Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Соловей вчить спiвати дiтей своїх [...] Батьки суть нашi кращі вчителi.
Григорій СКОВОРОДА - Смерть людинi – спокiй.
Григорій СКОВОРОДА - О книги, найкращі порадники, найвірнiші!
- ...найкраща помилка та, яку допускають при навчаннi.
Григорій СКОВОРОДА - Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати i чого домагатися.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Тричі міряй, а раз одріж.
- Трудна згода, де огонь і вода.
- Трусицця, як жид над грішми.
- Трусицця, як осичина.
- Тямиш, як ряст колупати.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Стар, як яр.
- Стара з глузду з'їхала, як собака з соломи.
- Стара, як котюга, а бреше, як щеня.
- Старався, як мурашка.
- Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Дві речі ніколи не повинні засмучувати людину: те, в чому вона може допомогти, і те, в чому не може допомогти.
Лев ТОЛСТОЙ - Двох потрібно боятися: перший – це сильний ворог, а другий – підступний друг.
Кабус - Де двоє любляться, там той мусить коритися, хто любить більше.
Якобсен - Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні.
СЕНЕКА - Дев'ята заповідь промовляла: "Блажен не очікуючий нічого, бо не розчарується".
Олександр Поп
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Демократія — це влада народу. Але над ким?
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Великих людей не конче шукай між народами великим числом. Сю правду стверджуємо вже між старовинними народами. Спартанці не числом славні, а римляни зразу малі, убогі як народ,– багаті були на героїв, майже кожна людина в них на героя виростала.
Великий народ саме у хвилинах розкладу-занепаду більше має в собі гнилі, ніж малий.
Чим більший народ, тим більше зло, скоро раз закрадеться, поширюється.
Ви, котрі маєте ясне розуміння того, що дрімає ще в народі на дні серця, що імлисте, не схоплене у виразистий вид, є ще тільки надією, прочуттям, тільки зерном будочності, ви, котрі все те могутньою думкою обіймаєте, ви всі станете рішальною силою в нашій історії...
Уляна КРАВЧЕНКО
З АФОРИЗМІВ - Діагноз небезпечно хворій державі: витік мізків за кордон.
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Добре безсердечним — їм ніколи не загрожує інфаркт.
Роман КРИКУН - Доброму сідають на шию, щоб не задирав носа.
Володимир ГОЛОБОРОДЬКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Не так тії вороги... ", 1848 - За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"П. С.", 1848 - Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити Твою правду,
І весь світ обняти!
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Ми восени таки похожі...", 1849 - Якби ви знали, паничі,
Де люде плачуть живучи,
То ви б елегій не творили
Та марне Бога б не хвалили,
На наші сльози сміючись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Якби ви знали, паничі...", 1850 - Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О Господи, як то тяжко
Тії дні минають.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Лічу в неволі дні і ночі...", 1850
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
- Вип'ємо братчики, вип'ємо тут, на тому світі не дадуть, ну а якщо і дадуть вип'єм там і тут.
- Розквітають в парку липи – це є привід, щоб попити.
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
