Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- Людям необхідна людська мораль, заснована на природі людини, на досвіді, на розумі.
К. Гельвецій. - Май завжди більше розуму, ніж самолюбства.
Епікур. - Ми повинні бути рабами законів, щоб стати вільними.
Цицерон - Ми співчуваємо завжди іншим у бідах, яких самі позбавлені.
Гельвецій - Мова людей, які виросли під владою монарха, сповнена улесливості.
Тіт Лівій, давньоримський історик і філософ II-III ст. до н. е.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Віддай жінку, а сам свисти в сопілку.
- Ти б може тату (Іване, Петре і т.д.) і мед їв, та де ж його взяти!
- Тоді будеш мати, як старий чорт візьметься помірати.
- Дав би на молебен, тай собі потребен.
- Віддай людям жінку, а сам труби в кужівку.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Боюсь я тебе, як торішнього снігу.
- Боязкий, як заєць.
- Брехливий чоловік — як вугіль; хоч не спалить, то очорнить.
- Бреше, як деркач дирчить.
- Бреше, як попова собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Думки переінакшують власний розум.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Дурість ніколи не переходить кордонів: де ступить, там і її територія.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Дух бездушности набирає тіла!
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Є барикади, по один бік яких немає нікого.
Станіслав Єжи ЛЕЦ - Є п’єси настільки слабкі, що ніяк не можуть зійти зі сцени.
Станіслав Єжи ЛЕЦ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Найсумніше свято те, на якому ти зайвий.
Андрій КОВАЛЬ - Тільки організатори лотереї завжди виграють у лотерею.
Андрій КОВАЛЬ - Істина часто з’являється, коли зникає надія.
Андрій КОВАЛЬ - Рядки, викреслені цензором, з часом потрапляють у хрестоматії.
Андрій КОВАЛЬ - Скільки кораблів, повних золота, потонуло у морі насолоди, ім’я якому – жінка!
Андрій КОВАЛЬ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Хай кожен так собі співає,
Як хто зуміє і здолає, —
Усяким співам волю дай,
То й буде в нас співучий край!..
Борис ГРІНЧЕНКО
"Сорока", 1889 - До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Фантазіє, богиня легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з'єднала.
Леся УКРАЇНКА
"Сім струн", 1890 - Кобзарю! Не дивись ні на хвалу темноти,
Ні на письменницьку огуду за пісні,
І ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти:
Дзвони собі, співай в святій самотині.
Пантелеймон КУЛІШ
"Поетові", 1890 - Не славте кобзаря піснями голосними:
Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
Колись він заблищить між душами ясними,
І зникне вся хула ворожа, нерозумна.
І буде дух його із віку в вік сіяти,
Серця зцілющою водою покропляти,
І рани гоїти, і сльози обтирати.
Пантелеймон КУЛІШ
"Покобзарщина", 1893
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Все може бути, Все може статись:
Машина може поламатись,
Дівчина може розлюбити,
Та кинути пити?...
– Не може бути!
– То ж вип’ємо, друзi!
- Ми тут зібралися, щоб випити.
То ж вип’ємо за те, що ми тут зібралися!
- Ословi дуже хотiлося пити i їсти. Пiшов вiн до річки, коло якої стояла копиця сiна. Довго думав, що зробити першим: поїсти чи попити? Думав, думав – і помер.
– То ж не будемо ослами: спочатку вип’ємо, а потім закусимо!
- Кожна випита чарка – це цвях, забитий в нашу домовину.
Так будемо ж жити так, щоб ця домовина не розвалилась!
- Друзі, давайте вип’ємо за мого дуже доброго друга, якого я часто згадую. Я згадую його вдень і вночi, рано вранцi і пізно увечерi. Я згадую його, коли іду на роботу і навiть пiд час роботи; коли буваю в гостях і на прогулянці, в дощ і в холод. Одним словом, згадую я свого друга, згадую..., дiдько б його взяв, – і ніяк не можу згадати.
– Так давайте ж вип’ємо за мого доброго друга!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
