Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Як несправедливо вчинив, а потім уперто цього тримаєшся, то подвійну кривду маєш.
Клітарх - Ліпше за правом судити й від засудженого паплюженому бути несправедливо, ніж неправдиво судити та єством справедливості паплюженим бути.
Мосхіон - З двох причин люди від правди відступають: через острах або через сором.
Геперід - Більше страждає катований пристрастями й совістю, як кого скривдив, ніж побитий з ранами на тілі і шматований.
Піфагор - Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога.
Соломон
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Коли зібрався, за нами не бався.
- Хліб в дорозі не затяжить.
- Хто хліб носить, той не просить.
- Подорожньому хліба не давай, бо він нарікає на дощ, а люди дякують за дощ.
- Що за сон, як на голові шапка.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Тиха, як телиця.
- Тихо, хоч мак сій.
- Тихо, як у вусі.
- Тісно, що й києм не протиснеш.
- Тісно, що й курці носом ніде клюнути.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Справа Америки — робити бізнес.
Келвін Кулідж - Там, де стала московська нога – є московська земля.
Федір Достоєвський - Тверде усвідомлення обов'язку є вінцем характеру.
М. ШЕЛГУНОВ - Твердий характер повинен поєднуватись з гнучкістю розуму.
Люк де ВОВЕНАРГ - Твердість – це застосування мужності розуму, вона передбачає освічену рішучість.
ВОЛЬТЕР
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Для тих, хто має доступ до державного корита, держава — це святе!
Олександр ПЕРЛЮК - Для того істеблішмент й відгороджується триметровими парканами, щоб народ не побачив, що ж воно таке — європейські цінності.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того й судові органи, щоб жоден крадій-мільйонер не сів за грати.
Олександр ПЕРЛЮК - Для того, щоб рука мила руку, в них треба щось покласти.
Олексій ДОМНИЦЬКИЙ - Для чого йдуть у депутати — щоб вийти з народу!
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Страх не є котяче діло!
І у дірку скочив сміло,
І шасть-прасть! В сильце спіймавсь.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Так-то лестними словами
Лис їх знадив, аж до ями
Лисової підійшли.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - В нас підмога лиш одна єсть —
Се розумна голова.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Ну, коли не рад здихати,
Наострись гаразд брехати.
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890 - Хто ж то бачив, щоб наука
Йшла до голови без бука?
Іван ФРАНКО
"Лис Микита", 1890
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
