Висловлювання та афоризми збирав з дитинства. Приваблювали
чіткість думок, лаконічність, гострота, почасти гумор, повнота,
глибина описування в короткому реченні явища. До цього часу
мав найбільшу збірку в Мережі цих лаконічних перлин в бібліотеці
Марії Фішер-Слиж на сайті «Українське
життя в Севастополі» та на сайті «Весела
Абетка». Знаю про авторські колекції, які містять тисячі афоризмів. Сподіваюсь на співпрацю і збільшення наповнення
сайту.
Суттєву частину цього сайту окрім особистої збірки склали афоризми
з книг «Українська
афористика», «Українські приказки, прислів’я. Збірники Опанаса Марковича» Матвія Номиса, «Енциклопедія афоризмів та крилатих фраз. Журналістика
– це спосіб життя» та з сайту газети «Сільські
вісті». На мій погляд, навігація та пошук по сайту будуть
зручними для відвідувачів. Хай кожен візьме собі те, що йому треба.
Щиро вдячний за підтримку ідеї створення цього сайту благодійнику
п. Юрію Яворському з Торонто, Канада.
Вакансії для вчителів української мови та літератури
|
 | Давня мудрість / 1612 |  |
|
- У дурня в сто разiв бiльше неприязнi до розумного, нiж у розумного — неприязнi до дурня.
Саадi. - У людини є три шляхи, щоб робити розумнi вчинки: перший, найблагороднiший – роздуми, другий, найпростiший – копiювання, третiй, самий гiркий – досвiд.
Конфуцiй - У своїх лихах люди прихильні звинувачувати долю, богів і все, що завгодно, але тільки не себе.
Платон. - Усьому свій час...
Біблія: Екклезіаст. - Утискаючи інших, мудрий робиться дурнем.
Біблія: Екклезіаст.
| Ще.. |
|
 |
|
|
 | Прислів'я, приказки / 27853 | |
|
- Нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка.
- Нема хліба — не тра’ й солі.
- Немає тої курочки, що золоті яєчка несла.
- Ніхто й не чув, як комар чхнув.
- Овес і крізь лапоть проросте.
| Ще.. |
|
 |
|
|
| Народні прикмети / 2879 | |
|
- Обідрав, як маленьку липку.
- Обідрав, як Сидорову козу.
- Обідрався, як пеньок осмалений.
- Обідраний, як старець.
- Облесливий, як собака.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Афоризми / 13520 | |
|
- Хто не розуміє вашого мовчання, навряд чи зрозуміє ваші слова.
Ельберт Габбарт. - Хто не розуміє логіки, зазвичай не розуміє й того, що він її не розуміє.
Тадеуш Котарбінський. - Хто не спроможний вигадувати нісенітниці, той має тільки один вихід — розповідати правду.
Люк де Вовенарґ. - Хто ніколи не змінює поглядів, більше любить себе, ніж істину.
Жозеф Жубер. - Хто ніколи ні про що не запитує, той або знає все, або не знає нічого.
Малькольм Форбс.
| Ще.. |
|
|
|
|
| Українська афористика / 13439 | |
|
- Радiсть в буттi, а не в усвідомленні радости буття.
Богдан ЧЕПУРКО - Радять думати по-українськи, а продовжують цупити по-злодійськи? Ото й думаємо: «А цур їм пек!»
Григорій ЯБЛОНСЬКИЙ - Разом нас багато. А порізно ще більше.
Володимир ШАМША - Раніше ми були хоч гвинтиками, а зараз ми вже взагалі ніщо.
Олександр ПЕРЛЮК - Раніше тещі сиділи з онуками, тепер — вигулюють собак.
Анатолій ЄЛИСЕЄВ
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тисяча цитат / 1005 | |
|
- Із-за гори, із-за ліса
Вітрець повіває;
Скажи, скажи, тихий вітре,
Як ся мила має?
Маркіян ШАШКЕВИЧ
"Туга за милою", 1837 - Нащо мені чорні брови,
Нащо карі очі,
Нащо літа молодії,
Веселі дівочі?
Тарас ШЕВЧЕНКО
"Думка"("Нащо мені чорні брови..."), 1838 - Як споглянеш на дівоцьку вроду, то здасться тобі, що вже ні на землі, ні на небі нема нікого кращого.
Пантелеймон КУЛІШ
"Орися", 1844 - І багата я.
І вродлива я,Та не маю собі пари,
Безталанна я.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І багата я...", 1848- Та що з того? Не побрались,
Розійшлися, мов не знались.
А тим часом дорогії
Літа тії молодії
Марне пронеслись.
Тарас ШЕВЧЕНКО
"І широкую долину...", 1848
| Ще.. |
|
|
|
|
| Тости / 65 | |
|
- Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
- – Вип’ємо за панi Марiю!
Голос збоку:
– За яку?
Кожний за свою!
- Знаєте, чим казка вiдрiзняється вiд життя?
Казка – це коли женився на жабі, а вона виявилася царiвною.
А життя – це коли навпаки.
Так давайте вип’ємо за те, щоб наше життя було схоже на казку!
- Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.
Вона сказала: “Так». Він сказав:«Так».
Та роки були вже не тi.
Так вип’ємо ж за те, щоб все в життi робилось своєчасно!
- За нашу красу і за мужність наших жінок, що нас, таких красивих, терплять!
| Ще.. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
