Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Обіцянка порядної людини стає обов'язком.
Античний афоризм - Обличчя — це те, що виросло навколо носа.
Юліан Тувім. - Обмірковуй повільно, а прийняте рішення виконуй швидко.
Ісократ - Один для мене — десять тисяч, якщо він найкращий.
Геракліт. - Одна ластівка весни не робить.
Езоп.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- За наші гроші ми всім хороші.
- За три купив — за два продав, щоб ярмарок не пропав.
- За чужою щокою зуб не болить.
- За що не прийметься приймак — то тещі все не так, не так.
- Заб’єш бобра, не буде три роки добра.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Спить, як заєць полоханий.
- Спить, як після маківки.
- Співає, як жаба на кладці.
- Співає, як жайворонок.
- Співає, як муха в глечику.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Я нічого не маю проти пліток, хоча б і злостивих. Плітка робить людей набагато цікавішими, ніж вони є насправді.
Олівер Гассенкамп. - Я остерігаюся журналістів. По-моєму, вони віддають інтерв'ю до друку до того, як зустрінуться з "об'єктом". Самі задають запитання й самі на них відповідають. Воно б і нічого, тільки, на жаль, відповіді виходять щораз інші.
Дар'я Донцова. - Я пишу для себе, а друкую для грошей.
Олександр Пушкін. - Я пишу для того, аби збагнути, що я думаю.
Данієль Бурстин. - Я пишу кров'ю з носа.
Станіслав Єжи Лец.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Наше світле майбуття перетворилось на темну сучасність.
Олександр ПЕРЛЮК - Наші політики завжди з народом, інакше кому ж вони вішатимуть локшину на вуха?
Олександр ПЕРЛЮК - Наші політики настільки моральні, чесні, справедливі, що їх навіть жодна тюрма не бере.
Олександр ПЕРЛЮК - Наші суди — найгуманніші у світі: розкрадай, вбивай, фальсифікуй, але потім дай хабара — не посадять! Олександр ПЕРЛЮК
- Нашому істеблішменту втрачати нічого, адже, судячи з податкових декларацій, він складається переважно з голодранців.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893 - Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - Не співайте мені сеї пісні,
Не вражайте серденька мого!
Легким сном спить мій жаль у серденьку,
Нащо співом будити його?
Леся УКРАЇНКА
"Мелодії". 1893 - На крилах пісень.
Леся УКРАЇНКА
Назва збірки поезій, 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
