Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Сповiрившись на море, ти перестаєш належати сам собi.
Григорій СКОВОРОДА - Похибки друзiв ми повиннi вмiти виправляти або зносити, коли вони не серйознi.
Григорій СКОВОРОДА - Я знайшов гавань, прощайте, надії i щастя, досить ви грали мною, тепер грайте iншими.
Григорій СКОВОРОДА - Немає нiчого небезпечнiшого, нiж пiдступний ворог, але немає нiчого отруйнiшого вiд удаваного друга.
Григорій СКОВОРОДА - Мудрець мусить i з гною вибирати золото.
Григорій СКОВОРОДА
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Краще один день бути людиною, ніж тисячу днів бути тінню.
- Кращий час, щоб посадити дерево, був двадцять років тому. Наступний найкращий час — сьогодні.
- Купуючи коня, подивись йому в зуби, заводячи приятеля, зазирни йому в душу.
- Людина, яка змогла зрушити гору, починала з того, що перетягувала з місця на місце дрібні камінчики.
- Маєш п’ятьох дочок — все одно що спиш із відчиненими дверима.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Страшний, як звір.
- Страшний, як на кілку глек.
- Страшний, як чорт.
- Стриба, як заєць.
- Стриба, як коза.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Іноді критики хочуть, щоб з макового зернятка неодмінно виріс гарбуз.
Віктор Розов. - Іноді небажання визнати свою помилку обумовлює народження позиції.
Віктор Радіонов. - Іноді сатирі доводиться відновлювати те, що зруйнував пафос.
Станіслав Єжи Лец. - Іноді треба замовкнути, щоб тебе вислухали.
Станіслав Єжи Лец. - Іноді щастя людини в тому й полягає, що її не так зрозуміли.
Борис Крутієр.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Чим більше знаємо, тим ширший обрій нашого невігластва.
Андрій КОВАЛЬ - Той, хто уважно себе слухає, багато чому може навчитись.
Андрій КОВАЛЬ - Гарний смак – другий розум.
Андрій КОВАЛЬ - Лише той досягне вершини, хто зайве залишить внизу.
Андрій КОВАЛЬ - Хочеш бути щасливим – ощасливлюй інших.
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- О краю мій, найкращий між краями,
Зруйнований та знищений катами!
Павло ГРАБОВСЬКИЙ
"Тебе... тебе забути нам?", 1895 - Ми навіть власної не маєм хати,
Усе одкрите в нас тюремним ключарам:
Не нам, обідраним невільникам, казати
Речення гордеє: "Мій дом — мій храм!"
Леся УКРАЇНКА
"Товаришці на спомин", 1896 - Хто кохає край свій рідний
Для високої ідеї;
Я ж кохаю не для неї,
А для того, що він бідний.
Микола ВОРОНИЙ
"Паралелі", 1896 - Гей, розіллялось ти, руськеє горе,
Геть по Європі і геть поза море!
Іван ФРАНКО
"Гей, розіллялось ти, руськеє горе...", 1898 - Ти, брате, любиш Русь,
Як дім, воли, корови, —
Я ж не люблю її
З надмірної любови.
Іван ФРАНКО
"Сідоглавому", 1898
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
