Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Найбільшу владу має той, хто має владу над собою.
Луцiй Анней СЕНЕКА - Найважче — пізнати самого себе, найлегше — давати поради іншим.
Фалес Мілетський - Найвища форма мудрості — доброта.
Талмуд - Найкращі вожді ті, існування яких народ не помічає.
Лао-ЦЗИ - Найпотрібніша наука — це наука забувати непотрібне.
Антисфен
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Що хотіла, те й робила — на те дівка була.
- Щоб із криниці води напитись, треба низенько вклонитись.
- Я у приймах був, то ледь голови не збув.
- Язиче, язиче, лихо тебе миче, в мені сидиш, а добра мені не зичиш.
- Як багатий, так: «Здоров був!», а як бідний: «Бувай здоров!».
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Падає, як гілка з дерева.
- Падає, як підкошений колос.
- Пазури, як у поліського злодія.
- Палає, як у гуті.
- Палає, як у печі.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Секрет удалого вибору співробітників простий — треба знаходити людей, що самі хочуть робити те, що б вам хотілося від них.
Ганс Сельє - Слава — товар невигідний: коштує дорого, зберігається погано.
Оноре де Бальзак - Слава нерідко піддає порядних людей тим же іспитам, що і багатство, тобто спершу змушує їх зробити або стерпіти дрібні вчинки і лише потім підпускає до себе.
Нікола Шамфор - Сміливість — це не відсутність страху, а скоріше усвідомлення того, що щось інше може бути набагато важливіше страху.
Ambrose Redmoon - Спочатку шукаєш справедливість, а потім інше місце роботи.
П. С. Таранов
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Якщо ти все ще живий, то це не означає, що ти ще живеш.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти пишеш для себе, то чому ж тоді ти пишеш так погано?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо ти такий хороший, то чому ж тоді тебе ще не зїли?
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо у паркані нема лазівки, значить за парканом нічого нема.
Олександр ПЕРЛЮК - Якщо у чоловіка немає шикарної іномарки, на ньому далеко не поїдеш.
Олександр ПЕРЛЮК
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- У містечку Богуславку Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Історична пісня - Ой колись ми панували, а тепер не будем –
Того щастя, теї слави повік не забудем.
Історична пісня - Позволь, батьку-отамане, нам на башті стати:
Як не стидно а цариці та Січ руйнувати!
Не позволиш з шабельками, позволь з кулаками:
Хай не гине наша слава поміж козаками!
Історична пісня - Розвивайся, а ти, сухий дубе, завтра мороз буде.
Убирайся, молодий козаче, завтра поход буде.
Історична пісня - Зажурилась Україна, що ніде прожити,
Витоптала орда кіньми маленькії діти.
Ой малії витоптала, старії побила,
Молодую челядоньку у полон забрала.
Історична пісня
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
- Так вип’ємо ж, братцi-слов’яни! Не пиятики ради, а щоб не вiдвикнути. Хай же розіллється волога живильна по всiй периферiї тiлеснiй! Амiнь!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
