Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Немає більшого нещастя, ніж незнання границь своїх бажань.
Шан Цзюнь Шу. - Немає в світі нічого відважнішого дурості.
Менандр - Немає людяності без подолання підлості, немає підлості без подолання людяності.
Іскандер - Немає нікого без вад. Той з нас найкращий, хто їх має найменше.
Горацій - Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях.
Гомер.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Вовка треба оженити.
- Стара собачка — панська брехачка.
- В Петрівку мухи роблять на панів, а в Спасівку для себе, (в Спасівку дуже кусають — на себе, в Петрівку ні — на пана).
- Смійся, сегодня твій день настав.
- Говоріть гоже та боже, щоб ваша кваша вдалася, (спиняють балакливого сміхуна).
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Бідний, аж синій.
- Біжить, мов з шибениці зірвався.
- Біжить, мов летить.
- Біжить, наче до хати.
- Біжить, наче з цепу зірвався.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Якщо жінка любила глухого, котрий її бив, а потім сліпого, котрий її обкрав, то наступною її любов’ю буде глухонімий.
Жак Деваль - Якщо жінка мислить серцем, то їй не страшно втратити розум...
NN - Якщо жінка мовчить — слухай уважно! Євген КАЩЕЄВ
- Якщо жінка не виходить заміж до двадцяти восьми років, вона залишається в цьому віці, поки не вийде.
NN - Якщо жінка не здається, вона перемагає, якщо здається — диктує умови переможцю.
Карел Чапек
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Щоб поневолити людину, треба її Мислення спрямувати на невільничий шлях.
Лев СИЛЕНКО - Безвартісне слово не є словом.
Лев СИЛЕНКО - Якщо плоди чужого Мислення вартісні, вільно ними користуйся: вони мають служити тобі. А не ти їм.
Лев СИЛЕНКО - Волі не має той, хто навчений неволю звати Волею.
Лев СИЛЕНКО - Хто почуває себе вільним тоді, коли в столиці Вітчизни панує чужа мова, діють накази, прислані з чужини, той неповноцінна людина.
Лев СИЛЕНКО
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"До Основ'яненка", 1839 - Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Іван Підкова", 1839 - Гомоніла Україна,
Довго гомоніла,
Довго, довго кров степами
Текла-червоніла.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали.
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували, де ви панували!
Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали
Козацької слави убогих руїн.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841 - Болить серце, як згадаєш:
Старих слов'ян діти
Впились кров'ю. А хто винен?
Ксьондзи, єзуїти.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Гайдамаки", 1841
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
