрократією.
Юрій ЛИПА
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Ой, гірка була наука!
Лис відразу взявсь за бука.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Іншим сіті наставляти,
Але добре пильнувати,
Щоб самим не впасти в них!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - А назустріч небезпеці
Ліпше вийти, ніж в кутку
Дожидать на себе грому!
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Невже, крім пишних фраз та поривів дрібних
Нічого вже нема в найвищої істоти?
Володимир САМІЙЛЕНКО
"Людськість!", 1893 - Украдене щастя.
Іван ФРАНКО
Назва драми, 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
